Французький OSINT-аналітик Клеман Молін опублікував масштабне дослідження українських фортифікацій, створених протягом останніх двох років. За його оцінкою, від кінця 2024 року Україна реалізує нову оборонну концепцію, в рамках якої пріоритет отримали Дніпропетровська, Харківська та Запорізька області. Особливу увагу аналітик приділяє саме Запоріжжю, яке Росія розглядає як одну з потенційних стратегічних цілей на 2026 рік.
Детальніше – Акцент.
Від окопів до багатошарових «зон смерті»
За словами Моліна, війна дронів фактично зробила застарілими класичні довгі траншеї, які активно будувалися у 2022-2024 роках. Натомість Україна перейшла до створення багаторівневих систем перешкод:
- протитанкових ровів;
- ліній колючого дроту;
- окремих укріплених позицій у лісосмугах;
- захищених місць для операторів БПЛА;
- кількох послідовних рубежів оборони.
Між цими рубежами створюються так звані «kill zones» — відкриті ділянки, де наступаючі війська змушені рухатися під ударами артилерії та дронів.
Аналітик наголошує, що більшість нових ліній взагалі ще не контактували з фронтом і розташовані на відстані від 5 до 10 кілометрів від нинішньої лінії бойового зіткнення. За його словами, російським військам доведеться долати не одну, а подекуди чотири-шість послідовних ліній оборони.
Запоріжжя — серед головних пріоритетів
Як зазначає Клеман Молін, якщо у 2025 році більшість нових фортифікацій споруджувалися у Донецькій області, то у 2026 році основний акцент змістився на Запорізьку, Харківську та Дніпропетровську області.
Особливу увагу він звертає на будівництво нових оборонних рубежів навколо Запоріжжя.
«Нові кільцеві фортифікації прикривають Дніпро, Запоріжжя, Миколаїв та Одесу», — зазначає дослідник у своєму треді.
За оцінкою аналітика, російське командування розглядає Запоріжжя як одну з можливих стратегічних цілей після Донбасу. Саме тому українська сторона посилює оборону як зі східного, так і з південного напрямків.
Загроза для Запоріжжя залишається актуальною
Ще раніше у своїх дослідженнях Молін звертав увагу, що після боїв на Покровському напрямку російське командування може спробувати посилити тиск на півдні.
Серед потенційно небезпечних напрямків він називав:
- район Гуляйполя;
- напрямок Оріхова;
- Кам’янське та Степногірськ;
- східні підступи до Запоріжжя.
Саме тому, за його даними, були створені додаткові оборонні рубежі в районі Вільнянська та Новомиколаївки, а також продовжується розбудова фортифікацій навколо самого обласного центру.
Ставка на дрони та інженерні загородження
Ключовою особливістю нової української оборонної концепції є не стільки утримання безперервної лінії окопів, скільки створення великої кількості перешкод для противника.
Молін зазначає, що сучасна оборона будується навколо взаємодії:
- інженерних загороджень;
- FPV-дронів;
- артилерії;
- невеликих добре замаскованих укріплених позицій.
Така система дозволяє компенсувати нестачу піхоти та водночас завдавати значно більших втрат наступаючим силам.
Що це означає для Запорізького напрямку
Останні місяці російська армія продовжує штурми в районах Гуляйполя, Оріхова та Кам’янського. Водночас супутникові знімки та аналіз Клемана Моліна свідчать, що Україна не лише утримує існуючі рубежі, а й активно готує глибоко ешелоновану оборону навколо Запоріжжя.
Фактично йдеться про створення системи, яка має не допустити швидкого прориву навіть у разі погіршення ситуації на окремих ділянках фронту. Саме тому Запорізька область сьогодні стала одним із ключових регіонів нової фортифікаційної програми України.
Контекст: за оцінкою Моліна, від кінця 2024 року в Україні було створено близько 1300 кілометрів нових фортифікаційних споруд. На окремих напрямках ЗСУ тепер можуть спиратися на систему з двох-шести послідовних оборонних ліній.
The post Запоріжжя готують до великої оборони: що показав новий аналіз Клемана Моліна про захисні лінії України first appeared on Портал Акцент.
