Стан лімбо – це ситуація, коли людина вже залишила попередній етап життя, але ще не перейшла до нового. Це стан невизначеності, очікування і «між». Це можуть біть як зміни в особистому житті (наприклад, розлучення), так і об’єктивні обставини – як-от, еміграція.
Про це піде мова на виставці Володимира Гуліча та Насті Лойко. Запоріжжя вже скучило за ними. Експозиція об’єднує живописні роботи та фотографії Володимира Гуліча. Це не документальна розповідь про війну і не пряме висловлювання про насильство. Натомість художник фіксує внутрішню динаміку людини, її здатність витримувати нестабільність та залишатися відкритою до змін.
Проєкт досліджує людський стан в умовах тривалої невизначеності. Війна зруйнувала звичне відчуття стабільності та цілісності, розклавши реальність на окремі фрагменти досвіду, пам’яті та емоцій. У цьому контексті «лімбо» постає не як застій чи бездіяльність, а як простір між минулим і майбутнім, де людина продовжує жити, адаптуватися та шукати нові точки опори.
Для Запоріжжя цей стан особливо впізнаваний. Місто вже кілька років існує між звичним життям і війною, між постійною загрозою та необхідністю рухатися далі.
Тут питання присутності не є абстрактним – воно стосується щоденного досвіду людей, які залишаються, працюють, творять і будують майбутнє попри невизначеність.
Приходьте 20 червня до Центру сучасного мистецтва Zaporizhzhia BIRUCHIY art-centre проспекті Соборному, 145.
Початок о 14.00.
Сообщение Що таке стан лімбо і як його бачать митці? появились сначала на Газета МИГ.