Вступ до Європейського Союзу відбувається не за довільними правилами — існують чіткі Копенгагенські критерії членства, прийняті ще у 1993 році, і процедура переговорів, яку востаннє оновили у 2020-му.
Критерії й процедура вступу — єдині для всіх країн-кандидатів у кожен конкретний момент часу. Це означає, що Україна проходить той самий шлях, що й будь-яка інша країна-кандидат, без спеціальних послаблень чи ускладнень.
Заслуги, а не терміни
Процес вступу побудований за принципом merit-based — заснованим на заслугах. Це означає, що швидкість руху вперед залежить виключно від того, наскільки країна виконує необхідні реформи, а не від політичних обіцянок чи календарних дат.
У процесу є й інший бік — елемент зворотності. Якщо реформи буксують, відкочуються назад або затягуються надовго, ЄС може:
- уповільнити або призупинити переговори;
- заблокувати відкриття чи закриття окремих переговорних кластерів і розділів;
- переглянути вже досягнуті результати.
Важливо розуміти:
Єврокомісія оцінює не лише ухвалені закони самі по собі, а й спроможність інституцій їх виконувати та реальні практичні результати — тобто застосування норм на практиці, а не лише їх наявність на папері.
Скринінгові звіти: перша перевірка «на відповідність»
Перший етап технічної оцінки — скринінг, тобто звірка українського законодавства зі стандартами ЄС. За його підсумками Єврокомісія готує звіти, які показують, у яких сферах українське законодавство вже відповідає нормам ЄС, де ще потрібні зміни, а також які пріоритети подальших реформ і зобов’язання стоять перед Україною.
Станом на зараз Україна отримала скринінгові звіти за всіма шістьма переговорними кластерами — це означає, що первинна діагностика по всіх напрямках завершена.
Звіти про виконання євроінтеграційних документів
Окрім скринінгу, Україна на регулярній основі звітує перед ЄС про реалізацію ключових документів:
- Дорожньої карти у сфері верховенства права;
- Дорожньої карти реформи державного управління;
- Дорожньої карти функціонування демократичних інституцій;
- Плану заходів щодо захисту прав національних меншин (спільнот) України;
- Національної програми адаптації законодавства України до права Європейського Союзу (acquis ЄС).
План України — і чому він критично важливий
Окремий і, мабуть, найпрактичніший інструмент моніторингу — План України. Це не формальність: саме від успішного виконання цього плану залежить своєчасне надання Україні фінансової підтримки в межах механізму Ukraine Facility.
План покликаний стати ефективним інструментом відновлення країни та водночас прискорити процес вступу до ЄС. Він містить конкретні індикатори — реформи та інвестиції — з чітко визначеними строками виконання.
Станом на кінець травня 2026 року Україна виконала 86 заходів із 151, передбаченого Планом на 2024–2027 роки. У червні 2026 року ЄС виділив Україні сьомий транш фінансової допомоги в межах Ukraine Facility — близько 2,8 млрд євро. Цей транш був виданий за виконання 11 індикаторів плану, частину з яких Україна виконала достроково — вперше в рамках програми країна отримала додаткову компенсацію саме за випереджальні темпи реформ.
Загальний обсяг фінансової підтримки, отриманої завдяки виконанню Плану України, досяг 29,5 млрд євро.
Звіти щодо готовності закриття бенчмарків: IBAR і CBAR
Коли країна-кандидат демонструє виконання необхідних умов для вступу (так званих бенчмарків), Єврокомісія перевіряє це і готує спеціальні звіти.
IBAR (Interim Benchmark Assessment Report) — проміжний звіт про те, як країна виконала проміжні вимоги у ключових переговорних розділах 23 і 24 (юстиція, свобода і безпека / судова система і фундаментальні права). Позитивний IBAR дозволяє країні-кандидату перейти до попереднього закриття переговорних розділів.
CBAR (Closing Benchmark Assessment Report) — звіт про те, що країна виконала всі умови, необхідні для остаточного закриття переговорного розділу.
Після підготовки цих звітів ЄС формує спільну позицію, яку одноголосно затверджує Рада ЄС. Остаточне рішення про виконання умов оголошують на Міжурядовій конференції.
Постійний діалог поза формальними звітами
Крім офіційних звітів, Україна та ЄС підтримують постійний технічний і політичний діалог, який дає Євросоюзу змогу відстежувати прогрес у реформах у режимі реального часу. Він охоплює:
- Міжурядові конференції (IGC) — на них підбивають підсумки переговорів і визначають подальші кроки;
- тематичні презентації та обговорення прогресу України у COELA — робочій групі Ради ЄС, що готує переговорні позиції держав-членів;
- регулярні технічні консультації з Єврокомісією;
- діяльність двосторонніх органів, утворених відповідно до Угоди про асоціацію Україна–ЄС (Рада асоціації, Комітет асоціації, галузеві підкомітети тощо).
Висновок
Оцінка прогресу України на шляху до членства в ЄС — це багаторівнева, постійно діюча система: від первинного скринінгу законодавства через щоденний технічний діалог до формальних звітів IBAR/CBAR і фінансового моніторингу через План України. Кожен рівень підкріплює інший: юридична відповідність без інституційної спроможності не рахується, а реформи без стабільної практики застосування не закривають розділи. Це і є ціна «merit-based» підходу — рух вперед є, але швидкість руху повністю в руках самої країни.
ДЖЕРЕЛО: Офіс віцепрем’єр-міністра України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції
Сообщение Україна виконала 86 із 151 пункту Плану вступу до ЄС появились сначала на Газета МИГ.