Після повномасштабного вторгнення реальна географія населення Запорізької області перестала збігатися з офіційними даними. Кожен четвертий житель південних регіонів України має досвід переміщення, інколи неодноразового, але часто люди, переїжджаючи з одного місця на інше, зберігають попередню адресу «прописки». Така невідповідність між зареєстрованим і фактичним місцем проживання вже сьогодні створює ризики для підготовки до перших повоєнних виборів.
Повномасштабна війна суттєво змінила міграційні процеси в Україні, зокрема і в Запорізькій області. До обласного центру переїжджають жителі тимчасово окупованих територій та громад, які потерпають від активних бойових дій. Тут знаходять новий дім і родини військовослужбовців, а частина місцевих через обстріли виїжджає у безпечніші області або за кордон. Хто сьогодні живе в Запоріжжі, а хто насправді мешкає в іншій частині країни або за кордоном, але зберігає «прописку» в місті — на це запитання відповіді немає.
Цей розрив суттєво впливає на майбутню можливість реалізації виборчого права. Поки триває війна, питання виборів не стоїть на порядку денному: першочерговими залишаються безпека людей і завершення бойових дій. Однак процеси, які впливають на демократичність перших повоєнних виборів, відбуваються вже зараз.
Громадянська мережа ОПОРА проаналізувала, як працюють відділи ведення Державного реєстру виборців (ДРВ) у Запоріжжі, яких відомостей бракує в Реєстрі та чому актуалізація даних не може чекати до початку наступної виборчої кампанії.
Понад 1,3 мільйона виборців у Реєстрі — але скільки з них реальні?
У Державному реєстрі виборців до Запорізької області віднесено понад 1,3 мільйона виборців. Однак ця цифра не відображає, скільки людей нині фактично живуть на підконтрольній Україні частині регіону. Реєстр зберігає раніше накопичені дані про виборчу адресу людини, яка зазвичай визначається за зареєстрованим місцем проживання (якщо виборець сам не звернувся для її зміни). Тому місцеві, які виїхали до іншого регіону чи за кордон, можуть і надалі залишатися зареєстрованими в ДРВ як виборці Запорізької області. Так само люди, які вже оселилися в Запоріжжі, можуть залишатися виборцями іншої громади.
Додамо, що розбіжність між місцем реєстрації та фактичним місцем проживання характерна не лише для людей зі статусом ВПО: 29% дорослих українців живуть не за зареєстрованою адресою.
Станом на 28 квітня 2026 року в місті Запоріжжя було зареєстровано 161 227 внутрішньо переміщених осіб. До повномасштабного вторгнення їх було 23 717 — майже всемеро менше. Загалом із 24 лютого 2022 року через міський облік пройшли понад 275 тисяч людей. Частина з них згодом переїхали далі, повернулися додому або змінили місце обліку, тому сукупна кількість зареєстрованих ВПО не дорівнює кількості тих, хто залишається в місті сьогодні.
Утім, опитування ОПОРИ показало, що серед людей, які мають досвід переміщення на довготривалий або невизначений період після початку повномасштабного вторгнення, офіційно зареєстрованими ВПО є лише 44,7%. Тобто реальна кількість переселенців є значно більшою за офіційну статистику.
Розрив між реальною ситуацією та державними реєстрами унаочнює й порівняння даних ДРВ із даними мобільного оператора Vodafone Україна, яке провела ОПОРА. Із 23 лютого 2022 року до 1 березня 2026 року міграційне сальдо Запорізької області становило -27,5 тисячі абонентів. ДРВ за цей період відобразив скорочення лише на 8,3 тисячі виборців — принаймні втричі менше. При цьому оцінка міграційного сальдо на основі даних мобільного оператора є дуже консервативною, оскільки вона не враховує переміщень абонентів із прифронтових та окупованих територій. Реальні масштаби мобільності та розбіжності з даними ДРВ значно перевищують наведені вище показники.
Ситуацію з масовими міграційними процесами, хоч і не такими масштабними, як нині, Україна вже мала після початку війни. Тоді, у 2014–2015 роках, Запоріжжя також приймало внутрішньо переміщених осіб. Вони мали різний доступ до можливості проголосувати залежно від виду виборів. Наприклад, ВПО могли тимчасово змінити місце голосування на президентських і парламентських виборах, однак на місцевих виборах не могли голосувати за місцем нового проживання. Тобто люди роками жили в новій громаді, але не впливали на формування місцевої влади. Ця ситуація змінилася у 2020 році: тоді переселенці вперше змогли змінити виборчу адресу на місце фактичного проживання і проголосувати на виборах до обласних, районних, міських, селищних і сільських рад, а також очільників громад.
Окремим невідомим показником залишається кількість військовослужбовців, які перебувають у Запоріжжі або, навпаки, служать за межами регіону, зберігаючи тут свою виборчу адресу. Така регіональна статистика у відкритому доступі відсутня з безпекових причин. Однак фактичне місце перебування військових часто не збігається з їхньою виборчою адресою, що робить дані офіційних реєстрів ще менш актуальними.
Державний реєстр виборців після років війни
Описані вище міграційні процеси безпосередньо впливають на актуальність даних Державного реєстру виборців. Саме ДРВ забезпечує облік громадян, які мають право голосу, а його актуальність є однією з передумов реалізації цього права. Хоч би коли відбулися перші повоєнні вибори, для складання списків виборців використовуватимуть відомості, накопичені та опрацьовані Реєстром упродовж усього часу.
З 24 лютого 2022 року ЦВК тимчасово припинила функціонування системи та ведення Реєстру його органами. Це рішення ухвалили для захисту персональних даних виборців, цілісності бази та запобігання несанкціонованому доступу до неї. На той момент у ДРВ містилися дані мільйонів громадян, зокрема жителів територій, які опинилися під російською окупацією.
Згодом почалося поетапне відновлення роботи системи. 22 грудня 2023 року ЦВК дозволила органам ДРВ знову опрацьовувати дані для їх періодичного поновлення. Відділи змогли вносити зміни на підставі інформації від органів реєстрації, міграційної служби, ДРАЦС, судів та інших установ. У вересні 2024 року відновили облік постійних виборчих дільниць.
Повністю система запрацювала лише з 1 січня 2026 року — за майже чотири роки після її відключення. Відділи (крім тих, які не працюють через бойові дії або тимчасову окупацію територій) знову почали приймати заяви і запити громадян, а виборцям повернули доступ до «Кабінету виборця» в онлайні.
Однак відновлення роботи ДРВ не означає, що його дані автоматично стали актуальними. Відомості від державних органів (органи реєстрації місця проживання, міграційна служба, Мін’юст, департамент соцзахисту, суди, міська рада та медичні заклади), які накопичувалися за час простою, потрібно було перевірити та внести до Реєстру. Йшлося, зокрема, про інформацію щодо досягнення виборцями 18-річного віку, смерті, зміни прізвищ, набуття громадянства та реєстрації нового місця проживання.
Відділи ведення ДРВ у Запоріжжі
У Запоріжжі Державний реєстр виборців ведуть сім районних відділів — у Вознесенівському, Дніпровському, Заводському, Космічному, Олександрівському, Хортицькому і Шевченківському районах.
Працівниці відділів ведення ДРВ у Запоріжжі, яких опитала ОПОРА, серед головних труднощів у роботі виділяють якість даних, які надходять від інших установ. У поданнях може бракувати місця народження, точної адреси чи інших даних, необхідних для однозначної ідентифікації людини. Інколи відомості з різних джерел суперечать одне одному, і їх не можна просто перенести до Реєстру: працівникам доводиться вручну шукати запис виборця, зіставляти інформацію, перевіряти можливі дублікати, надсилати додаткові запити або повертати документи на уточнення. Через це навіть одна неточність у поданні може перетворити звичайне оновлення запису на тривалу перевірку.
Ситуацію ускладнює тимчасова окупація частини регіону. 8 із 16 відділів ведення ДРВ у Запорізькій області — у Бердянську, Василівці, Мелітополі, Пологах, Енергодарі й Токмаку — тимчасово не працюють. Через окупацію ускладнений і регулярний обмін даними з установами, які раніше передавали дані для оновлення Реєстру.
Наразі, як розповіли ОПОРІ у відділах ведення ДРВ, виборці нечасто звертаються для перевірки своїх даних. Однак перед наступними виборами накопичені розбіжності можуть спричинити значний потік заяв саме тоді, коли часу на їх опрацювання буде найменше. Втім, перевірити свої дані в ДРВ можна вже зараз — через «Кабінет виборця» онлайн або звернувшись до найближчого органу ведення Державного реєстру виборців. Так можна з’ясувати, чи є людина в Реєстрі, перевірити свої персональні дані та виборчу адресу, а за потреби — подати заяву про включення до ДРВ, виправлення відомостей або зміну виборчої адреси.
Вероніка Хорольська, консультантка ОПОРИ в Запорізькій області
Матеріал створено в рамках проєкту «Кожен виборець важливий: оновлення Державного реєстру виборців України задля інклюзивної демократії», що реалізується Громадянською мережею ОПОРА за фінансової підтримки МЗС Німеччини.
The post Кожен четвертий має досвід переміщення: як війна змінила виборчу географію Запорізької області first appeared on Портал Акцент.
