Україна системно б’є по логістиці РФ на окупованому півдні: що показують «середні удари»
Українські Сили оборони продовжують масштабну кампанію ударів середньої дальності по російській логістиці на тимчасово окупованих територіях. Особливо помітний цей процес на півдні України — у Запорізькій та Херсонській областях, де під постійною загрозою опинилися ключові автомобільні маршрути, паливна логістика та сполучення з Кримом.
На це у своїх останніх дослідженнях звертає увагу французький OSINT-аналітик Клеман Молін, який систематично збирає та геолокує відео українських ударів у російському тилу.
Десятки кілометрів за лінією фронту
Йдеться про так звані mid-range strikes — удари по цілях, розташованих переважно більш ніж за 20 кілометрів від передової.
На відміну від звичайних FPV-дронів у безпосередній «кіл-зоні», ці системи дозволяють полювати на вантажівки, бензовози, військовий транспорт, склади та інші елементи логістики вже у відносно глибокому тилу.
За попередніми підрахунками Моліна, навіть у вересні інтенсивність таких атак залишалася дуже високою — у середньому українські підрозділи уражали близько 20 російських вантажівок та інших транспортних засобів на добу на відстані понад 20 км від фронту. Лише за першу половину вересня аналітик нарахував понад 300 уражених машин. При цьому йдеться лише про ті випадки, які вдалося зафіксувати за відкритими відео та іншими матеріалами.
Запорізька область — один із ключових районів ударів
Для півдня Запорізької області ця кампанія має особливе значення.
Через окуповані райони регіону проходить один із головних сухопутних логістичних коридорів російської армії — маршрут із Ростовської області через Маріуполь, Бердянськ і Мелітополь у напрямку Криму.
Саме траса М-14, яку росіяни включили до так званого маршруту Р-280 «Новоросія», стала одним із найбільш атакованих логістичних напрямків. Навесні та влітку українські дрони систематично уражали тут вантажівки, бензовози та інший транспорт.
Окремі удари фіксувалися і на другорядних дорогах півдня Запорізької області. Ще в червні Молін звертав увагу, що після початку атак на основні магістралі російська логістика почала переміщуватися на менш зручні обхідні маршрути, однак українські дрони поступово з’явилися і там.
Таким чином, проблема для російської армії полягає вже не лише у втраті конкретної вантажівки. Необхідність змінювати маршрути, рухатися дрібнішими партіями, використовувати другорядні дороги та посилювати протиповітряне прикриття збільшує час і ресурси, необхідні для доставки пального, боєприпасів та особового складу.
Від Мелітополя до Криму
Особливо важливим вузлом залишається район Мелітополя.
Фактично саме через окуповану частину Запорізької області проходить сухопутний зв’язок між російською територією та північним Кримом. Молін раніше зазначав, що найбільша концентрація підтверджених ударів спостерігалася саме на маршруті Ростов — Маріуполь — Бердянськ — Мелітополь — Крим.
За його даними, на окремих етапах кампанії близько половини підтверджених ударів по російському транспорту припадало на цей коридор.
Сили оборони одночасно працюють не лише по автомобільному транспорту. У зоні ризику перебувають залізниця, мости, переправи, паливна інфраструктура, склади та системи ППО.
Раніше Акцент уже писав, що після українських ударів по мостах окупантам доводилося облаштовувати понтонні переправи. Це, своєю чергою, створювало нові вузькі місця у логістиці, які також могли потрапляти під удари.
Херсонщина також перетворюється на небезпечний тил
Схожа ситуація формується і в окупованій частині Херсонської області.
Українські удари фіксувалися на маршрутах у напрямку Чаплинки, Каланчака та Армянська. Геолоковані матеріали підтверджували удари по російських бензовозах на трасі Каланчак — Армянськ приблизно за 55 кілометрів від лінії фронту.
Ще влітку Молін зазначав, що Херсонщина ставала дедалі більш ізольованою: російський транспорт уражали не тільки на магістралях, а й на альтернативних маршрутах через Чаплинку.
У сукупності удари на Запоріжжі, Херсонщині та в Криму створюють єдину проблему для російської логістики на всьому південному театрі бойових дій.
Південь має особливу географію
Ефективність кампанії на півдні значною мірою пояснюється географією.
Основні російські угруповання на Запорізькому напрямку потребують постійного підвезення великої кількості пального, боєприпасів, техніки та особового складу. Водночас кількість великих доріг і залізничних маршрутів на окупованому півдні обмежена.
Раніше Молін називав Чернігівку, Кам’янку та Розівку важливими тиловими логістичними вузлами для російського угруповання на півдні. Через ці райони проходять залізниця та автомобільні маршрути, які забезпечують війська на Запорізькому фронті.
Саме тому навіть без фізичного знищення всієї логістичної системи постійна загроза дронів змушує російське командування розосереджувати вантажі та шукати менш ефективні маршрути.
Від ударів по ППО — до «полювання» на транспорт
Кампанія формувалася поступово.
Спочатку одним із головних завдань українських дронів середньої дальності було знищення російських комплексів ППО та радарів у тилу. Після деградації частини цієї системи дедалі більше безпілотників почали використовувати безпосередньо проти логістики.
У травні Молін зазначав, що ураження російської ППО створило своєрідні прогалини, через які українські дрони отримали можливість значно вільніше працювати над ключовими трасами окупованого півдня.
Згодом масштаби кампанії різко зросли. Якщо у травні Молін рахував у середньому близько семи уражених транспортних засобів на добу, то наприкінці червня цей показник на окремих відрізках доходив майже до 30 машин щодня.
Що це означає для Запорізького фронту
Сам Молін раніше пов’язував проблеми російської логістики на півдні зі зниженням можливостей окупантів підтримувати високий темп наступальних операцій.
Водночас важливо зазначити: удари по логістиці не означають автоматичної зупинки російських наступальних дій. Їхній ефект накопичується поступово — через дефіцит транспорту, складнішу доставку пального та боєприпасів, збільшення плеча підвезення і необхідність залучати додаткові сили для захисту тилових маршрутів.
Інститут вивчення війни також неодноразово зазначав, що українська кампанія ударів середньої дальності вже створює логістичні труднощі російським силам на різних ділянках фронту, зокрема на окупованому півдні України.
Для Запорізького напрямку це особливо важливо: російському угрупованню, яке веде бойові дії від Степногірська й Оріхова до Гуляйполя, необхідно підтримувати довгі тилові маршрути через окуповану частину області.
У результаті територія, яку ще донедавна російське командування могло вважати відносно безпечним тилом, дедалі більше перетворюється на продовження зони бойових дій — уже за десятки, а подекуди й понад сотню кілометрів від лінії фронту.
The post Від Мелітополя до Криму: українські дрони накривають головні маршрути РФ на окупованому півдні first appeared on Портал Акцент.
