Напередодні дня народження Віктора Семеновича Берковського (13 липня 1932 року, Запоріжжя – 22 липня 2005 року) в будинок №3 на проспекті Металургів, де колись жила його родина, влетів російський реактивний дрон.
Бард, композитор, виконавець авторської пісні, відомий учений-металург, кандидат технічних наук і доцент народився в Запоріжжі, яке вважав своїм рідним містом.
Саме тут, на проспекті Металіргів, родина Берковських мешкала з 1946 по 1961 рік, повернувшись із евакуації часів Другої світової – на другому поверсі, вікна виходили на проспект. Сучасники розповідали, що саме в цій квартирі в другій половині 1950-х звучали перші пісні Віктора Берковського.
Пам’ятаєте “Гренада, Гренада, Гренада моя”? Однойменний вірш Михайло Свєтлов написав у 1926-му, сто років тому. Вдався дуже популярний, і понад двадцять композиторів намагалися покласти його на музику. Найбільш відомою стала саме мелодія Віктора Берковського, створена наприкінці 1950-х років.
Цікаво, що у вірші є рядки:
“Відгукнись, Олександрівськ,
І Харків, відгукнись…”
Ото й відгукнулося. І Запоріжжю, колишньому Олександрівську, і Харкову.
12 липня приблизно о 23 годині дрон влетів будинок на Металургів.
“Внаслідок атаки з-під завалів пошкодженої багатоповерхівки деблокували тіла двох людей, ще 11 дістали поранень. Зазнали руйнувань прилеглі будинки та авто місцевих жителів. На місці обстрілу триває ліквідація наслідків”, – пише Суспільне. Запоріжжя.
“Ви знаєте, як важко зрозуміти, де відбулася біда? Але в Запоріжжі ми всі підтримуємо один одного і достатньо 5-10 хвилин, щоб дізнатися, де відбувся приліт. …Я вдивлялася в нічні зйомки палаючих будинків свого району і на мить завмерла… то був будинок моєї матусі!.. – написала сьогодні запорізька художниця Саша Непомнящая. Знаючи, що це її рідний дім, знайомі та друзі намагалися почути з моменту прильоту. Її чоловік приймав участь в гасінні пожежі. А вона згодом виклала оцю розповідь. – Квартал оточили поліцейські, біля дома натовп сусідів, людей з будинків, що живуть поряд, рятувальники, медики, пожежники… З проспекту видно, як підіймаються стовпи вогню над дахом, як горять квартири верхних поверхів сусідського підʼїзду, але не видно самого страшного… Самий жах відбувався з боку двору, де увійшов той смердючий дрон своєю вбивчою башкою…
Кляті тварі вбили людей! Змусили жінку та 15-річну дитину стрибати з четвертого поверху, щоб не згоріти живцем! Літніх людей знимати з вікон та балконів своїх палаючих квартир!”
Дім, милий дім… Декілька квартир вигоріло вщент, ті, що поруч, заливали водою. “Не дуже розраховуй …Що не згорить, то потоне”, – об’єктивно коментували наслідки учасники ліквідації прильоту.
Між тим, біля цього будинку точилося творче життя.
На фасаді будинку ще у 2008 році встановили меморіальну дошку на честь композитора Берковського. У 2020 році запорізький скульптор Борис Чак доповнив меморіал оригінальною бронзовою композицією у вигляді гітари, яка слугує також підставкою для квітів.
Біля цього будинку проводилися концерти пам’яті Берковського. Зазвичай в липні тут збиралися шанувальники авторської пісні.
Цей будинок – один із знакових об’єктів історичного району Соцміста.
І тут Микола Баришев 14 липня 2021 року знімав для газети наших бардів. Співали учасники клубу авторської пісні під керівництвом Олени Алексеєвої.
“Практично всі пісні виконувались руською мовою… Кого визволяє путлер?”
Чи залишилися ще люди, вірять у байку про мовне визволення?
Інеса АТАМАНЧУК, фото Миколи БАРИШЕВА та з відкритих джерел
Сообщение Що принесла російська «Герань» будинку автора «Гренади»? появились сначала на Газета МИГ.