Заступник начальника ГУР МО генерал-майор Вадим Скібіцький у першій частині інтерв’ю РБК-Україна розповів про мотиви та цілі рекордних ударів РФ, призупинку виробництва «Кинджалів» та Х-32, ставку Москви на нові шахеди та створення російського аналогу Starlink.
Головне:
- РФ нарощує ракетні удари. У липні вона запустила 153 крилаті та 198 балістичних і гіперзвукових ракет. Надалі вони можуть зменшити кількість ракет, яка летить по одній цілі, але паузу в обстрілах навряд чи будуть робити – це буде залежати від спроможностей їхнього виробництва.
- Перевиконання планів. За основними типами ракет зараз РФ виконує план виробництва – на рівні 110-120% на місяць. Річний план по «Цирконах» та модернізованих «Оніксах» був виконаний за сім місяців.
- Ставка на нові шахеди. У серпні Москва планує виготовити 11 тисяч ударних БПЛА різних типів. Зараз вони переналаштовують виробництво з акцентом на турбореактивні «Герань-4» та «Герань-5».
- Цілі атак. РФ концентрує атаки на українському ОПК, логістиці та енергооб’єктах, від яких залежить логістика та портова інфраструктура. Крім того, агресор намагається уражати й цивільну інфраструктуру, щоби сіяти паніку і дестабілізувати ситуацію в країні.
- «Кинжали» на паузі. Приріст виробництва балістики відбувся в тому числі за рахунок того, що з квітня вони призупинили випуск «Кинжалів» та Х-32. Кошти і комплектуючі для них перерозподілили для інших типів ракет, які вважаються більш точними.
- Аналог Starlink. Москва створює свій аналог цієї системи — «Рассвет» і запускає її значно швидше, ніж це передбачалось їхніми планами. Поки вони можуть працювати лише фрагментарно, коли супутник проходить над нашою територією.
Липень цього року став одним із найскладніших місяців для української протиповітряної оборони. За кількістю застосованих балістичних та гіперзвукових ракет російські війська вийшли на рекордні показники.
Змінюється не лише масштаб атак, а й їхня системність, цілі та структура. Якщо раніше Москва організовувала комбіновані атаки з десятками ракет різних типів та сотнями дронів – щоби «прорвати» ППО столиці, то зараз робить ставку на балістику – на тлі дефіциту перехоплювачів для Patriot. Паралельно замість винятково масових хвиль звичайних «шахедів» РФ починає активніше застосовувати нові реактивні «герані».
Наскільки російське виробництво ракет і дронів дозволяє зберігати інтенсивність таких атак та яких цілей Москва прагне досягти, нарощуючи удари по Україні – про це у першій частині розмови РБК-Україна з заступником начальника Головного управління розвідки Міноборони України генерал-майором Вадимом Скібіцьким.
– У липні Росія, за підрахунками низки медіа та OSINT-оглядачів, випустила по території України майже 380 ракет. Це є рекордною місячною кількістю з початку повномасштабного вторгнення або щонайменше – з осені 2022-го, відтоді як Повітряні сили почали публікувати регулярні зведення. З чим пов’язаний такий сплеск?
– За оцінками Головного управління розвідки, за кількістю запущених крилатих ракет Х-101, «Калібр» та Х-32 липневий показник був другим після лютого. Тоді росіяни запустили по нам 157 таких ракет, а в липні – 153.
Якщо ж говорити стосовно балістичних та гіперзвукових ракет – 9М723 з комплексу «Іскандер-М», РМ-48У з С-400 і «Циркон» – то їх противник запустив у липні 198. Це найвищий показник у цьому році.
З чим це пов’язано? Насамперед з тим, що вони до цього готувались. За даними воєнної розвідки, показники застосування ракетного озброєння з боку росіян почали зростати ще з квітня. У квітні було 61 балістична ракета, у травні – 107, червні – 134. Пам’ятаєте, раніше вони здійснювали атаки з інтервалом раз на десять днів? Потім – раз на тиждень. Зараз – ще частіше. Усе залежить від кількості виробленого озброєння.
Другий важливий індикатор, якому ГУР має документальне підтвердження – це плани виробництва ворога і фактичне виконання цих планів. Наприклад, щодо таких зразків як «Циркон», «Онікс» (спочатку вони були протикорабельні, після модернізації вони використовуються по наземних цілях) – станом на 3 серпня противник уже виконав річний план з їхнього виробництва, який був визначений у державному оборонному замовленні.
ГУР — про виробництво російських «Цирконів» та «Оніксів» (колаж: РБК-Україна)
За 7 місяців цього року вони вже виготовили 33 «Циркони», це дані на 3 серпня. Те ж з «Оніксами» – на 3 серпня вони виготовили вже 60 одиниць.
– У них такий приріст і по інших засобах ураження?
– Загалом за основними типами ракетного озброєння у них зараз виконання плану на місяць – на рівні 110-120%. Згідно з даними ГУР МО України, план з виробництва Х-101 у липні був виконаний на 140%, «Калібрів» – на 111%, крилатої ракети Х-35 – 200%.
План виробництва на серпень по Х-101 – 72 одиниці, на липень показники були такими ж, але вони виробили більше – 87 ракет. Щодо 3М14 «Калібр»: план на серпень – 26 одиниць, в липні планували стільки ж, а виробили 29.
Тобто Москва робить акцент на виробництві певних засобів ураження і на них перерозподіляють кошти. Таку тенденцію ми бачимо приблизно з другого кварталу цього року. І це логічно: якщо є певні типи ракет, які доходять до цілей – вони збільшують їхнє виробництво. Крім того, вони роблять акцент на виробництві тих засобів, для яких у них є комплектуючі.
Читайте також: Балістичний терор і пастка для Путіна: що задумала Росія і чи можливе перемир’я цього року
Однак при цьому авіаційний компонент ударів вони наразі залучають менше. У росіян є технічні проблеми з крилатими ракетами та з самими літаками – не всі ракети сходять у момент пуску. Для страхування вони залучають резервну авіацію.
З нового, що з’явилось у цьому році – «Бандероль» та «Дань-Т» – це баражуючі боєприпаси, які запускаються з вертольотів. Зараз вони працюють над тим, щоб запускати їх з літаків. З’явився «Циркон» та модернізований «Онікс», який раніше міг бити лише по морським цілях, бо не спрацьовував контраст для цілей на землі, він також має збільшені дальність та бойову частину.
Інший приклад: плановий показник ВПК рф з виробництва ударних безпілотників на серпень цього року («Герань-1», «Герань-2», «Герань-3», «Герань-4», «Герань-5», «Гарпія», «Гербера», «Гербера-камікадзе», «Гербера сікер») – 11 тисяч одиниць.
Заступник начальника ГУР МО — про виробництво ударних БПЛА у РФ (колаж: РБК-Україна)
У липні вони трохи знизили інтенсивність ударів безпілотниками і зменшили кількість виробництва, оскільки вони переналаштовують виробництво з акцентом на турбореактивні «Герань-4» та «Герань-5». В одній з нещодавніх атак 50% вже складали саме турбореактивні безпілотники. Тепер для них нам потрібні інші перехоплювачі з відповідною швидкістю або мале ППО.
– З якою метою Росія проводить системні атаки – двічі, тричі на тиждень – на Київ та його передмістя?
– Раніше ГУР вже повідомляло, що росіяни здатні щомісяця проводити 3-4 комбіновані атаки, які будуть включати ракети різних типів плюс безпілотні літальні апарати. Київ, як і Запоріжжя, Дніпро, Харків – центри нашого оборонно-промислового комплексу.
Противник вбачає серйозну загрозу і дуже прискіпливо веде розвідку за такими двома напрямками нашого ОПК. Перший – це наша балістика, вони намагаються не допустити наш вихід на серійне виробництво цього озброєння. Другий – все, що пов’язано з БПЛА та FPV-дронами. Адже наші middle- та deepstrike реально дають результати – і щодо нафтопереробки ворога, і щодо логістичної системи РФ, по Wildberries, а це, своєю чергою, має сильний вплив і на їхню банківську систему, і на малий та середній бізнес, і на можливість Москви вести війну.
– Чи не переслідують вони при цьому ще одну мету: удари по Києву можуть бути спробою примусу до капітуляції з прицілом на те, що столиця буде задавати настрої всій країні?
– Як це сприймається там? У них найбільш захищені два міста – Москва та Санкт-Петербург, це фактично і є Росія. Вони роблять все для того, щоб у цих містах не було навіть найменшої протестної активності, інакше – вона масштабується на всю федерацію. Вони виходять з такої ж логіки і щодо України: якщо у Києві буде дестабілізація – вона буде поширюватись і на інші регіони.
З цією ж метою вони проводять багато інформаційних кампаній. Наприклад, якщо вони в своїй кампанії ударів досягають якихось результатів, далі вони беруться розкручувати цю тему в нашому інформсередовищі – подаючи це як привід для звинувачення нашої влади, Сил оборони, Повітряних сил тощо.
Усе це зводиться до їхньої кінцевої мети, яка підкріплена в їхніх внутрішніх документах. По-перше – оскільки їм не вдається здійснити бліцкриг, захопивши всю Україну, тоді ціль – захоплення Донецької та Луганської області. Друге – стосується наших майбутніх виборів: вони ставлять для себе мету отримати в Україні таке керівництво, яке би було щонайменше нейтральним у своєму ставленні до РФ.
– Якщо говорити про пріоритетні цілі їхніх атак – це наш ОПК, що ще? Ми також періодично бачимо інформацію про ураження АЗС, хабів рітейлу. Тобто як виглядає той перелік об’єктів, на яких концентрує свою увагу Росія?
– Якщо говорити більш широко – це наша критична інфраструктура. Взимку – це електрика та системі теплопостачання. Зараз – це, по-перше, ОПК. По-друге – це логістика – і залізниця, і портова інфраструктура, і судноплавство. Росія влаштовує терор щодо кораблів у Чорному морі. Це безпрецедентна ситуація – коли не просто вражаються цивільні судна, а методично добиваються і знищуються, щоб не давати нам можливість здійснювати торгівлю. Водночас вони намагаються атакувати й енергетичні об’єкти, від яких залежить функціонування логістики та портової інфраструктури.
Читайте також: Залягти на дно в Одесі. Чому зупинилися порти і якими будуть наслідки для України
Крім того, агресор намагається вражати й інші елементи інфраструктури, щоб сіяти паніку і дестабілізувати ситуацію в країні. Росіяни ж розповідають, що такі об’єкти, як Rozetka чи «Нова пошта» доставляють комплектуючі до дронів, але в реальності цим вони просто прикривають свій терор проти цивільного сектору.
До того ж це відбувається напередодні виборів у РФ, вони бачать, як понищена їхня логістична система, і вони прагнуть підтримати власне населення такими ударами: мовляв, а от в Україні теж прилітає.
– Як та звідки Москва дістає комплектуючі та компоненти для нарощення виробництва ракетного озброєння та БПЛА?
– Ми регулярно на наших інтернет-ресурсах детально розповідаємо про це. Найбільш критичні елементи, наприклад, системи навігації вони дістають від американських компаній, щось йде з Китаю, Японії, Тайваню, Південної Кореї, Європи. Причому далеко не всі ці компоненти військового чи навіть подвійного призначення – на сьогодні вони використовують для озброєння багато елементів виключно цивільного призначення.
Зараз вони намагаються повністю перейти на комплектуючі власного виробництва. Наприклад, одне з завдань, що стоїть для «Дань-Т» – щоб уся компонентна база була їхньою. Якщо говорити про «Герань-4» та «Герань-5» – у них стоїть проблема щодо турбореактивних двигунів, вони намагаються виробити свої. Наразі вони повністю залежні у постачанні таких двигунів від Китаю, і вони дорогі, кожен – близько 35-40 тисяч доларів.
Для нас це теж є проблемними питаннями, які підпадають під міжнародні санкції. У нас – у розвідувальної співтовариства, апараті РНБО, МЗС, радника президента з питань санкцій – є в цьому напрямку певні успіхи, ми визначаємо, які іноземні критичні елементи використовуються росіянами, усе це публікується і надається нашим партнерам для опрацювання.
– За якими типами ракет їхнє використання зараз випереджає виробництво? Тобто чи є якісь ракети, які вони під час нинішніх атак беруть уже з запасів?
– У запас вони реально не заходять. Зараз для застосування йде майже все з конвеєра. Єдине – ті «Калібри», що виробляються йдуть здебільшого зараз на забезпечення інших флотів, адже всі нові бойові кораблі та підводні човни РФ оснащені цими системами. Фактично вони йдуть у запас. До того ж у нас відсоток збиття «Калібрів» сягає майже 100% за наявності зенітних ракет.
Ті ракети Х-101, які в них не спрацьовують під час пуску, повторно відправляють на виробництво, щоби перевірити і усунути технічні проблеми.
– Які в росіян запаси та орієнтовні обсяги виробництва балістичних ракет 9М723 для «Іскандер-М»?
– За даними воєнної розвідки, станом на 5 серпня їхній запас, виділений для угруповання військ – близько 130 ракет 9М723. При цьому плановий місячний показник виробництва – 60 одиниць. Проте у липні замість 60 вони виготовили 65.
У воєнній розвідці розповіли про плани та фактичне виробництво російських ракет (колаж: РБК-Україна)
У них зараз спрощена система технічного контролю під час виробництва ракет, плюс – їм загрожують реальні наслідки за невиконання планів. Проте тут є ще одне пояснення – росіяни змогли наростити виробництво балістичних ракет ще і за рахунок того, що вони наразі перестали випускати «Кинжали». Відповідно, ракетне паливо йде вже не для «Кинжалів», а на інші балістичні ракети. Крім того, вони призупинили випуск та застосування Х-32 (модернізацію Х-22), відтак ті кошти і комплектуючі, які відводились для них, перерозподілили для інших типів ракет – які вважаються більш ефективними.
– Призупинка випуску цих зразків ракет фіксується лише в цьому місяці чи це вже тенденція останніх місяців?
– Починаючи з квітня.
Вони працювали над тим, щоби збільшити точність Х-32. Однак результати кількох бойових випробувань показували, що це їм не вдається, і росіяни знову повернули їх на доопрацювання, а план з серійного виробництва призупинили.
ГУР — про те, як РФ вдалось наростити виробництво балістичних ракет (колаж: РБК-Україна)
Такі ж у них нюанси і з «Кинжалами». Навряд чи ми згадаємо випадок, коли ця ракета влучала точно у ціль. Для ефективної ракети відхилення від цілі не має перевищувати 5-7 метрів, а в них – 30 метрів і більше.
– Ми бачимо, що вони часто почали застосовувати також ракети з комплексів С-400. Невже у них так багато цих ракет, що вони можуть їх застосовувати по наземних цілях, а не для ППО?
– Та ракета, яку противник використовує під час атак – РМ-48У – спеціально створена і запускається по наземних цілям. Це не класична зенітна ракета, яку можна використовувати для ППО, просто для неї ЗРК С-400 використовують як пускову. Це ракета класу «поверхня — поверхня». Вона летить за балістичною траєкторією, має швидкість 6 Маха. І, що важливо, ворог налагодив виробництво такої ракети: план на серпень – приблизно 40 одиниць, а їхні орієнтовні запаси – 400 одиниць.
– Іран продовжує допомагати Росії з якимись технологіями та комплектуючими?
– Частково, але це вже не той рівень співробітництва, який був у 2022-2023 роках. На сьогодні Росія вже здатна самотужки виготовляти і FPV-дрони, і ударні безпілотники. Ба більше – вони вже пішли вперед, у них інші бойові частини, вони мають 12-, 16-канальні «Комети», CRP-антени.
– Якщо говорити про ще одного союзника РФ – КНДР. За даними ГУР, поряд з нашим кордоном росіяни розгортають північнокорейський ракетний підрозділ. Також, за інформацією воєнної розвідки, КНДР передала РФ ще 40 своїх ракет KN-23 та KN-24. А скільки загалом цих ракет має зараз Росія? І навіщо це все Північній Кореї?
– КНДР отримує в обмін на це свої преференції, які були зафіксовані ще під час постачання першої партії KN-23 – близько 100 таких ракет. Північна Корея отримує можливість застосування своїх засобів в реальних бойових умовах, і як наслідок – дані для подальшої модернізації та вдосконалення цих ракет.
Читайте також: КНДР розгортає у Росії свій ракетний підрозділ для атак на Україну, — ГУР
Хоча один з останніх ударів, коли північнокорейська ракета фактично вбила цілу родину, підтвердив, що її відхилення склало близько 15 кілометрів від цілі.
– Якщо відштовхуватись від того, що росіяни нарощують виробництво реактивних «гераней» і при цьому не зупиняють виробництво звичайних, як вони будуть застосовувати їх під час планування ударів – одні для одних цілей, інші – для інших?
– Вони можуть їх застосовувати комплексно, в тому числі під час комбінованих ударів. Зараз планування атак вже не таке просте, як було в 2023-2024 роках – воно не тільки стає складнішим, а й еволюціонують технології, які при цьому застосовуються.
Противник ж переходить на «Герань-4/5», тому що ми успішно вражаємо «Герань-2» завдяки нашим перехоплювачам. Є активні спроби впровадження Mesh-мереж для онлайн-керування дронами.
Крім того, Москва впроваджує «Рассвет» – фактично російський аналог системи Starlink. І вони почали її запускати значно швидше, ніж це передбачалось їхніми планами. Росія в березні 2026 року вже вивела на навколоземну орбіту 16 супутників, далі запускатимуть інші, щоби створити угруповання загальною кількістю 292 супутники у 2027 році та довести його до 924 супутників у 2035 році. Поки вони можуть працювати фрагментарно, коли супутник проходить над нашою територією. Коли росіяни виведуть повноцінне угруповання супутників – ця система працюватиме як Starlink. І вже йде дискусія, як з цим боротись.
– Чи планує Москва робити якийсь ракетний резерв для осінньо-зимової кампанії?
– Ми вважаємо, що так – створення запасу буде відбуватись. Це можна буде відстежити при калькуляції: скільки вони запланували виробити, скільки виготовили і скільки запустили.
– Як довго вони зможуть підтримувати липневу інтенсивність атак? Тобто чи буде це ще місяць-два-три, після чого вони будуть змушені зробити якусь паузу для піднакопичення?
– Вони зможуть зменшити кількість ракет, яка летить по одній цілі, але паузу вони навряд чи будуть робити. Адже зараз у них у пріоритеті ураження одних цілей, а потім вони будуть переключатись на інші. Проте все буде передусім залежати від обсягів їхнього виробництва – чи зможуть вони підтримувати нинішні темпи. А тому завдання ГУР МО України разом з іншими складовими Сил оборони зірвати плани противника, діяти на випередження та наносити якомога більші втрати агресору.
