Минулого тижня Сенат США підтримав законопроект покійного сенатора Ліндсі Грема, який пропонував настільки відчутні санкції проти Росії, що вони отримали назву «пекельні».
Що буде далі з цим законопроектом, які обмеження проти російської нафти і газу пропонуються та чи дійсно Трамп піде на загострення відносин з Москвою – у матеріалі РБК-Україна.
Головне:
- Законопроект Ліндсі Грема успішно пройшов перше голосування у Сенаті, він отримав двопартійну підтримку;
- Документ може бути прийнятий та підписаний Трампом до проміжних виборів до Конгресу;
- Законопроект пропонує можливість застосовувати вторинні мита для покупців російської нафти та газу у розмірі від 0 до 100%;
- Найбільшими покупцями нафти з РФ лишаються Китай, Індія і Туреччина, нова ініціатива покликана обмежити цю торгівлю;
- Росія буде знижувати видобуток нафти та продавати її дешевше, якщо вторинні мита запрацюють;
- Ініціатива Грема може стати лише інструментом чергових переговорів Трампа, якщо президент США не вирішить обрати більш жорстку політику щодо Росії.
Перше голосування у Сенаті
28 липня Володимир Зеленський здійснив візит до Вашингтону для зустрічі з Дональдом Трампом. Також президент України відвідав засідання Сенату США, де відбувалося голосування за законопроект про «пекельні санкції» проти Росії.
Головною новацією законопроекту є так звані вторинні мита. Документ дозволяє президенту США вводити додаткові тарифи проти країн, які купують російську нафту і газ. Потенційно йдеться насамперед про Китай, Індію та Туреччину. Максимальна ставка може сягати 100%.
Одним із авторів документа і активним його лобістом був покійний сенатор-республіканець Ліндсі Грем. Він був відомий жорсткою позицією по відношенню до Росії, Китаю та Ірану. Недарма, виступаючи на похороні сенатора, Трамп назвав його «міцним горішком».
Фото: Під час візиту до Києва Ліндсі Грем говорив про необхідність посилення тиску на агресора (Віталій Носач, РБК-Україна)
Грем та сенатор-демократ Річард Блюменталь почали просувати цю ініціативу ще в квітні 2025 року, проте активність навколо неї відновилася лише нещодавно. Під час візиту до Вашингтону Зеленський зустрічався з багатьма сенаторами та переконував їх підтримати даний законопроект. В ніч на 29 липня відбулося перше голосування у Сенаті, під час якого 86 із 100 сенаторів підтримали проект Грема-Блюменталя.
Це було процедурне голосування. Воно схоже на розгляд законопроекту у першому читанні в українському парламенті. «З квітня минулого року не було жодних рухів, а зараз процедура розпочалася. Це вже добре, це перший крок«, – коментує РБК-Україна політолог Володимир Фесенко.
Читайте також: Зеленському вдалося переконати США, що Україна може виграти війну
Далі буде внесення правок та голосування з їх урахуванням – аналог другого читання в Україні. Після успішного проходження Сенату, документ має бути переданий до нижньої палати Конгресу – Палати представників. Вона зараз на канікулах, тому швидше за все розгляд у Палаті представників буде перенесений на вересень, пояснює співрозмовник видання.
Ймовірність прийняття законопроекту
Для успішного проходження законопроекту у Конгресі, його мають підтримати демократи. Раніше їм не подобалося, що документ значно розширює права президента США, адже він отримує можливість застосовувати нові мита, що може мати негативні наслідки для американської економіки.
Також залишається частина республіканців з консервативного крила MAGA, які не бажають починати протистояння з Росією. Попри це, законопроект Грема-Блюменталя має високі шанси на те, щоб бути прийнятим, говорить Фесенко.
Фото: Законопроект Грема-Блюменталя має всі шанси бути прийнятим до проміжних виборів до Конгресу (інфографіка РБК-Україна)
Трамп вже заявив про свою підтримку документа. Це гарантія того, що Палата представників підтримає документ, адже її спікер Майк Джонсон виконає все, що йому скажуть у Білому домі, вважає експерт аналітичного центру «Українська призма» Олександр Краєв.
«Тому є великі шанси, що законопроект буде ухвалений«, – додає співрозмовник.
Схожий часовий графік озвучив уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк. Він вважає, що у вересні документ потрапить до Палати представників, а після неї – на стіл до овального кабінету Білого дому. Таким чином, законопроект може бути прийнятий та підписаний до проміжних виборів до Конгресу, які відбудуться у листопаді цього року.
Санкційне меню для Трампа
Законопроект не є категоричним щодо застосування тих чи інших заходів проти Росії, він лише пропонує набір інструментів, якими може скористатися президент США.
Наприклад, в документі передбачена можливість застосування санкцій проти постачальників російського ВПК, обмеження для банків та страхових компаній, які супроводжують діяльність «тіньового флоту» та допомагають продавати підсанкційні російські вуглеводні.
Читайте також: Україна запровадила нові санкції проти постачальників для ВПК Росії
«Законопроект суттєво підвищує ризики для банків, трейдерів, страхових компаній та нафтопереробних підприємств, які працюють із російськими енергоресурсами», – коментує РБК-Україна спеціаліст з комунікацій громадської організації Razom We Stand Максим Гардус.
Також в документі пропонується заборона на інвестиції в країну-агресора та санкції проти російських державних компаній.
Фото: Вторинні мита проти покупців російської нафти – лише один із інструментів, який пропонує законопроект Грема-Блюменталя (інфографіка РБК-Україна)
Найбільш болючими та значимими є вторинні мита – тарифи, які можуть бути накладені на товари і послуги, які постачають до США країни-покупці російської нафти і газу.
«Є з чого вибирати. Законопроект – комплексний і пропонує на вибір дуже-дуже багато різних інструментів», – сказав в ефірі телемарафону Власюк та порівняв документ із «санкційним меню».
Ініціатива Грема-Блюменталя дає Трампу можливість підвищити мита для найбільших покупців російської нафти та газу в діапазоні від 0 до 100% (хоча раніше обговорювався діапазон від 0 до 500%). З 2022 року найбільшими покупцями нафти з РФ залишаються Китай, Індія і Туреччина, свідчать дані Інституту Київської школи економіки, який займається санкційною політикою.
Читайте також: Зеленський доручив налагоджувати діалог з Китаєм
Також китайські компанії є найбільшими покупцями російського трубопровідного газу. У 2025 році КНР купила майже 40 млрд кубометрів газу в країни-агресора, говорить в коментарі РБК-Україна аналітик газового ринку консалтингової компанії ExPro Михайло Свищо. Далі за списком йдуть Туреччина, Білорусь (ймовірно, немає відкритих даних), Угорщина, Словаччина, Сербія та Греція.
Фото: Російський зріджений природний газ продовжує постачатися до ЄС та країн басейну Тихого океану (Getty Images)
Знову ж таки, саме Китай є найбільшим покупцем російського зрідженого природного газу (LNG). У минулому році до берегів КНР танкерами прибуло 7,5 млрд кубометрів російського ресурсу, говорить аналітик.
Значні обсяги LNG потрапляють до ЄС через Францію, Бельгію та Іспанію. Через дефіцит газу із району Перської затоки, російський зріджений газ імпортують Японія та Південна Корея.
Постає питання, чи захоче Трамп йти на поглиблення конфронтації з такими гравцями як, наприклад, Китай, Індія або Туреччина, щоб покарати Росію?
Перспективи запровадження мит
Сценарій підвищення існуючих тарифів з боку США для китайських товарів є маловірогідним, вважає Фесенко. Це пов’язано із майбутнім візитом Сі Цзіньпіна до Вашингтону та курсом Трампа на мирне співіснування з Пекіном. Виняток можливий, якщо Китай зробить щось неприємне для США на підтримку Ірану.
Інша ситуація з Індією. США можуть собі дозволити тиск на Нью-Делі. Індія – більш залежна від Вашингтону і може піти на певні поступки, як вона вже це робила, тому нові тарифи для індійських товарів та послуг – більш реалістичний варіант, вважає політолог.
Фото: Дональд Трамп має можливість тиску на Індію, щоб вона обмежила закупівлю російської нафти (Getty Images)
На перше місце у стосунках з Туреччиною американці будуть ставити не її торгівлю з Росією, а геополітичну співпрацю на Близькому Сході. Якщо Анкара буде робити кроки назустріч, особливо у питанні збереження американських військових баз в країні та стримування Ірану, чекати санкцій з боку Вашингтону не доводиться, коментує Фесенко.
Жорсткий сценарій для Росії
Разом з тим, Трамп – дуже непередбачуваний, він неодноразово робив ставку на застосування тарифів. Тому є підстави вважати, що він знову може вдатися до таких кроків. Додаткові мита на рівні 20-50% здатні завдати відчутних економічних збитків Китаю, Індії та іншим імпортерам російських вуглеводнів. У такому разі частина компаній з цих країн почнуть шукати нового постачальника, говорить Максим Гардус.
Якщо таке відбудеться, це призведе до збільшення дисконту, за яким продаються російські сорти нафти, зокрема Urals, та ускладниться робота «тіньового флоту», додає представник Razom We Stand.
Зниження закупівель нафти призведе до її накопичення та зменшення обсягів видобутку. Росія буде вимушена піти на ці кроки, адже через українські далекобійні санкції вона не може збільшити переробку, говорить в коментарі РБК-Україна аналітик консалтингової компанії «НафтоРинок» Олександр Сіренко.
Читайте також: Україна вивела з ладу 40% первинної переробки нафти в Росії
Він нагадує, що Росія залишається одним із найбільших видобувників нафти у світі. За підсумками 2025 року вона посіла друге місце (після США) та добувала в середньому 9,9 млн барелів сировини на добу, свідчать дані Адміністрації енергетичної інформації США.
Фото: Нові мита США можуть змусити країну-агресора знизити видобуток нафти та ціни на неї (інфографіка РБК-Україна)
Країни почнуть шукати заміну російській нафті. Найбільшим джерелом залишається район Перської затоки. Тільки ці країни можуть компенсувати такі великі обсяги нафти, які видобуває Росія, зазначає директор консалтингової компанії ExPro Геннадій Кобаль.
Головною перепоною для налагодження поставок з Близького Сходу залишається напружена ситуація довкола Ормузької протоки.
«Без перемир’я у війні між США та Іраном це зробити неможливо», – коментує РБК-Україна експерт.
Читайте також: Як у Вашингтоні бачать стан переговів щодо відкриття Ормузької протоки?
Самі Сполучені Штати мають можливість збільшити закупівлі нафти з країн Південної Америки – Венесуели, де вони контролюють ситуацію, та сусідньої Гаяни, яка значно наростила видобуток останнім часом. Вашингтон скористається цією можливістю, вважає Кобаль.
Очікування від законопроекту
Законопроект має показати Володимиру Путіну, що він – на стороні, яка програє, сказав співавтор документа Річард Блюменталь під час його прийняття у Сенаті.
Ця ініціатива має показати Кремлю, що краще сісти за стіл переговорів, ніж й надалі знищувати свою економіку та жертвувати більше життів. Блюменталь вважає, що Китай та Індія підживлюють економіку агресора і тому нові мита мають бути спрямовані проти них.
Логіка сенатора – зрозуміла. Разом з тим, Трамп вже сьогодні має всі можливості підняти мита та застосувати санкції проти країн-покупців російської нафти. Для цього не потрібен новий законопроект, який з самого початку розроблявся як фактор, який мав би підштовхнути президента США до запровадження нових санкцій проти Росії, але його позиція не змінилася.
Читайте також: Що кажуть в Ірані про переговори зі США?
«Якби він хотів посилити санкції чи збільшити мита, він міг би це зробити і без цього законопроекту, тому роль останнього – перебільшена«, – говорить співрозмовник РБК-Україна, який знайомий із результатами переговорів у Вашингтоні.
Законопроект може бути використаний Трампом не для реального впливу на агресора, а лише як інструмент в торговельних переговорах.
«Він не є палким прихильником посилення санкцій на Росію. Для Трампа цей законопроект – це додатковий інструмент в торгах з Росією і тиску на окремі країни«, – вважає Фесенко.
Залишається сподіватися, що цінність вторинних мит та санкцій, які були розроблені Ліндсі Гремом, не буде втрачена в процесі чергових міжнародних переговорів. Адміністрація Трампа може значно ефективніше використати напрацювання покійного сенатора як для захисту власних інтересів, так і для реального примусу агресора до миру.
Питання – Відповіді (FAQ)
– Що передбачає законопроект Ліндсі Грема?
– Документ дає президенту США можливість запровадження нових санкцій безпосередньо проти Росії та її компаній, а також застосувати вторинні мита для країн, які купують російську нафту і газ.
– На якому етапі розгляду перебуває цей документ?
– Законопроект пройшов процедурне голосування у Сенаті, далі буде ще одне голосування з урахуванням правок. Після цього документ має бути розглянутий у Палаті представників і надісланий на підпис президенту США.
– Яких країн можуть торкнутися нові вторинні мита США?
– Насамперед, це Китай, Індія та Туреччина, які є найбільшими покупцями російської нафти. Також мита можуть бути накладені на значних імпортерів газу з РФ – це ті ж Китай та Туреччина, але також і країни ЄС (Угорщина, Словаччина, Сербія).
Російський зріджений газ імпортується у значних обсягах через Францію, Бельгію та Іспанію, а також закуповується Японією та Південною Кореєю.
– Якою може бути ставка мита? Хто її визначає?
– Розмір вторинних мит може коливатися у розмірі від 0 до 100% від вартості товару, який імпортується до США. Його значення буде визначатися президентом Дональдом Трампом.
– Яка ймовірність того, що США введуть нові мита проти Китаю та Індії?
– Збільшення напруги у торговельних відносинах Вашингтона з Пекіном – малоймовірне, разом з тим США мають можливості для тиску на Індію.
– Що буде з Росією, якщо США вирішать застосувати мита згідно законопроекту Грема?
– У такому разі покупці російських вуглеводнів все-таки почнуть обмежувати закупівлю і будуть шукати нові джерела постачання. Сама ж Росія буде вимушена пропонувати більші знижки на свою нафту і скорочувати її видобуток.
– Чи спрацюють «пекельні санкції» проти Росії?
– Законопроект надає президенту США нові інструменти тиску на агресора, але чи будуть вони задіяні і на якому рівні – це буде вирішувати особисто Дональд Трамп. Є ймовірність того, що нові мита та санкції можуть стати предметом торгівлі між Білим домом та іншими країнами, включаючи Росію.
