Наче урок, який маєш вивчити та здати іспит. Таке враження триває після дводенної роботи медійників в Українському кризовому медіа-центрі наприкінці квітня.
До участі у тренінгах на тему «Інструменти стійкої України в умовах когнітивної війни» запросили журналістів та представників комунікаційних команд органів влади з різних регіонів України.
Найновіша та найвитонченіша «шоста сфера війни»
В перший день мова йшла про нову форму війни та засоби її впливу. Перші дві інтерактивні панель про анатомія когнітивної війни та її інструменти провела Лідія Смола, професорка НТУУ «КПІ», докторка політичних наук, політична аналітикиня.

Когнітивна війна (Cognitive Warfare) – найновіша та найбільш витончена форма стратегічного протиборства, метою якої є не руйнування інфраструктури чи знищення живої сили противника, а захоплення та зміна способу мислення, сприйняття та поведінки людей. Це стратегія, спрамована на те, як цільова аудиторія думає – і як наслідок, як вона діє.
Термін Cognitive Warfare почали використовувати менше десяти років тому. У США, для опису способів дій, спрямованих на те, щоб “маніпулювати механізмами пізнання ворога або населення, щоб послабити, впливати, підпорядкувати й зруйнувати його”. У звіті NATO її називають «шостою сферою війни» – після суходолу, моря, повітря, космосу та кіберпростору.
Когнітивна війна ведеться за людський розум. Об’єктом нападу сприйняття цивільним населенням та військовим керівництвом реальності, те, як вони мислять і на основі чого приймають рішення.
Інструменти стійкості суспільства…
Підручник, до якого можуть тепер звертатися учасники квітневих зустрічей в УКМЦ, має назву «Інструменти стійкої України в умовах когнітивної війни».
В якості інструменту ведення когнітивної війни пані Лідія представила так звану «петлю Бойда» (або цикл OODA). Назву інструмент отримав на честь її творця, військового стратега та полковника ВПС США Джона Бойда (John Boyd).
Петля Бойда сьогодні є одним із головних інструментів для розуміння того, як захистити свій розум в умовах когнітивної війни та зберегти здатність приймати тверезі рішення під колосальним тиском.
Що ж таке петля Бойда?
Джон Бойд помітив, що в повітряному бою перемагає не той пілот, у якого швидший літак, а той, хто швидше реагує на зміни обставин і змушує супротивника діяти у нав’язаному йому темпі. Він розбив процес прийняття будь-якого рішення на чотири послідовні етапи, які постійно зациклюються:
- Observe (Спостереження): Збір інформації з навколишнього середовища. Що відбувається навколо? Які новини ми бачимо?
- Orient (Орієнтація): Найважливіший етап. Це фільтрація отриманої інформації крізь призму нашого досвіду, культури, генетичного коду, традицій та знань. На цьому етапі ми формуємо наше когнітивне враження про ситуацію.
- 3. Decide (Рішення): Вибір найкращого варіанту дій на основі сформованої картини світу.
- 4. Act (Дія): Втілення рішення в життя та спостереження за результатом (що повертає нас на перший етап).
Чому Петля Бойда – це інструмент когнітивної стійкості?
У когнітивній війні ворог намагається не просто закидати нас фейками. Його головна мета – зламати нашу Петлю Бойда, а саме етап Орієнтації.
Коли в інфопростір вкидається панічна новина, теорія змови або емоційний маніпулятивний допис, ворог намагається перевантажити наше Спостереження і викривити Орієнтацію. Якщо йому це вдається, ми починаємо приймати хаотичні, деструктивні рішення (етап Рішення) і здійснювати кроки, вигідні агресору (етап Дія) — наприклад, поширювати паніку, сваритися всередині суспільства чи зневірюватися.
Як використовувати Петлю Бойда для захисту розуму?
Уповільнити власну петлю: когнітивні атаки розраховані на миттєву, емоційну реакцію. Щойно ви бачите новину, яка викликає лють чи страх, зробіть паузу. Не переходьте до етапів «Рішення» (написати гнівний коментар) та «Дія» (зробити репост). Дайте собі час на якісну Орієнтацію.
Очистити етап Орієнтації: це те, що ми називаємо інформаційною гігієною та критичним мисленням. Ставте собі запитання: «Чому я вірю в це? Це факт чи моє упередження? Яке джерело цієї інформації? Кому вигідна така моя реакція?»
Руйнувати петлю ворога: якщо ви самі стаєте об’єктом інформаційного нападу (наприклад, у професійній журналістській діяльності чи в дискусіях), найкращий спосіб захисту – перехопити ініціативу. Нав’язуйте свій порядок денний, оперуйте перевіреними фактами та контекстом, змушуючи маніпуляторів реагувати на ваші дії, а не навпаки.
Когнітивна стійкість – це, по суті, контроль над власною Петлею Бойда. Той, хто контролює свій цикл «Спостереження – Орієнтація – Рішення – Дія», залишається неуразливим для ментальних маніпуляцій, навіть у настільки виснажливих умовах інформаційного хаосу, в яких ми живемо сьогодні.
…та вирішення життєвих ситуацій
На допомогу приходить і конспект, бо тези та власні думки, занотовані під час роботи, глибше увійдуть в пам’ять та скоріше стануть інструментом та стратегією.

Наведу деякі: “Когнітивне перевантаження – це забагато інформації одразу” (професійний вирок журналістам, на жаль).
Тому доречним буде інформаційний детокс: один день провести без гаджетів і навіть читати паперові книжки! Принаймні сьогодні перечитала наново «Інструменти стійкої України…» та свої конспекти!

“Ми адекватніше дивимося на світ, якщо знаємо свої упередження”. Тобто порозуміння із самим собою допомагає краще розуміти довкілля.
Петля Бойда корисна й для побутового життя. За її допомоги можна вирішити проблеми в родинних стосунках, у вихованні дітей…
Алгоритм використання циклу OODA дозволяє абстрагуватися від ситуації та подивитися на неї не емоційно, а логічно. Бо, насправді, неможливо визнати проблему звередини, перебуваючи у шлюбі, виробничих стосунках деінде. Навіть Ейнштейн декларував, що не можна вилікувати ситуацію з рівня, на якому вона виникла.
Та будь-яку поведінку можна представити у моделі OODA: «Спостереження – Орієнтація – Вирішення – Дія».
В житті ми спостерігаємо, орієнтуємося (аналізуємо, порівнюємо, прогнозуємо, як змінюється ситуація) – й діємо. Якщо ситуація змінюється в процесі, то краще на етапі прийняття рішення повернутися до орієнтації. Бо ж Петля!
Думати про мету інформації, а не про зміст та емоції
Мета ворога – зламати наш цикл мислення OODA, наше бачення та орієнтацію.
Фейки працюють на рівні Спостереження, закидуючи те, що може вразити нашу уяву, нас відволікають. Це такий самий прийом, який використовує грабіжник в тісняві, щоб ошукати пасажирів.
Когнітивні методики використовують аферисти.
До того ж, “ШІ-боти адаптувалися до ведення когнітивної війни, – попередила пані Лідія. – Роблять помилки в текстах, використовують суржик у вимові…”
Тому треба вчитися звертати увагу не на зміст повідомлення, а на мету повідомлення.
Бо емоційне сприйняття світу та бажання все виправити швидкими необдуманними рішеннями можуть довести до війни. Й не тільки когнітивної, як ми бачимо у своєму житті та й у світі.
Інеса АТАМАНЧУК, фото надане УКМЦ
Сообщение Сутність та інструменти «шостої сфери війни»: навчання в кризовому медіа-центрі появились сначала на Газета МИГ.