Погіршення погоди обмежило пересування російської техніки на Запорізькому напрямку, але не зупинило атак. Замість броньованих колон командування РФ продовжує відправляти вперед невеликі групи піхоти. Частина штурмовиків не доходить до українських позицій, а деякі дорогою позбуваються броні та навіть зброї.
- Чи наблизиться фронт до Запоріжжя взимку: прогноз ШІ до кінця 2026 року
Про зміну ситуації на полі бою розповів в ефірі Суспільного заступник командира батальйону 33-го окремого штурмового полку з позивним «Яник». Деталі його заяви також оприлюднила АрміяInform.
За словами військового, літній етап бойових дій на цій ділянці завершився. Після дощів ґрунтові дороги та поля розмокли, тому противнику стало важче використовувати важку техніку.
Бронетехніка поступається мотоциклам і пішим групам
Восени російські підрозділи дедалі частіше змушені пересуватися пішки. Для швидкого переміщення окремих штурмовиків також застосовують мотоцикли та квадроцикли.
Можливості броньованої техніки суттєво обмежила багнюка. Як зазначив «Яник», заїхати нею на розкислі поля зараз практично неможливо.
Водночас це не означає припинення російських атак. Противник продовжує направляти вперед малі піхотні групи, намагаючись непомітно наблизитися до українських позицій або знайти слабкі місця в обороні.
Важкої техніки на ділянці, про яку говорить військовий, останнім часом майже не фіксували. В одному з епізодів суміжні українські підрозділи знищили російську самохідну артилерійську установку, яка намагалася здійснити переміщення.
Російська піхота фактично виявляє мінні ділянки
Один із головних ризиків для малих груп РФ створює дистанційне мінування. Російські штурмовики підриваються ще до того, як наближаються до передових українських позицій.
Такі атаки водночас допомагають противнику визначати розташування мінних загороджень. Фактично російське командування отримує інформацію про небезпечні маршрути ціною втрат власної піхоти.
Однак після виявлення або підриву групи українські військові відновлюють мінування на цій ділянці. Тому проходу, яким могли б скористатися наступні штурмовики, не залишається.
Подальші російські групи змушені рухатися тим самим небезпечним маршрутом. За словами «Яника», це також негативно впливає на моральний стан окупантів, які дорогою бачать загиблих військових зі складу попередніх підрозділів.
Чому російські штурмовики скидають броню та зброю
За спостереженнями українських військових, російське командування нерідко залучає до штурмів недостатньо підготовлений особовий склад.
Під час тривалого пересування розмоклими полями частина штурмовиків позбувається важкого спорядження. Деякі росіяни скидають бронежилети, а в окремих випадках залишають навіть автомати.
Це може полегшити рух, але одночасно позбавляє піхоту захисту та можливості вести повноцінний бій. Наблизившись до району роботи української розвідки, такі групи стають помітними й уразливими для ударів.
Як українські військові зупиняють малі групи
Оборона на цій ділянці побудована не лише на мінних загородженнях. За пересуванням противника постійно стежать підрозділи аеророзвідки, які взаємодіють із суміжними частинами.
Після виявлення російської піхоти по ній можуть застосовувати:
- звичайні FPV-дрони;
- безпілотники на оптоволокні;
- ударні безпілотні крила;
- важкі дрони-бомбери типу «Вампір».
Українські підрозділи також використовують перехоплювачі проти російських розвідувальних дронів. Знищення повітряних «очей» ускладнює противнику спостереження за українськими позиціями та коригування атак.
Попри втрати, РФ поки не відмовляється від цієї тактики. Невеликі групи продовжують направляти вперед, хоча значна частина з них не досягає переднього краю.
Що змінилося на Запорізькому напрямку восени
Погана погода не припинила бойових дій, але змінила їхній характер. Використання важкої техніки стало складнішим, тому основне навантаження російське командування перекладає на піхоту, мотоцикли та квадроцикли.
Водночас українські підрозділи продовжують рухатися вперед і зачищати ворожі позиції. Значну роль у цьому відіграє поєднання аеророзвідки, дистанційного мінування та ударних безпілотників.
Окремо «Яник» звернув увагу на зниження активності російської артилерії саме на ділянці відповідальності його підрозділу. Військовий припустив, що частину ворожих систем могли знищити. Водночас це спостереження не варто автоматично поширювати на весь Запорізький фронт.
Отже, осіння погода загальмувала механізовані переміщення РФ, але противник намагається компенсувати це повторними пішими атаками. Бої дедалі більше перетворюються на протистояння малих груп, безпілотників, розвідки та дистанційного мінування.
The post Техніка застрягла, піхота гине: нова фаза боїв на Запорізькому напрямку first appeared on Портал Акцент.
