Українська металургія зараз у критичній ситуації через російські удари по підприємствах, блокаду чорноморських портів, дорогу логістику, високі ціни на електроенергію та обмеження ЄС. Запасу фінансової стійкості, який допоміг пройти перші роки війни, у компаній практично не залишилося. Про це в інтерв’ю Forbes Ukraine заявив операційний директор Групи Метінвест Олександр Мироненко. Повне інтерв’ю — читайте на сайті Метінвесту.
«У 2022–2023 роках компанія мала запас міцності, створений у довоєнні роки. Сьогодні запасу міцності вже немає. Не тільки у нас, у жодної компанії. Без державної підтримки, без допомоги іноземних партнерів ми просто не випливемо», — каже Олександр Мироненко.
За його словами, з українських активів Метінвесту зараз працюють лише Центральний та Північний ГЗК, і ті – приблизно на 50% потужності. Південний ГЗК простоює через закриття портів, Інгулецький ГЗК законсервований через високу вартість електроенергії.
Запоріжсталь і Каметсталь відновлюють після серпневих і вересневих атак. Через обстріли компанія втратила 13 людей, понад 40 були поранені. Строки повного відновлення виробництва поки невідомі.
Нещодавно про чергову атаку на Запоріжсталь, вже четверту за місяць, повідомили у пресслужбі Запоріжсталі.
«росія продовжує воювати з мирними людьми і свідомо руйнувати виробництво, яке забезпечує життєздатність української економіки, дає роботу тисячам запоріжців і виробляє українську сталь. Повторні удари по зупиненому підприємству – це спроба не дати йому відновитися і повернутися до роботи», – заявив Олександр Мироненко.
Однією з головних проблем галузі Мироненко називає блокаду портів. Без відновлення морського експорту навіть відбудовані підприємства не зможуть працювати на повну. Лише з експорту залізорудної продукції через порти випало близько 1,5 млн тонн на місяць; крім того, після втрати власної сировинної бази компанія імпортує близько 250 тис. тонн коксівного вугілля щомісяця, а переорієнтація через Польщу та Констанцу підвищила логістику на 50–60%.
Через блокаду портів ЄС фактично залишився головним доступним зовнішнім ринком, але там діють квоти та CBAM – за словами Мироненка, квоти дозволяють експортувати лише близько половини від минулорічного обсягу. При цьому, всього за рік собівартість виробництва Метінвесту зросла приблизно на 30% — переважно через логістику та електроенергію.
Мироненко вважає, що держава має створити для промисловості механізми відновлення після російських ударів, подібні до тих, що діють для інших українських галузей.
«Якщо для енергетики є фонди, які передбачають певне фінансування на відновлення після ударів, то для металургів або для інших галузей таких фондів немає взагалі, і ніхто їх не обговорює. Подібні фонди мають бути, тому що металургія — це велика експортоорієнтована галузь, яка завжди надійно сплачувала податки», — зауважив Мироненко.
Ситуацію ускладнює відсутність системного рішення для забезпечення вантажних перевезень локомотивами у 150-кілометровій зоні від лінії фронту.
Через російські обстріли , що призвели до зупинки металургійного виробництва та втрати доступу до міжнародних ринків, а також суттєве зростання собівартості виробництва Метінвест змушений вдатися до жорсткого скорочення витрат. Компанія готує значні скорочення адміністративного персоналу та відмову від залучення підрядників. Інвестиційну програму поточного року зменшено на 15–20%, а проєкти будівництва власної газової та сонячної генерації поставлено на паузу.
Нагадаємо, за 2022–2025 роки Метінвест інвестував у розвиток підприємств 43,6 млрд грн та сплатив понад 82,2 млрд грн податків. Крім того, від початку війни компанія спрямувала понад 10 млрд грн на допомогу Україні та її громадянам, з яких 7,3 млрд грн — на потреби Сил оборони в межах ініціативи «Сталевий Фронт». У Запоріжжі Група Метінвест представлена підприємствами: Запоріжсталь, Запоріжкокс, Запоріжвогнетрив та Метінвест Машинері.
