Другого серпня внаслідок чергової російської атаки на Берислав згоріла Свято-Введенська церква – пам’ятка архітектури національного значення. Пожежу спричинив удар російського дрона.
Світлина церкви, зроблена Олегом Марчуком, увійшла до переліку найкращих робіт спеціальної номінації «Пам’ятки дерев’яної архітектури України» міжнародного фотоконкурсу «Вікі любить пам’ятки» 2025 року.
Храм, збудований у 1726 році з дуба, – так звана в народі дерев’яна церква, – донині залишався чи не єдиною культовою спорудою на деокупованій частині Херсонщини, яку дивом не пошкодили обстріли.
Церква належить до середньонаддніпрянської архітектурної школи та є поодиноким прикладом запорозького церковного зодчества. Під час його спорудження не використали жодного металевого цвяха: для з’єднання конструкцій слугували дерев’яні шпонки.
У 1785 році переселені в ці краї полтавські козаки перевезли храм Дніпром у розібраному вигляді на плотах – із селища Переволочна Полтавської губернії (нині – поблизу міста Верхньодніпровська Дніпропетровської області) до відвойованої в османських військ фортеці Кизикермен, яка згодом отримала назву Берислав.
Спочатку храм установили в центрі Берислава, на місці, де нині розташований міський палац культури, та освятили на честь Воскресіння Христового. Однак у 1853 році з невідомих причин церкву перенесли на околицю Берислава – на Введенське кладовище. Сам храм переосвятили на честь Введення в храм Пресвятої Богородиці.
Після приходу до влади більшовиків церкву закрили, перетворивши на склад. Її навіть планували розібрати на дрова. Богослужіння у храмі відновили під час Другої світової війни. Навколо нього німецькі військові облаштували кладовище.
Є фотографії часів Другої світової – німецьке військове кладовище навколо Свято-Введенської церкви у 1942 році (в окупованому Запоріжжі німці також ховали своїх військових біля Покровського храму).
До цього часу Свято-Введенська церква перебуває в управлінні Новокаховської єпархії Української православної церкви (Московського патріархату), яку продовжує очолювати громадянин Росії – митрополит Філарет (Звєрєв).
Розуміючи сором ситуації та наругу над козацькою спадщиною, у серпні 2023 року Бериславська міська військова адміністрація звернулася до Міністерства культури та інформаційної політики України з пропозицією повернути храм у державну власність, однак звернення залишилося без відповіді.
Від початку повномасштабного вторгнення настоятель церкви о. Олександр Михайленко співпрацював з окупаційною владою, а після деокупації лівобережжя Херсонщини втік разом із російськими військами. Новим настоятелем храму став о. Микола Понич, переведений до Берислава з тимчасово окупованого села Тавричанки Каховського району, де він тривалий час був парохом місцевого храму.
Наразі, через постійні російські обстріли, за даними начальника Бериславської міської військової адміністрації Олександра Алчієва, у місті залишилося близько 300 жителів.
Сообщение Росіяни спалили 300-річну козацьку церкву в Бериславі появились сначала на Газета МИГ.