Удари по Криму, Чонгару, Мелітополю та інших логістичних вузлах РФ дедалі частіше порівнюють із ситуацією навколо Херсона у 2022 році. Однак нинішній сценарій на півдні складніший: йдеться не про один плацдарм, а про всю систему постачання російського угруповання.
Про це йдеться в аналізі військового оглядача «Картина Маслом», опублікованому в соцмережі X:
посилання на публікацію.
Чому Херсон-2022 і Крим-2026 — не одне й те саме
Восени 2022 року російські війська на правому березі Дніпра опинилися в умовах обмеженого постачання після ударів по мостах. Ресурсів надходило менше, ніж окупанти витрачали на бої, техніку, пальне та боєприпаси.
Саме це створило так званий «від’ємний логістичний баланс». Спочатку росіяни втратили можливість наступати, а згодом — і утримувати плацдарм.
Нинішня ситуація інша. Крим — це не окремий плацдарм, а головний тиловий і логістичний центр усього південного угруповання РФ: від лівобережної Херсонщини до Приазов’я та Запорізького напрямку.
Що це означає для Запорізького фронту
За логікою аналізу, одних ударів по мостах, складах чи залізниці недостатньо. Щоб система почала «просідати», потрібно одночасно бити по логістиці та змушувати окупантів витрачати більше ресурсів на фронті.
Саме тому бої на Запорізькому напрямку, атаки по тилових базах, складах і транспортних вузлах мають працювати як єдина система виснаження.
Чим більше РФ витрачає боєприпасів, пального, техніки та резервів, тим болючішими стають удари по її логістиці.
Чому наступ РФ може стати пасткою
Автор аналізу звертає увагу, що затяжна наступальна операція РФ на півдні не дала швидкого результату. Темпи просування знизилися, частину резервів уже довелося задіяти, а потреба у постачанні лише зростає.
У такій ситуації окупанти самі підвищують залежність від логістики. Якщо маршрути через Крим, Чонгар, Мелітополь, Токмак і Бердянський напрямок залишатимуться під ударами, російська система постачання може поступово втрачати стійкість.
Ознаки можливої логістичної кризи РФ
Про погіршення ситуації для окупантів можуть свідчити перенесення складів углиб тилу, скорочення перевезень, дефіцит окремих видів постачання, посилення ППО біля логістичних вузлів та активніше перекидання резервів між ділянками фронту.
У такій моделі Крим стає не причиною кризи, а її головним індикатором. Якщо там починаються системні проблеми з перевезеннями та складами, це може означати зростання навантаження на всю південну групу військ РФ.
Що може зірвати цей сценарій
Водночас логістичне виснаження не гарантує швидкого результату. РФ може спробувати адаптувати маршрути, перейти до оборони, зменшити витрати ресурсів або використати резерви для стабілізації фронту.
Тому ключова умова для України — не лише бити по комунікаціях окупантів, а й не дати їм «дешево вийти з бою», зберігаючи високий рівень витрат для російського угруповання.
Висновок
Потенційний відступ РФ із частини окупованих територій півдня навряд чи буде швидким. Це радше «гра в довгу», де вирішальним фактором стане не один удар, а системне виснаження логістики.
Якщо ЗСУ зможуть одночасно тиснути на транспортні вузли, склади, переправи та змушувати росіян витрачати дедалі більше ресурсів на фронті, у РФ може сформуватися стійкий від’ємний логістичний баланс. Саме такий механізм свого часу змусив окупантів залишити правобережну Херсонщину.
Читайте також: Пальне за 1500 км: для військ РФ у Токмаку збирають бензин по всьому Дагестану (ВІДЕО)
The post Гра в довгу: за яких умов РФ може відступити із Запорізької області, Херсонщини та Криму first appeared on Портал Акцент.
