22-річний аеророзвідник 12 бригади спецпризначення «Азов» на позивний «Додя» від початку великої війни нищить окупантів на Запорізькому та Донецькому напрямках.
До повномасштабної війни Додя навчався на історика в Мелітопольському державному педагогічному університеті імені Богдана Хмельницького, а також займався просвітницькою діяльністю та організував різноманітні вишколи для цивільних від Нацкорпусу. Події 24 лютого, згадує військовослужбовець, для нього були очікуваними, тож одразу, не вагаючись, взяв до рук зброю і без попереднього практичного досвіду прийняв перші бої за Мелітополь.
Журналісти «Суспільного» поспілкувалися з героєм.
Що ви робили до початку війни?
—До повномасштабної війни я навчався на історика в Мелітопольському державному педагогічному університеті імені Богдана Хмельницького. Також я займався просвітницькою діяльністю та організовував різноманітні вишколи для цивільних.
Як ви реагували на події 24 лютого 2022 року?
Події 24 лютого для мене були очікуваними, тож я одразу взяв до рук зброю і прийняв участь у перших боях за Мелітополь.
Ви були частиною Національного корпусу до початку війни?
Так, я був у Національному корпусі і був студентом історичного факультету. Напередодні повномасштабної війни, я провів останній з вишколів, де ми навчали людей надавати першу домедичну допомогу і тримати зброю.
Як розпочалося 24 лютого для вас?
Я взяв побратимів, ми записалися, отримали зброю і одразу виконували бойові завдання. Нам сказали розсередоточитись по місту і нав’язувати городські бої.
А яке було ваше перше бойове завдання?
Нам сказали розсередоточитись по місту і нав’язувати городські бої. Ми підійшли до мотокросу, зробили собі позицію біля дороги. План був такий, що ми пропускаємо броньовану техніку і відпрацьовуємо по вантажівкам з ПГ-2 «Муха».
Як ви виконували це завдання?
Ми чекали, але намагання завдання було відпрацювати по вантажівкам, оскільки «Муха» би їх взяла. А потім ми мали відійти, перегрупуватися і перейти на іншу позицію. О годині ночі ми виїхали з Мелітополя до Василівки, де зустрілися з силами.
Що сталося далі?
Нас вишукували в Василівці. З 100 людей лише 20 мали військовий досвід. Потім нас попросили, хто готовий їхати на Мелітополь без досвіду, і близько 30 людей підняли руки. Ми приїхали туди, зустрілися з Володею Мінько, який вже прийняв бій. Він сказав, що в місті відбувається жах, і ми від’їхали у бік Молочанська.
Як розвивалися події після цього?
Ми отримали повідомлення про колону з 50 танків, які йшли на нас, і не мали засобів протистояти. Ми від’їхали до Василівки, де наша артилерія розгорнулась. Потім отримали дзвінок, що колону знищено, і нам сказали їхати за трофеями. Але план не вдався, і ми повернулися назад, де місцеві повідомили, що прильоти були, але не поцілили.
Ми залишились у Василівці і виконали там бойове завдання. Це був мій перший бій, обстріл. Там вперше я відчув екстрім бою.
На вашу думку, чому так швидко окупували Мелітополь?
Головна причина — це були завербовані люди ФСБ та колаборанти, навіть серед вищих чинів, які давали такі накази.
Чим запам’ятався цей перший бій?
Перш за все були великі хвилювання. Але коли все почалося, я просто механічно робив те, що треба. У мене не було бронежилетів, форми, тільки автомат, магазини та «Мухи». Не було аеророзвідки, тільки звичайна розвідка, але не професійно. Це було найважче.
Як розвивалася ваша військова кар’єра після цього?
Після цього я перейшов до складу Азову, потрапив у аеророзвідку. Я вже не брав участь у прямих стрільбах, але було багато відпрацювань, коригувань, розвідки. Я перейшов на Запорізький і Донецький напрямки.
Чому ви обрали саме аеророзвідку?
Це дуже перспективний напрямок. Мені подобається інноваційний підхід і бачення свого результату. У аеророзвідці ти взлітаєш, виявляєш ворожу техніку та особовий склад, і працюєш з артилерією для їх знищення.
Що ви опанували з аеророзвідки?
На початку я літав на дроні «Мавік». Це було елементарно, але я робив це близько чотирьох місяців.
Як ви розвивали свої навички в аеророзвідці?
Спочатку я працював з дроном «Мавік», а потім перейшов на складніші моделі, такі як Фурія та Лелека. Робота в аеророзвідці схожа на відеогру, але насправді це набагато складніше і відповідальніше.
Які виклики ви зустрічаєте в аеророзвідці?
Головним викликом є протидія радіоелектронним боротьбам та протиповітряній обороні ворога. Це вимагає від нас постійного навчання та адаптації.
Як ви оцінюєте прогрес ворога?
Ворог швидко навчається та модернізує свої тактики та засоби. На початку війни їхня тактика була передбачуваною, але зараз вони сильно прогресували, особливо у використанні дронів.
Які є переваги України у цій війні?
Наша головна перевага — це мотивація та воля боротися за свою землю. Наша єдність та взаємодопомога є ключовими факторами.
Як ви ставитеся до інформаційної кампанії та мемів про ворога?
На початку війни такі меми піднімали дух, але зараз важливо не недооцінювати ворога. Важливо розуміти, що ми маємо справу з серйозним противником.
Які ваші особисті плани після перемоги?
Після перемоги я хочу займатися просвітницькою діяльністю та патріотичним вихованням. Для мене важливо розвивати нашу молодь та мислити на довгострокову перспективу. (adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});
Підписуйтесь на Акцент в 
Источник: https://akzent.zp.ua/22-richnij-aerorozvidnik-na-pozivnij-dodya-rozpoviv-pro-boyi-za-melitopol/
Мы в Telegram, наш Telegram bot — @zpua_bot, Мы в Viber, Мы на Facebook
