Міни, «їжаки» та дрони-рятувальники: як бійці 128-ї бригади рятують поранених з «кіллзони»

На Оріхівському напрямку евакуація поранених перетворилася на окрему бойову операцію.

Водій-санітар Михайло та його напарник Олег з евакуаційного підрозділу «Форсаж» 128-ї окремої важкої механізованої бригади «Дике Поле» розповіли, як це відбувається.

Михайло близько року служить в евакуаційному підрозділі «Форсаж», стільки ж медичною евакуацією займається і водій-механік медичного пункту Олег.
Здійснюють евакуацію технікою з броньованими капсулами, РЕБами та антикумулятивним захистом. Останній, кажуть, намагаються максимально адаптувати під зміни поля бою на своєму напрямку.

Дороги заміновані, усіяні «їжаками» з арматури та залишками FPV, які не вибухнули.

– Там, де раніше їздили на пікапі, туди вже навіть на броні важко доїжджати, – каже Михайло. – Кожен виїзд – це ціла операція. Спочатку потрібно «запитати небо» – перевірити, чи немає ворожих дронів. Іноді на це йде пів дня. Дорога така, що там не те що проїхати – буває пішки важко пройти. Небезпека на кожному кроці.

Обшивають машини, будують “мангали”, щоб FPV не влучив.

– Вони, звісно, влучають, але не так важко в броні. Кожен індивідуально робить свою машину. Немає типового рішення. Постійно все змінюється. Якщо машину підбили, немає “мангала”: зрізається і робиться новий захист, – пояснює Михайло.

Але навіть з додатковим захистом ситуація не завжди дозволяє дістатися до точки евакуації.

Олег згадує виїзд, який запам’ятався найбільше:

– У нас було три спроби евакуації. Перша спроба – пошкодили колесо, повернулися. Друга – втратили три колеса на протипіхотних мінах, зібрали «їжаків» і ледве виїхали на одному колесі. З третьої спроби нам на НРК підвезли поранених – везли близько трьох кілометрів. Один боєць був важкий, другий зміг допомогти побратиму сісти на дрон.

Власний підрозділ наземних роботизованих комплексів (НРК) запрацював у складі бригади навесні 2026 року. За останній місяць здійснили близько 40 місій, переважно логістичних: паливо, боєприпаси, їжа для бійців на нулі.

– Ми можемо за ніч чотири місії робити. В середньому – дві. Це логістичні місії. Ми перевозимо паливо, боєприпаси, «Вампіри», батареї та різні посилки. Посилки ми називаємо “на передок”. Це їжа, паливо, яких потребують хлопці в бліндажах прямо біля “нуля”. Ми довозимо їх до хлопців, які працюють на БПЛА. Далі вони їх піднімають і везуть вже безпосередньо отримувачам, – пояснює командир відділення НРК Олександр.

Підрозділ не тільки працює з НРК, а й навчає інших бійців бригади, як взаємодіяти з роботизованою технікою під час евакуації. Зокрема, пояснюють, що робити під час проведення медичної евакуації дроном. Для цього проводять спеціальні навчання на полігоні.

Тренування бійців 128 бригади з евакуації поранених за допомогою НРК

– Потрібно розуміти психологічний стан людей на передовій: вони збуджені, на адреналіні. Було багато випадків, коли нам ламали антени та інші прилади. Ми розуміємо хлопців – їм страшно. Потрібно все проговорювати, щоб було взаєморозуміння, – каже Олександр.

Сообщение Міни, «їжаки» та дрони-рятувальники: як бійці 128-ї бригади рятують поранених з «кіллзони» появились сначала на Газета МИГ.

Share this post

нет
scroll to top