У деяких прифронтових громадах Запорізького району залишилися лише сотні мешканців, а з окремих територій люди виїхали повністю. Відновлювати мобільний зв’язок поблизу лінії фронту стає дедалі складніше, адміністрації громад змушені переносити роботу до Запоріжжя, а жителям небезпечних територій радять заздалегідь підготувати запасний варіант житла на зиму.
Про ситуацію в Запорізькому районі голова районної державної адміністрації Олег Буряк розповів журналістам «Акцента».
У Тернуватській громаді людей уже не залишилося
Однією з головних тем розмови стала ситуація в громадах, які перебувають під постійними обстрілами.
- А де зараз найбільші складнощі?
- Найважча ситуація склалася у Тернуватській громаді, звідки вже виїхали всі мешканці. У Таврійській громаді, залишилось менше 600 людей, мабуть навіть ближче до 400. Кількість населення постійно змінюється через евакуацію, тому точними даними в режимі реального часу районна адміністрація не володіє. Актуальну цифру керівники громад передають під час щотижневих нарад. Суттєво скоротилася кількість населення і в Новомиколаївці. За словами Буряка, у самому селищі, яке регулярно зазнає ударів, можуть залишатися приблизно 600–800 людей.
Варто нагадати, до повномасштабної війни населення Новомиколаївки становило близько шести тисяч людей. Отже, зараз там може залишатися лише близько 10–15% довоєнної кількості жителів.
Чому в прифронтових селах Запоріжжя немає мобільного зв’язку
- Жителі Новоолександрівської, Біленьківської та інших громад неодноразово повідомляли про відсутність мобільного зв’язку. Через це люди не завжди можуть отримувати повідомлення про повітряну небезпеку, загрозу ударних дронів, КАБів, зв’язуватися з рідними або викликати екстрені служби. Яка ситуація з мобільним зв’язком та його відновленням?
- Важливий момент. Всі оператори мобільного зв’язку — це комерційні структури. І на них ми можемо впливати виключно рекомендаційного характеру. Тобто зобов’язати їх або видати їм розпорядження, ми такого не можемо робити. Але коли вони готові полагодити зв’язок, мережі, то тоді ми узгоджуємо питання з виїздом до веж. Якщо можна відремонтувати об’єкти. ми надаємо їм захист — ремонтні бригади прикривають військові за допомогою РЕБ, працюють спостережні групи. Якщо є нагальна потреба також залучаються і мобільні вогневі групи.
Але проблема полягає не лише у небезпеці для працівників. У багатьох населених пунктах обладнання базових станцій повністю знищене. Нове обладнання необхідно замовляти, доставляти та встановлювати, і компанії оцінюють ризик того, що відновлену вишку знову скоро атакуватимуть.
- Де відновлювати зв’язок найважче?
- Окремою загрозою є удари по самих ремонтних бригадах. Їхню роботу можуть помітити розвідувальні дрони, після чого на місце спрямовують ударні безпілотники. Особливо складно відновлювати зв’язок у населених пунктах Біленьківської громади (Акцент детально писав про проблеми в громаді – ред), розташованих поблизу берега Дніпра. Якщо ближче до Долинської громади, там легше, і ми вже можемо якісь ремонтні роботи проводити, як по газу, електриці, так і по зв’язку.
Чому адміністрації громад переїжджають до Запоріжжя
- До нашої редакції надходять численні скарги мешканців Біленьківської та Новоолександрівської громад. Люди стверджують, що після переїзду керівництва не завжди розуміють, куди звертатися по допомогу, та почуваються залишеними без підтримки. Яка ситуація з керівництвом громад? Чи є можливість їм повернутися?
- Дивіться, перенесення адміністрацій пов’язане з безпекою працівників. Якщо будівлю громади пошкоджено або вона перебуває під постійною загрозою ударів, керівник не може вимагати від людей продовжувати працювати на цьому місці. Керівництво громад складається з таких же мешканців громади, як і ті люди, які скаржаться. Тобто тільки різниця в тому, що вони працюють в адміністрації. І якщо йде небезпека, то голова громади відповідає особисто перед своїми працівниками. І якщо він не може їм створити безпечні умови, працювати по місцю реєстрації адміністрації — він повинен створити альтернативні умови або відправити їх дистанційно працювати.
В нас так і виходить — частина працівників йде на дистанційну роботу. Другий варіант — знайти приміщення на більш безпечній території. До Запоріжжя вже перенесли або планують частково перенести підрозділи Тернуватської, Таврійської, Новоолександрівської, Біленьківської та Кушугумської громад. Районна адміністрація допомагала деяким громадянам із пошуком приміщень, а Новомиколаївській — із перевезенням архіву та документів.
Також Олег Буряк емоційно висловився з приводу виїзду керівництва та співробітників громад, безпекових умов.
- Можливо це комусь не подобається, але треба чесно говорити: якщо ви залишитесь у небезпечній зоні, то не варто вимагати від інших також там там бути. В тому числі від співробітників сільських та селищних рад. Я поділяю ризики та тяготи війни так само, як і всі інші мешканці, як звичайна людина, і всі мої працівники так само. Зараз у нас в штаті 166 людей. Також було два віддалених відділення: в місті Вільнянськ і в Новомиколаївці. В Новомиколаївці у нас двічі прильот був в у будинок адміністрації. І вона зруйнована зараз. З Вільнянська також мої люди переїхали, а частково люди звільнились, тому що… небезпечно і вони поїхали. Зрозумійте, в адміністрації не працюють раби, це не гребці на галерах. Вони такі ж люди, в ниї є родини, діти, і до них потрібно відноситись, як до людей. Так само і в ремонтних бригадах газовиків, енергетиків, водоканалів — там також працюють такі ж мешканці, і вони роблять героїчний подвиг. А так виходить, що мешканці, що залишилися виставляють претензії до влади, вимоги до обслуговування такі самі, як будто надзвичайної ситуації, війни немає, прильотів немає. І всі служби, і адміністрація повинні працювати так, ніби війни немає, і військового стану немає. Не може бути так. Якщо людині потрібна допомога, ми допоможемо, евакуюємо її, родину, навіть на бронетехніці. Але забезпечити такі самі умови життя, як раніше, на багатьох територіях вже не можна. Якщо людина прийняла рішення залишитись і мешкати — це її відповідальність, цієї дорослої людини.
- Яким чином мешканці можуть комунікувати з керівництвом громади?
- Тут варто звернути увагу на ще один важливий момент: разом із працівниками необхідно перевозити комп’ютери, сервери, документи та архіви. Без цього громада не зможе повноцінно оформлювати звернення, довідки, соціальні виплати та інші адміністративні послуги. А якщо немає зв’язку, світла, то як там працювати? Інформацію про місце роботи підрозділів, контакти публікуються на офіційних сайтах громад та на місцевих Telegram-каналах, чатах.
Родини з дітьми виїхали, але деякі повертаються
- Чи виїхали вже всі родини з дітьми з прифронтових громад, де була оголошена евакуація раніше?
- Так. Остання родина виїхала ще місяць назад, це було в Комишувасі. Але. Дивіться, бувають випадки, коли родина виїжджає, це може бути самостійно, або примусово. Якщо це примусово — тобто ми вивозили, тоді їх рух можна відслідкувати, тому що вони у нас зареєстровані. А є родини, які виїжджали самостійно, і вони у нас не рахувались на території. І, на жаль, бувають випадки, коли вони повертаються. І найгірше, це коли вони повертаються з дітьми. І ми своєчасно вже не бачимо цього. Добре, коли інші мешканці побачили, повідомили, але може бути і трагічні ситуації. У нас уже є випадки, коли родина приїжджає на дачу — це було десь два тижні, мабуть. Чоловік з жінкою, вже старше середнього віку, виїхали на своїй автівці, ну і по дорозі їх атакував дрон.. жінка «200», він «300». Ну от питання: яка ціна вашого городу? Воно настільки вартує життя людей? Ну от такі от люди у нас теж є, розумієте… Не кожна людина готова продумувати наслідки свого сьогохвилинного емоційного вчинку. Або людина там на щось сподівається, на якийсь авось. Ну от і маємо такий кінець Мешканці мають зрозуміти, що вони дорослі люди.
Жителям Запорізького району радять підготувати житло на зиму
- Якою може бути осінь, зима , на що очікувати мешканцям територій, що вже перебувають під інтенсивним обстрілами?
- Я би рекомендував на зиму мати якийсь запасний варіант. Якщо ситуація погіршиться, то тоді ви маєте оперативно поїхати в інший регіон, де буде більш безпечно. В нас є ризики подальших пошкоджень електромереж, газопроводів, систем водопостачання та житлових будинків. Чим більше руйнувань, тим вищим буде навантаження на ремонтні бригади, які й без того змушені працювати у небезпечних умовах. В мене була непросто розмова з дружиною. Їй я теж сказав, що якщо буде потреба, то ти з нашими двома маленьким дітьми маєш поїхати у більш безпечне місце.
Навіщо нам ця земля українська і наші будинки українські, якщо по цій землі не бігають ножки наших дітей, і в наших будинках, в наших квартирах немає дзвінкого дитячого сміху? Наші воїни ж за це стоять! Все решта — таке… Наші захисники воюють, щоб наші діти володіли нашою землею, нашими будинками, нащадки наші були: діти, внуки, правнуки і правнучки… Все решта не має значення. Землю почистимо від всіх цих прильотів і знову будемо господарювати. А зараз бережіть свої родини!
Комунальники працюють під обстрілами без окремих державних гарантій
Олег Буряк під час розмови окремо порушив проблему захисту працівників аварійних і комунальних служб.
Газовики, енергетики, працівники водоканалів та інших підприємств виїжджають на місця ударів і відновлюють мережі, нерідко ризикуючи власним життям. Водночас спеціального державного механізму компенсацій для працівників, які загинули або були поранені під час ліквідації наслідків атак, фактично немає.
Голова РДА вважає, що для прифронтових регіонів мають діяти окремі умови соціального захисту таких працівників та їхніх родин.
Що відбувається з пошкодженим будинком у Вільнянську
Також ми запитали про багатоквартирний будинок у Вільнянську, який після атаки залишився без газу та електроенергії.
Олег Буряк повідомив, що відвідував цей будинок разом із представниками обласної влади та комунальних підприємств. За його словами, на ремонт частини даху необхідно кілька мільйонів гривень, а кошти планує виділити обласна адміністрація. Також поставлені задачі з відновлення електро та газопостачання на будинок.
- «З квартири видно небо»: у Вільнянську мешканці пошкодженого будинку два тижні живуть без води й газу (ВІДЕО)
Попри обстріли, скорочення населення та пошкодження інфраструктури, прифронтові громади Запорізького району не залишаються без управління й допомоги. Адміністрації змінюють місця роботи, комунальні служби відновлюють мережі, а евакуаційні команди продовжують вивозити людей із небезпечних територій.
Ситуація залишається складною, однак розмова з головою Запорізької РДА показала, що проблеми мешканців відомі владі та обговорюються з громадами, операторами зв’язку й аварійними службами. Головне зараз — налагодити постійну комунікацію з людьми, відкрито повідомляти про доступну допомогу та заздалегідь готувати рішення на випадок погіршення ситуації взимку.
Навіть у громадах, які щодня живуть під загрозою ударів, продовжують працювати місцеві фахівці, волонтери, медики, рятувальники та комунальники. Саме їхня спільна робота дає можливість підтримувати життя прифронтових територій і допомагати тим, хто поки не може або не готовий виїхати.
Фото: Архів Олега Буряка
Цей матеріал створено в межах проєкту Інститутом масової інформації за підтримки Міністерства закордонних справ Нідерландів. Зміст публікації не відображає офіційну позицію ІМІ та Королівства Нідерланди
The post Порожні громади та складна зима: голова РДА Олег Буряк про ситуацію у Запорізькому районі first appeared on Портал Акцент.
