Єврокомісія все ще чекає: 5 першочергових завдань реформи регіональної політики

Україна лише частково виконала очікування Єврокомісії щодо реформування регіональної політики, тому у 2025 році від нас чекають виконання п’яти першочергових завдань оновленої Державної стратегії регіонального розвитку. Про це йдеться у Звіті Єврокомісії щодо прогресу України в рамках пакету розширення 2024.
Про це заявила голова комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк, повідомляє РБК-Україна з посиланням на її виступ.

За її словами, у Єврокомісії вказують, що Україна має певний рівень підготовки в сфері регіональної політики та координації структурних інструментів. Зокрема, було досягнуто певного прогресу у реалізації програм територіального співробітництва з державами-членами ЄС Interreg Europe – програм ЄС, сфокусований передусім на міжрегіональній співпраці. Втім, наголосила Шуляк, рекомендації Комісії були виконані Україною лише частково, тому переходять на 2025 рік.
Це стосується в тому числі реалізації оновленої Державної стратегії регіонального розвитку, відповідно до кроків, які у ній зазначені. Йдеться також про виділення достатньої фінансової підтримки для відновлення, реконструкції та модернізації потреб субнаціональних органів влади. Крім цього, Україні потрібно зміцнити координаційну структуру в межах регіональної політики для забезпечення системної та інклюзивної залученості регіональних та місцевих зацікавлених сторін, координованої урядом.
Шуляк нагадала, що робота над створенням оновленої Державної стратегії регіонального розвитку до 2027 року як інструменту державної регіональної політики тривала не один місяць. Створений документ враховує всі вимоги програми Ukraine Facility, на яку в Україні сьогодні спираються, виставляючи приорітети по підготовці того чи іншого законопроєкту.
Оновлена стратегія враховує два основні виклики, які сьогодні визначають напрями регіонального розвитку. Перше — це повномасштабне вторгнення і подолання його наслідків, а друге — євроінтеграція. Саме ці виклики надають нам можливість сформувати ті приорітети, які безпосередньо зафіксовані у цьому документі.
При цьому, парламентарка зауважила, що в першу чергу слід зосередити увагу на 5 першочергових надважливих завданнях.
По-перше, слід навести лад в архітектурі планувальних документів, оскільки їх на сьогодні багато і вони не синхронізовані між собою. Для цього потрібно розробити стратегічні та планувальні документи для відновлення та розвитку на місцевому та регіональному рівнях, зокрема із урахуванням заходів щодо відновлення балансу постраждалих від війни екосистем.
По-друге, необхідно синхронізувати між собою всі галузеві стратегії, оскільки вони на сьогодні подекуди не синхронізовані. По-третє, завершити роботу над запустом Геоінформаційної системи регіонального розвитку (ГІС), оскільки вона має стати тим інструментом, який дозволить працювати з якісними даними. По-четверте, надважливо сприяти відновленню житлових умов, в тому числі через надання компенсацій за пошкоджене і знищене через війну житло в рамках державної програми «єВідновлення».
І наостанок — виконати одну з умов програми підтримки Ukraine Facility щодо розробки і ухвалення законодавства про реформування територіальної організації виконавчої влади, про публічні консультації з питань державної політики та про розмежування повноважень між органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади у 2025-2026 роках.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.

Share this post

нет
scroll to top