Гуляйпільські старожитності / Huliaipole Antiquities представили на своїх ресурсах історію Клари Степанівни Леонової (Мамчич), з якою вони разом із Громадською організацією «Організація борців антифашистського опору» записували інтерв’ю в цьому році.
Першого жовтня 2026 року пані Клара відзначила своє 100-річчя.
Народилася Клара Мамчич 1926 року на хуторі неподалік станції Радушної Криворізького району Дніпропетровської обл.
Її батько – уродженець Кременчуцького району Полтавської області, – учасник Першої світової війни, який потрапив у полон та після війни п’ять років проживав у Франції.
У 1920-ті повернувся до Радянського союзу. Та у 1930 році її родину розкуркулили, згодом батька ув’язнили і після кількох років поневірянь вона опинилась у дитячому будинку міста Кам’янського.
Після випуску з дитбудинку у 1941 році місто окупували німецькі війська і згодом дівчину Клару забрали на примусові роботи до Німеччини, де вона працювала на військовому заводі, що виробляв німецькі танки у місті Дюссельдорфі.
У Німеччині вона познайомилась зі своїм першим чоловіком з яким повернулася до Радянського Союзу. Його мобілізували до Червоної армії і він проходив службу у колишній Дрогобицькій обл. Після незрозумілого зникнення чоловіка у 1946 році та звинувачення його у антирадянській діяльності її засудили на десять років таборів.
Ув’язнення відбувала у місті Норильську, а потім перебувала там на поселенні – загалом 38 років.
На засланні познайомилась зі своїм другим чоловіком.
У 1980-х рр. повернулась в Україну та до сих пір проживає у місті Запоріжжя.
Поневіряння світом, які нині зрозумілі сучасним українцям, мають складову вислань та ув’язнень – та це вже історія тої радянщини, яку несуть на окуповані території варвари-росіяни.
Сообщение Сто років непростої долі: що запоріжанка розповіла історикам появились сначала на Газета МИГ.