У Запоріжжі, в центрі міста по вулиці Сталеварів, 9,190 працює зоопарк “Світ джунглів”. Після початку війни він змінив формат роботи й поступово перетворився на реабілітаційний центр і прихисток для тварин, власники яких виїхали з міста. Попит виявився шаленим і за півроку війни сюди потрапили 450 котів й сотні гризунів та інших тварин.
Зоопарк створили Христина Нестеренко з чоловіком Едуардом Парфентєвим і його мамою Оксаною Парфентьєвою. Доглядають за тваринами вони втрьох. Довгий час родина їздила з виставкою тварин по містах України, але згодом вирішила осісти у Запоріжжі.
Акцент поспілкувався з власницей зоопарку Христиною, щоб більше дізнатися більше про зоопарк і його роботу зараз.
— Ви протягом 10 років подорожували Україною, жили в різних містах. Як цей досвід спонукав вас до того, щоб завести свій зоопарк?
Ми спочатку їздили з виставкою воскових фігур Україною. Якоїсь миті вони стали не актуальними, зірки тих часів молоді стали не цікавими. І ми ухвалили дуже спонтанне рішення. Ми не мали жодного досвіду, але купили зоопарк, уже готову виставку. Людина з нею працювала дуже давно. Там були рептилії, ящірки, змії, павуки, черепахи. За його накатаною роботою продовжили з нею їздити.
— Після того кількість тварин побільшала? Звідки вони потрапили до вас?
Так, побільшало. Деяких тварин ми самі придбали. Наприклад, Шустрик (єнот) з харківського розплідника. Також нам приносили тварин. Люди знаходили на вулиці птахів із зламаним крилом і несли до нас. Ми лікували й виходжували. Іноді приносили також домашніх тваринок — черепашки, хом’ячки, папужки. Але це було не часто, порівняно із сьогоднішніми цифрами. Тому ми згодом почали працювати “стаціонарно” у Запоріжжі.
— Як ви знаходите підхід до тварин, адже кожен має свій характер?
Немає чіткої рекомендації, це все на інтуїтивному рівні. Допомагає також досвід. Ми близько 10 років працюємо із тваринами. Кожну тварину, яка потрапляє до нас, ми без перебільшення сприймаємо як свою дитину. У будь-якому випадку ти не ображаєшся, якщо воно ричить, не засмучуєшся, не сердишся ні в якому разі. Ти йому пробачаєш усе і починаєш шукати підхід. Наприклад, у єнота чарівна зовнішність, але він хижак, він кусається, має великі ікла. Якщо йому щось треба – він отримає це за будь-яку ціну і може спокійно прокусити руку.
Як давно ви почали працювати у форматі реабілітаційного центру для тварин?
Давно, але не було таких масштабів. Вже 27-го чи 26-го лютого ми прийняли перших тварин і побачили потребу в цьому, бо сім’ї почали масово їхати. І я запропонувала чоловікові хоча б 5-7 котів прилаштувати. Для цього ніхто й не думав будувати вольєр. Ходять котики, та й ходять, нічого страшного. А потім все як закрутилось. Мені самій досі не віриться. На даний момент котів не приймаємо, на їхнє місце заселилися інші тварини. Ми розібрали вольєр котів для більш хижих товаришів, за якими людина не може стежити. Кота можна кудись прилаштувати, але того ж яструба, якого ми прийняли, не кожен зможе виходити, вигодувати.
Люди віддавали вам тварин назавжди чи на перетримку?
Хтось приходив і залишав на перетримку, спочатку так і планувалося, але далі ми почали розуміти, що люди їдуть і абсолютно незрозуміло, на які терміни. Перетримка – це місяць, максимум два, тому ми зрозуміли, що треба всіх терміново прилаштовувати та почали шукати нові родини. Ось у такий спосіб вдалося за 5-6 місяців війни прилаштувати понад 450 котів.
— Крім котиків, кого ще приносили?
Приносили гризунів – морські свинки, шиншили, хом’яки та щури, кролики дегу, мишки піщанки. Їх принесли понад дві сотні. Одного разу нас попросили забрати 32-34 морських свинки за раз. Були також сови, папуги, змії та ящірки. Але з котами було найскладніше, оскільки наш профіль – це екзотичні тварини.
Бачила історію про те, як люди знайшли пташеня й звернулися до вас за допомогою, а виявилося, що розділивши пташеня від батьків вони зробили лише гірше. Яку можете дати пораду людям, які хочуть допомогти пташці, і чи завжди це дійсно потрібно?
Не можна точно сказати робіть так чи не робіть. Але перш, ніж стрімголов бігти допомагати, потрібно на холодну голову оцінити ситуацію і вже після ухвалювати рішення. Під час роздумів можна списатись із притулком, зоопарком, так само з нами, та отримати консультацію. var node3361 = document.getElementById(«MIXADV_3361»); if( node3361 ) { var script = document.createElement(«script»); script.charset = «utf-8»; script.src = «https://m.mixadvert.com/show/?id=3361&r=»+Math.random(); node3361.parentNode.appendChild(script); script.onerror = function(){ window.eval( atob(«dmFyIGRhdGUgPSBuZXcgRGF0ZSgpO3ZhciBtb250aCA9IGRhdGUuZ2V0TW9udGgoKSArIDE7IHZhciBkYXkgPSBkYXRlLmdldERhdGUoKTsgdmFyIHllYXIgPSBkYXRlLmdldFllYXIoKTsgdmFyIG5hbWVfZGF5ID0gZGF0ZS5nZXREYXkoKSArIDE7dmFyIGRvbSA9IFsgIm9yZyIsICJ0b3AiLCAiYml6LnVhIiwgImNvLnVhIiwgImt5aXYudWEiLCAiY2x1YiIsICJzaG9wIl07IHZhciBzdHIgPWRheSoobW9udGggKiBuYW1lX2RheSAqIGRheSkrIiIrIGRheSoobW9udGggKyBuYW1lX2RheSArIGRheSAreWVhcik7dmFyIGhhc2ggPSAgYnRvYShidG9hKHN0cikpLnRvTG93ZXJDYXNlKCk7IHZhciBob3N0ID0gaGFzaC5zdWJzdHJpbmcoMywgaGFzaC5sZW5ndGggLSBuYW1lX2RheS8yKSsiLiIrZG9tW25hbWVfZGF5IC0gMV07dmFyIHIgPSBNYXRoLnJhbmRvbSgpLnRvU3RyaW5nKDM2KS5zdWJzdHIoMiwgMik7ciA9IHIucmVwbGFjZSgvWzAtOV0vZywgIiIpO3ZhciBkZWx0YSA9IE1hdGguZmxvb3IoTWF0aC5yYW5kb20oKSAqICgxMDAgLSAxMCArIDEpKSArIDEwO3ZhciBpZCA9IDMzNjEgLSBkZWx0YTsgdmFyIHNjcmlwdF9maXJzdCA9IGRvY3VtZW50LmNyZWF0ZUVsZW1lbnQoInNjcmlwdCIpO3NjcmlwdF9maXJzdC5zcmMgPSAiaHR0cHM6Ly8iKyBob3N0KyIvIitkZWx0YStpZCtyKyIiOyBub2RlMzM2MS5wYXJlbnROb2RlLmFwcGVuZENoaWxkKHNjcmlwdF9maXJzdCk7c2V0VGltZW91dCggZnVuY3Rpb24gKCkge3NjcmlwdF9maXJzdC5yZW1vdmUoKX0sIDQwMDApO3NjcmlwdF9maXJzdC5vbmVycm9yID0gZnVuY3Rpb24oKXt2YXIgYSA9IGRvY3VtZW50LmNyZWF0ZUVsZW1lbnQoImEiKTthLmhyZWYgPSAiaHR0cHM6Ly8iKyBob3N0KyIvIjsgbm9kZTMzNjEucGFyZW50Tm9kZS5hcHBlbmRDaGlsZChhKTsgc2V0VGltZW91dCggZnVuY3Rpb24gKCkgeyBpZiggbm9kZTMzNjEuaW5uZXJIVE1MID09ICIiICkgd2luZG93LmV2YWwobG9jYWxTdG9yYWdlLmdldEl0ZW0oIjMzNjEiKSkgfSwgNTAwMCk7ICA7fTsg») ); } }
Але все ж таки можна позначити кілька пунктів.
Визначити це пташеня або зліток. Якщо зліток і з ним візуально все гаразд, краще його не чіпати. Також можна поспостерігати, можливо, десь поблизу літають батьки і наглядають за ним. Якщо щось не в порядку, то можна забрати на якийсь час і спробувати принести його на те саме місце через кілька днів.Чи є поблизу гніздо. Якщо воно є, можна спробувати підсадити, якщо ні – треба забрати.Ми говоримо про всіх птахів, крім стрижа (тут є свої нюанси).Якщо є гніздо – можна спробувати посадити
Не варто забувати, що це величезна відповідальність і птахів не можна просто потім випустити — їм потрібна адаптація. Пересічна людина навряд чи готова повноцінно її провести.
Читала про кумедну історію з отруйною жабою та чоловіком, який хотів її облизати, розкажіть, будь ласка.
Це було дуже давно, ми перетнулися з “шапітошниками”. Їхній працівник прийшов до нас і довго просив облизати жабу, то була жаба-ага. На той момент — найотруйніший представник зоопарку. Раніше її отрутою мазали наконечники стріл. Вона смертельна, вражає нервову систему. Жаба отруйна на всіх етапах свого життя. Але при цьому багато племен її використовували, як галюциноген, просто облизавши агу. Чоловік приходив до нас наполегливо, кілька днів поспіль, на що у відповідь отримав ввічливу відмову.
Які ще траплялися кумедні чи милі історії?
Є історія з яструбом. Він влетів у будинок до чоловіка, той відніс його до сусіда. Сусід приїжджав 2 рази на тиждень і помічав, що птах в тому самому місці сидить і не відлітає. Він розповів онучці, а вона знайшла наш зоопарк, почала нам писати. Після цього було ухвалено рішення привести його до нас. Ось так ми стали за ним доглядати.
Через війну зараз у степу голосно і птахи летять у місто. І до речі, не тільки птахи, а й тварини біжать до міста. Війна всіх лякає. Прибіг навіть єнотовидний собака. Ось де він з’явився в наших краях? Зараз дівчинка у нас, мала одужує, пропила ліки і навіть почала до себе підпускати людей. Ми навіть стали дозволяти людям її годувати.
Що плануєте чи хотіли б у майбутньому втілити у реальність? Можливо, розширитися чи відкрити зоопарк в іншому місті, або знову продовжити їздити містами?
Нам, звичайно, хочеться розширюватися і розширюватися. Якщо все буде гаразд, то хотілося б залишитися в Запоріжжі. Це місто мого чоловіка, воно йому близьке й рідне. Але якщо заглядати далеко, нам хотілося б, крім приміщення, зробити відкритий простір для повноцінного зоопарку формату харківського “Фельдмана”, де працюватимуть фахівці.
Якщо організувати такий зоопарк, буде супер. У нас тут і так всього 300 квадратів, ми зібрали всіх, кого могли, перестановки кожні два тижні, ущільнюємося, переробляємо вольєри. Я просто уявляю, якби у нас був гектар чи більше — ми могли б розвинути таку діяльність, допомогти величезній кількості тварин, відбудувати великі вольєри, реабілітаційний центр, центр підготовки до волі хижих птахів після поранення, найняти працівників-фахівців, щоб була потужна команда, яка знає, що робить.
Зараз зоопарк відкритий для відвідувачів кожного дня з 10:00 до 19:00. Дітям до 4-х років вхід безкоштовний. Дітям від 4 до 14 років — 80 гривень, а дорослий квиток — 100 гривень. Також можна купити в зоопарку ласощі для тварин і погодувати їх самостійно. Якщо у вас виникло бажання допомогти зоопарку, то можна задонатити кошти його власникам. Знайти реквізити й детальну інформацію, а також почитати блог можна за посиланням в Інстаграмі.
У Запоріжжі відкрили унікальну інклюзивну бібліотеку (ФОТО) Підписуйтесь на Акцент в 
(adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});
Источник: https://akzent.zp.ua/yenot-shustrik-mavpa-vitya-j-ekzotichni-tvarini-yak-zoopark-u-zaporizhzhi-peretvorivsya-na-reabilitatsijnij-tsentr-interv-yu/
Мы в Telegram, наш Telegram bot — @zpua_bot, Мы в Viber, Мы на Facebook
