Порятунком від стресу може стати дія.
Причиною потрясіння стало згарище – від балки Молодняги майже до Трьох Щогл чорніло попелище замість трави, фіолетовими кульками лежали на землі голівки дикої цибулі та запечені равлики. Вогонь засмажив майже стиглі абрикоси, висушив листя на ясені та перетворив на чорні скелети два з трьох осокорів, що лежать у балці, повалені три роки тому буревієм.
Скільки ж біди може принести один-єдиний дрон з ботанічною назвою «герань»… Його залишки лежали під єдиною вцілілою на цій ділянці шовковицею. Три дні тому, ранком, оцей пластиковий витвір, ще й датований 30 травня цього року, й спричинив пожежу на Хортиці. Її ліквідували пожежники. Та пекуче сонце й висока температура підтримала тління в кількох місцях. Тому спочатку я віднесла шматок стовбура абрикоси, що палахкотів та сичав на чорній землі.
А потім ми розпочали гасити велике сухе дерево, що впало на берег й смажило пекучим вогнем молоді верби та тополі. Це зелені діти 2022 року, що проросли з насіння, коли відійшла вода Каховського водосховища.
Воду носили баклажкою, яку взяли з собою заради шовковиці… Та цього було замало.
Тому коли на берег спустилися двоє хлопців, було відчуття пришестя янголів.
“Ми вам допоможемо”, – сказали Олександр та Денис. Вони викликали пожежників. І ми разом не гаючи часу почали заливати палаючу деревину, засипати її піском. А потім, розуміючи прихований у стовбурі старого дерева жар, розтягали його на шматки, тягнули до води…
Аж тут прийшли пожежники. І швидше розібралися із цим небезпечним багаттям. А потім – ще з одним, неподалік.
Дякуємо вам, хлопці!
А ще дякуємо Каті, яка робила таку саму роботу напередодні. А в цей вечір привела на берег трьох песиків, охоронців стоянки біля музейного комплексу на Хортиці. Вона щовечора виводить їх на берег, бо вдень вони закриті у буді, а вночі працюють охоронцями. Мають же й перепочити…
Нас було воьмеро на березі цього вечора. І три пси.
І ми відчули, що разом ми, забруднені попелом, таки зробили важливу справу.
Й стрес кудись пішов.
Бо коли бачиш біду, – виправляй. Коли можеш помогти – втручайся.
Інеса АТАМАНЧУК, фото Миколи БАРИШЕВА
Сообщение Як не втратити віру у людяність на попелищі появились сначала на Газета МИГ.