Віктор Наумов став на захист України ще у 2014 році. Після повернення з зони АТО займався волонтерством разом з дружиною. З початком повномасштабного вторгнення приєднався до лав ЗСУ, хоча на той момент йому був 61 рік.
«Він був доброю людиною, дуже щирим та чесним. Не любив брехні… Спочатку ми жили звичайним життям, працювали. Потім він пішов служити — спочатку добровольцем, далі були різні етапи служби. Він був у Волновасі, працював, служив, повертався, і ми продовжували підтримувати один одного.
З 2014 року наше життя було тісно пов’язане з волонтерством і поїздками. Ми разом їздили на Донбас, допомагали людям, готували та морозили для військових вареники, організовували ярмарки, концерти, підтримували військових і цивільних. Поступово він ще більше включився в допомогу – постійно їздив, домовлявся, щоб його залучали, він просто не міг залишатися осторонь», – розповідає дружина Ірина.
У 2020 році Віктору Наумову виповнилося 60 років. Проте вік не зупинив чоловіка – він повернувся на фронт.
«Я думала, що він уже зупиниться, залишиться вдома і не піде служити. Але він казав: «Молоді мають жити: діти, сім’ї, онуки. А я повинен захищати державу».
Він постійно просився служити. Коли почалася повномасштабна війна у 2022 році, він одразу пішов у військкомат», – говорить Ірина.
Чоловік знову повернувся до служби — у територіальну оборону – захищав підступи до Запоріжжя. Він знову був у строю, проходив навчання, їздив на збори, тримав зброю.
Зазищаючт країну, Віктор Наумов отримав важке поранення. Хлопці потрапили під ворожий обстріл, росіяни вгатили з танків по бійцям. Віктор Наумов загинув у 2022 році на Донецькому напрямку. Його намагалися врятувати, але чоловік помер у швидкій.
«Він до останнього боровся за Перемогу. Трагедія сталася 29 липня – за день до наказу щодо його звільнення зі служби через вік. Він зізнавався, що хотів трохи відпочити, побути вдома, на пенсії, піти з онуками на риболовлю, але так і не встиг… загинув», — говорить дружина.
Віктор Наумов посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.
Пам’ять про Віктора Наумова закарбована в альманаху «Історії справжніх» – книзі, де зібрані історії партійців «Європейської Солідарності», які стали на захист України.
У Віктора лишилися дружина, діти та онуки.
Юлія Христиченко, Forpost
Читайте також: «Мене тримає тільки пам’ять і моя мета»: дружина полеглого захисника Вадима Лукаша – про коханого і життя далі
Більше новин в телеграм: t.me/forpost_zp
