

Так, жнуть жито серпом, щоб було рівненько.
Треба відрізати колос, почистити стебло, адже воно має вузлики, які потрібно вирізати, зірвати зайві листки.
Далі в’яжуть у невеликі снопи, підсушують на сонці або на горищі.
Важливо, аби солома для плетіння капелюха була однаковою, не лише довжиною, а саме діаметром стебла. Перед плетінням солому обов’язкового потрібно замочити у холодній воді до двох годин, або запарити окропом на 15 хвилин. Тоді солома м’яка і еластична.
Готову солом’яну кіску скручують за формою майбутнього головного убору та щільно зшивають міцною ниткою від денця до поля капелюха.

Пані Катя мене навчила, що у сильну спеку треба класти на голову, під бриль, змочений листок капусти. Хто це знає в нашому індустріальному житті?Зазвичай, на середній капелюх потрібно 20-25 метрів стрічки. Її зшивають голкою по спіралі. Є майстри, які роблять це за швейною машинкою.
Плетіння одного капелюха – процес доволі тривалий. Буває, і два дні, і три дні.
Бриль в Україні був не лише захистом від спеки під час праці в полі, а й постійним супутником – це невід’ємний елемент народного вбрання.
Що може бути зайвого у соломині? Простішого матеріалу годі шукати. Стебло від будь-якого колоска йде в роботу. Майстри знають, що овес блищить, як золото, а ячмінь хоч блискучий, але тонкий. Жито міцніше, і коли набуває форми голови хазяїна, стає частиною його щоденного вигляду.

Яка вартість одного капелюха? Кажуть, є майстри, які хочуть отримати за свою роботу й тисячу гривень. Пан Пантелеймон бере значно менше.
Цікаво порівняти з тим, за які гроші продають трансформовані до бізнесової пропозиції ковбойські капелюхи.
У первісному вигляді це до 20-ти доларів. А в черкаському секонд-хенді продають за п’ять гривень.
А наш капелюх проживе й сто років. Й парасолькою може послужити під час дощу: перевірено на Черкащині.
Інеса АТАМАНЧУК, фото авторки
Сообщение Традицією соломоплетіння не торгуємо: її продовжуємо появились сначала на Газета МИГ.