Сьогодні, 1 вересня у Запоріжжі на Славутич-Арені відкрився музей футболу. Відкривати локацію приїхав відомий український футболіст, президент Української асоціації футболу Андрій Шевченко.
Що відомо про музей та чи на часі його створення у місті, яке знаходиться за 20 км від фронту і яке по кілька разів на день атакують ворожі дрони?
Далі у репортажі 061.
“Ми довго вас чекали. Декілька разів навіть дуже довго чекали і недочекались, але сьогодні все сталося”, — сказав чи то жартома, чи всерйоз голова Запорізької ОВА Іван Федоров.
Шевченко заперечувати не став. Більше того, підтвердив, що до Запоріжжя справді нині дуже важко дістатися.
Першим пунктом програми стала нова підземна школа, яку відкрили сьогодні, у перший день нового навчального року. На базі цієї школи побудовано футбольний майданчик, а також створено футбольну секцію.
Шевченко сказав, що побачив те, чого не бачив більше ніде в Україні і підземні школи з такими майданчиками — це саме, чого чекає молодь та діти.
“Я вражений. Запоріжжя стає містом прикладом”, — сказав він, не приховуючи емоцій.
Потім додав, що в контексті прифронтових міст все частіше звучатиме фраза «попри війну».
«Попри війну ми робимо підземні школи, попри війну ми розвиваємо футбол, попри війну ми створюємо музей, попри війну ми показуємо всьому світу, що ми можемо не лише воювати, а можемо жити, показувати приклад всьому світу», — сказав він.
Під час брифінгу кілька разів пролунало, що сьогодні надзвичайно важливо розвивати саме масовий футбол. Саме тому і місті продовж року було відкрито 27 нових спортмайданчиків поблизу шкіл та 80 футбольних секцій.
«Дитяча школа «Металург», яку сьогодні фінансує міський бюджет, є команда, яку фінансує бюджет. Але ми чітко розуміємо, що сьогодні масовий футбол буде пріоритетом, бо це один з приводів ментального здоровʼя дітей, які живуть під постійними тривогами. Що стосується футболу професійного, то тут ми точно будемо заощаджувати. Ми не можемо «тягатися» з великими компаніями, які фінансують професійні команди, з центральними або тиловими областями. Але масовий футбол, масові заняття спортом — будуть пріоритетом, бо маємо зберегти життя в Запоріжжі», — пояснив очільник ОВА.
МУЗЕЙ ЗАМІСТЬ ЕНЦИКЛОПЕДІЇ
На створенням Запорізького музею футболу працювали рік, але, на думку голови Запорізької обласної асоціації футболу Миколи Бєлого, на його відкриття запоріжці чекали десятиліття. Під час брифінгу він сказав, що замість музею спочатку думали створити енциклопедію запорізького футболу. Ідея з музеєм виникла а процесі.
Втім, у жовтні минулого року на сайті УАФ було зазначено, що ЗОАФ ініціювала створення Музею футболу Запорізької області — простору, де збиратиметься інформація про історію гри в краї (експозиції про гравців-захисників, фан-культуру, VR-зона «Машина часу», яка дозволить пережити емоції легендарних матчів). Також було зроблено акцент на тому, що «паралельно готується Енциклопедія запорізького футболу, яка систематизує події, рекорди та імена людей, що творили цю історію».
«Коли ми почали збирати інформацію, то зрозуміли що її вже дуже мало і якщо ми зараз не переформатуємось, не спробуємо зібрати і зберегти бодай те, що маємо, то не зможемо відновити це ніколи», — сказав Бєлий.
Музей розташовано на одному з поверхів адміністративної будівлі «Славутич-Арена». В цьому році там було зроблено ремонт вартістю майже 3,9 млн грн. Замовником робіт є КП «Спортивний клуб «Металург».
Бєлий впевнений, що поява таких локацій в прифронтовому місті саме зараз є виправданим. Адже Запоріжжя вже втратило через атаки росіян спорткомплекс «Динамо», також значно пошкоджено стадіон «Торпедо», де 7 травня 2002 року відбувся останній матч легендарного тренера Валерія Лобановського.
Голова ЗОАФ також запевнив, що музей працюватиме безкоштовно. І першими його побачать учні запорізьких шкіл. Мовляв, вже є домовленість з департаментом освіти і складено графік відвідувань.
СПРОБА НОРМАЛЬНОГО ЖИТТЯ
Музей складається з семи залів (зон). Перша — присвячена національній збірній України, друга — інфраструктурна. Тут розповідають про футбольні арени та іншу інфраструктуру, третя — про відзнаки і кубки, четверта — тайм-лайн, історія футболу Запоріжжя в світовому розрізі, пʼята — присвячена фансектору, шоста — екшн-зона, де можна спробувати забити пенальті або потренуватись, сьома — про футбольні клуби Запоріжжя і області. Іх представлено 26. Насправді їх значно більше, але більше не було змоги розмістити. Також тут є інтерактивна локація, де можна пограти в настільний футбол.
Директор мережі крафтових музеїв, історик Михайло Мордовськой говорить, що під час створення музею вдалось звʼязатись, як з ветеранами запорізького футболу, так і з сучасними футбольними клубами, фанатами. Саме тому музей вийшов масштабний. Тут представлено близько 130 експонатів, які розповідають про різні етапи розвитку футболу.
«Ми намагались показати футбол, як феномен, який обʼєднує людей. Для нас футбол — це не кубки і не медалі, для нас футбол — це сила, яка обʼєднує. Такі локації потрібно створювати і не лише в прифронтових містах. Це особливо важливо під час війни. Відкриття музею — це про життя. Про спробу жити нормальне життя, українці, на жаль, втрачають відчуття нормальності, бо змушені жити в смартфонах, слідкуючи за напрямком ракет, «Шахедів», — говорить Михайло.
Йому особисто сподобалось працювати над створенням музею. Говорить, що занурився в футбольну атмосферу, дізнався чимало цікавої інформації.
«Можливо, люди почуватимуть себе тур затишно, комфортно і безпечно», — додав він.
Михайло провів невелику екскурсію для Андрія Шевченка та інших гостей. Футболіст в свою чергу залишив підпис на іменному стенді, а також розписався на футболці, яка в подальшому стане музейним експонатом.
На думку Михайла, Андрію було цікаво саме в зоні, де розповідається про національну збірну.
«Він очолював її, грав за неї багато матчів. Мені здалось, що йому було цікаво почути про граців із Запоріжжя, які грали і грають за збірну. Дуже символічно, що музей футболу відкрила легенда українського футболу. Це насправді велика подія», — додав Мордовськой.
УНІКАЛЬНІ ЕКСПОНАТИ
Найстарішим музейним експонатом є мʼяч 1930-х років. Він не цілий, адже ним грали у футбол. Михайло говорить, що саме цей мʼяч є взірцем мʼячів 30-х років. Він має спеціальну шнурівку, яку і досі використовують для створення мʼячів для регбі. Експонат знайшли в Америці, в приватній колекції. В Україні таких знайти не вдалось. Мʼяч викупили і тепер його можна побачити у Запоріжжі.
«З мʼячами повʼязана історія футбольного прогресу. Тут є цікаві історії про те, як вони створювались, чому вони мають таку форму, чому шматки шкіри саме такої форми. Це і про технічний прогрес, і про архітектуру», — пояснює історик.
В центрі фанатського сектору можна побачити великий барабан. Його використовували запорізькі фанати у 2000-х роках. Барабан розбитий і не придатний для використання, але не втратив своєї цінності. Це оригінальний експонат, який використовували на трибунах для завдання ритму трибунам і спортсменам. Крім того, у фанатській зоні представлені плакати вболівальників, які створювались в єдиному екземплярі. Вони не друковані, а написані від руки.
В одній із зон є вітрина у вигляді каси, в якій зібрані унікальні шарфи. Організатори кажуть, що їх хоч і небагато, але вони насправді унікальні.
«Це шарфи футбольного клубу «Торпедо», «Металург». Вони є надзвичайно цінними експонати, адже ними ділились фанати. У нас є унікальні форми. У вільному доступі їх можна побачити лише тут», — додав Михайло.
Джерело: 061.ua
