Російські війська протягом останніх тижнів концентрують значні сили на ділянці між Добропіллям і Дружківкою на Донеччині. Французький OSINT-аналітик Клеман Молін вважає, що саме тут існує одна з найбільш вразливих ділянок української системи оборони — проміжок між двома великими укріпленими поясами Донбасу.
Про це Молін написав у новому аналізі ситуації на Донбасі, опублікувавши детальні карти українських фортифікацій і напрямків російського тиску.
За його оцінкою, РФ цього разу не просто продовжує інфільтрацію малими групами, а зосереджує значні сили для спроби прорвати першу повноцінну лінію української оборони.
Де саме Росія намагається знайти прохід
Молін зазначає, що Донбас сьогодні є одним із найбільш укріплених районів фронту. Тут створено розгалужену систему траншей, протитанкових перешкод, укріплених міст, загороджень із колючого дроту та так званих «зубів дракона».
За його схемою, основні фортифікаційні системи прикривають три ключові напрямки:
- район Слов’янська та Краматорська;
- район Добропілля;
- території на захід від Покровська.
Проте між Добропіллям і Дружківкою, за оцінкою аналітика, залишається помітний проміжок між цими укріпленими зонами.
Саме цю ділянку Молін називає проблемною. За його словами, вона прикрита переважно так званою Новою лінією Донбасу, тоді як щільність додаткових проміжних фортифікацій тут нижча.
На оприлюдненій карті білими позначками аналітик показав прогалини у системі загороджень та оборонних споруд. За його словами, ці ділянки добре видно на супутникових знімках, тому російське командування також добре знає їхнє розташування.
Два великі «фортечні пояси» Донбасу
Щоб пояснити ситуацію, Молін поділяє українську оборонну систему Донбасу на два великі пояси укріплених міст.
Перший простягається приблизно від Костянтинівки через Дружківку та Краматорськ до Лимана. Другий — у районі Покровська, Добропілля та Олександрівки.
За словами аналітика, ці два райони часто розглядають як єдину систему оборони Донбасу, однак фактично між ними існує значний простір.
Саме через цей проміжок російські сили зараз намагаються просуватися в напрямку з півдня на північ.
На карті Моліна видно кілька осей російського руху — як у напрямку Білозерського та Добропілля, так і далі на північний схід у бік Дружківки.
Російські групи вже діють за першими позиціями
Окремо Молін звертає увагу, що російські війська вже намагаються діяти поблизу та позаду першої лінії оборони.
Йдеться переважно про проникнення невеликих груп через лісосмуги, балки, проміжки між опорними пунктами та недостатньо перекриті ділянки.
Подібна тактика дедалі частіше використовується російською армією на різних напрямках фронту: замість масштабних механізованих атак невеликі групи намагаються пройти між українськими позиціями, закріпитися в тилу та поступово розширювати «сіру зону».
За оцінкою Моліна, після тривалих боїв за умовну «лінію 0,5» російські війська тепер безпосередньо тиснуть уже на першу основну оборонну лінію.
При цьому головною проблемою він називає не самі укріплені рубежі, а слабші проміжні лінії між ними.
РФ концентрує значні сили
Молін стверджує, що на цій ділянці Росія зосередила значне угруповання — три загальновійськові армії та дві дивізії.
Основний тиск, за його словами, припадає на зону відповідальності українських підрозділів, зокрема 1-го корпусу Національної гвардії «Азов».
Аналітик також заявляє, що на конкретній ділянці фронту співвідношення сил може сягати близько 1 до 6 не на користь українських військ. Незалежного підтвердження саме такого співвідношення у відкритих джерелах наразі немає, тому цю цифру слід розглядати як оцінку Моліна.
За його словами, інтенсивність російських ударів у районі також залишається дуже високою.
Мета — висоти за першою лінією до зими
На думку Моліна, найближчим оперативним завданням російських військ може бути не безпосередній штурм Добропілля чи Дружківки, а вихід на висоти за першою українською оборонною лінією.
Аналітик вважає, що Росія намагатиметься зробити це до настання зими.
Якщо російським силам вдасться перетнути цей рубіж і закріпитися північніше, вони потенційно можуть створити загрозу для логістики українського угруповання на Донбасі та спробувати заходити до великих міст не фронтально, а з флангів і тилу.
Молін окремо наголошує, що одна з потенційних загроз — можливість встановлення вогневого контролю над одним із трьох ключових маршрутів постачання українських сил у районі Донбасу.
Водночас це поки що сценарій, який описує аналітик, а не доконаний факт.
Костянтинівський напрямок тимчасово відійшов на другий план
За оцінкою Моліна, бої безпосередньо за Костянтинівку останнім часом дещо втратили інтенсивність.
Натомість значна частина російських підрозділів могла бути переорієнтована на район між Добропіллям і Дружківкою.
Саме цю ділянку аналітик називає однією з найважливіших на фронті зараз.
Логіка російського командування, за його версією, полягає в тому, щоб не витрачати основні сили на лобові атаки укріплених міст, а спробувати пройти через менш насичений фортифікаціями простір між ними.
Чому фортифікації Донбасу настільки важливі
Клеман Молін уже тривалий час досліджує українські оборонні споруди за супутниковими знімками та відкритими джерелами.
Раніше «Акцент» детально розповідав про його аналіз нової української системи фортифікацій.
За оцінками Моліна, сучасна українська оборона вже не будується виключно у вигляді однієї суцільної траншейної лінії. Це багаторівнева система з протитанкових ровів, дротяних загороджень, «зубів дракона», невеликих піхотних позицій, укріплених населених пунктів та окремих оборонних рубежів.
У червні «Акцент» також публікував масштабний розбір нових оборонних ліній України за матеріалами Моліна. Аналітик тоді звертав увагу, що протягом останніх років Україна значно посилила систему фортифікацій на сході та півдні.
Однак навіть потужні укріплення мають працювати як єдина система. Проміжки між окремими рубежами, недостатнє прикриття флангів або нестача особового складу можуть дозволити противнику обходити найбільш укріплені позиції.
Подібна тактика вже спостерігається біля Оріхова
Цікаво, що схожу проблему Клеман Молін нещодавно описував і на Запорізькому напрямку.
У своєму аналізі ситуації біля Оріхова він звернув увагу на те, що російські малі групи намагаються просочуватися між українськими позиціями одразу з кількох напрямків.
Молін тоді також наголошував на сезонному факторі: поки зберігається листя та густа рослинність, невеликим групам легше приховано пересуватися посадками та проникати вглиб оборони.
Таким чином, ситуація між Добропіллям і Дружківкою може демонструвати ширшу тенденцію на фронті: російська армія дедалі частіше намагається не проривати найпотужніші укріплення фронтально, а використовувати стики та проміжки між оборонними районами.
Що означають карти Моліна
Опублікована аналітиком схема не означає, що російська армія вже прорвала всю систему оборони Донбасу.
На карті показані передусім напрямки тиску, потенційні прогалини у фортифікаціях та зони, де російські підрозділи намагаються проникати за передові позиції.
Ключове питання зараз полягає в тому, чи зможуть російські війська перетворити такі проникнення на стабільний прорив — тобто підтягнути резерви, забезпечити логістику, закріпитися та провести через першу лінію значні сили.
Саме від результату боїв на ділянці між Добропіллям і Дружківкою значною мірою залежатиме, чи зможе РФ створити нову загрозу для південного флангу Краматорсько-Слов’янської агломерації.
The post Росіяни знайшли прогалину в обороні Донбасу: Клеман Молін показав небезпечну ділянку first appeared on Портал Акцент.
