Від зруйнованої гімназії до трагедії в укритті: історія підземної школи в Комишувасі

Підземна школа в Комишувасі Запорізької області мала повернути дітям очне навчання, а жителям прифронтової громади – дати місце, де можна сховатися під час обстрілів.

Її збудували на території гімназії «Джерело», яку російські війська зруйнували влітку 2023 року. Проєкт вартістю понад 100 мільйонів гривень від самого початку викликав суперечки: одні жителі підтримували будівництво, інші вважали його недоцільним через близькість до фронту та постійні російські атаки. Обласна влада навіть поставила реалізацію проєкту на паузу, але після звернень батьків, учителів і депутатів громади роботи відновили.

У жовтні 2025 року школу урочисто відкрили. Вона стала 13-м підземним освітнім простором у Запорізькій області. Проте згодом через безпекову ситуацію діти перестали там навчатися, а приміщення почали використовувати для адміністративних послуг і видачі гуманітарної допомоги. Саме під час такої видачі 2 листопада 2026 року російські війська завдали удару по території закладу, а потім – безпосередньо по підземному укриттю. Станом на 3 листопада повідомляли про 31 загиблого.

Відновлена школа, яку знищили у 2023 році

Підземну школу збудували на місці Комишуваської гімназії «Джерело» на вулиці Шкільній, 42. До російського удару це був опорний навчальний заклад, у якому могли одночасно навчатися понад 800 дітей. Гімназія мала філії в трьох селах громади й була важливим освітнім осередком для навколишніх населених пунктів.

Історія закладу була значно довшою за історію повномасштабної війни. На сайті Комишуваської громади зазначено, що гімназію створили у 1959 році. Водночас голова громади Юрій Карапетян у коментарі журналістам розповідав, що школа була збудована ще у 1903 році.

У 2021 році, незадовго до повномасштабного вторгнення, гімназію реконструювали в межах президентської програми «Велике будівництво». Там провели капітальний ремонт, оновили дизайн приміщень, системи опалення, освітлення, водопостачання та водовідведення. Облаштували сучасні кабінети хімії, біології й математики, комп’ютерні класи та спортивну залу, встановили інтерактивні дошки й проєктори.

На території також планували створити багатофункціональний спортивний майданчик, легкоатлетичний сектор, тенісний корт, встановити тренажери й альтанки для занять на свіжому повітрі. Завершити благоустрій мали у 2023 році, однак цим планам завадила російська агресія.

У ніч проти 2 липня 2023 року російські війська завдали ракетного удару по гімназії. За словами голови громади, ракети влучили в корпуси початкових класів – вони були зруйновані.

Після руйнування гімназії діти перейшли на дистанційне навчання. Водночас громада залишалася без повноцінного сертифікованого укриття, яке могло б приймати не лише школярів, а й дорослих під час обстрілів.

Гімназія “Джерело” до та після російської атаки

Суперечки навколо будівництва

Про намір збудувати в Комишувасі підземну школу голова Запорізької ОДА Іван Федоров повідомив у вересні 2024 року. Ідея одразу викликала дискусію через розташування селища неподалік від лінії фронту. Комишуваха регулярно зазнавала російських обстрілів, зокрема авіаційних ударів. Частина жителів і користувачів соцмереж ставила під сумнів доцільність витрачання значних коштів на навчальний заклад у такій небезпечній місцевості.

Іван Федоров пояснював, що будівництво має запит від батьків і що в громаді є діти, які хочуть навчатися очно. За його словами, йшлося приблизно про тисячу дітей. Водночас противники проєкту наголошували: навіть якщо навчальні приміщення розташовані під землею, дітям доведеться діставатися до школи вулицями, які можуть бути під обстрілами. Саме дорога до укриття, а не лише перебування всередині, викликала найбільші побоювання.

Через суспільний резонанс обласна влада тимчасово відклала рішення. 14 грудня 2024 року, під час відкриття першої підземної школи в Запоріжжі, Іван Федоров сказав журналістам, що питання Комишувахи поставили на паузу, аби не робити будівництво «токсичним». До нього обіцяли повернутися в січні.

Проти такого відтермінування виступили батьки, педагоги та депутати Комишуваської селищної ради. На початку січня 2025 року на сайті громади опублікували їхні звернення до керівництва області. Люди просили відновити будівництво, наголошуючи, що через постійні повітряні тривоги, вимкнення світла та відсутність укриттів діти не можуть повноцінно навчатися навіть дистанційно.

Звернення батьків учнів Комишуваської територіальної громади до очільника ОВА Івана Федорова.

Батьки говорили не лише про безпеку, а й про втрату живого спілкування. Діти роками бачили однокласників через екрани, не мали звичних перерв, спільних занять і можливості спілкуватися з учителями наживо. Педагоги, зі свого боку, звертали увагу на відтік учнів і вчителів із громади: частина родин виїжджала, щоб діти могли навчатися в безпечніших умовах.

Водночас серед батьків залишалися ті, хто категорично не підтримував будівництво. В інтерв’ю «Суспільному» житель Комишувахи Артем, батько трьох дітей, пояснював, що не відпустив би дітей до школи через небезпеку на маршруті. Учителька хімії Наталія Швець також говорила, що батьки найбільше хвилюються через підвезення дітей до укриття.

Голова громади Юрій Карапетян підтримував проєкт. Він наголошував, що в центральній частині Комишувахи не було жодного повноцінного сертифікованого укриття. За його задумом, підземна школа мала стати не лише місцем навчання, а й захисним простором для місцевих жителів.

У січні 2025 року до обласної влади надійшли звернення від батьків, учителів і депутатів. За даними Запорізького центру розслідувань, звернення на підтримку будівництва підписали 874 батьки. Після цього влада повернулася до реалізації проєкту.

Тендер на понад 109 мільйонів і питання до підрядника

Першим етапом стала підготовка проєктно-кошторисної документації. У вересні 2024 року державне підприємство «Місцеві дороги Запорізької області», яке виступало замовником будівництва, провело тендер на її розробку. Вартість цієї роботи становила 529 тисяч гривень.

Улітку 2024 року з державного бюджету на будівництво протирадіаційного укриття в Комишувасі виділили додаткову дотацію в розмірі 111,4 мільйона гривень.

14 січня 2025 року ДП «Місцеві дороги Запорізької області» оголосило відкриті торги безпосередньо на будівництво укриття. Очікувана вартість робіт становила 109 110 835 гривень із ПДВ. На тендер подалася лише одна компанія – ТОВ «Віват Буд». Її пропозиція становила 109 068 632,98 гривні – лише на 42 203 гривні менше від очікуваної вартості.

Договір із компанією уклали 17 лютого 2025 року. За даними розслідування видання «Наші гроші», вартість початкового договору становила 108,78 мільйона гривень. У грудні 2025 року замовили додаткові роботи ще на 14,56 мільйона гривень – їх фінансували коштом програми Ukraine Facility. Загалом за будівництво укриття, за даними видання, сплатили 123,34 мільйона гривень.

Окрему увагу до підрядника привернув Запорізький центр розслідувань. Журналісти з’ясували, що ТОВ «Віват Буд» належить Володимиру Тарасенку, який у 2019–2020 роках був заступником голови Запорізької обласної державної адміністрації Віталія Туринка. На момент публікації розслідування компанія вже була субпідрядником на будівництві інших підземних шкіл – у Широківській громаді, Балабиному та в запорізькій гімназії №107.

Розслідувачі також звернули увагу, що кошторис будівництва не був оприлюднений у системі Prozorro, і повідомили про намір отримати його через запит. Сам факт зв’язку власника компанії з колишнім керівництвом ОДА та участь фірми в інших будівництвах самі по собі не доводять порушень, однак стали предметом журналістської уваги до того, як обирали підрядника і витрачали бюджетні кошти.

За даними державного реєстру будівельної діяльності, роботи на об’єкті почали 24 лютого 2025 року, а датою їх завершення зазначено 29 грудня 2025 року.

Якою була підземна школа і коли її відкрили

Підземний освітній простір облаштували на території зруйнованої гімназії «Джерело». За проєктом, споруду планували заглибити приблизно на сім метрів. Спочатку йшлося про одночасне перебування до 500 учнів із навчанням у дві зміни. Пізніше під час відкриття повідомляли, що школа розрахована на тисячу дітей у дві зміни.

Навчальний простір призначався не лише для учнів «Джерела», а й для дітей із Яснополянської, Зарічненської та Новотаврійської гімназій. Для школярів із навколишніх населених пунктів планували організувати підвезення автобусами. Голова громади говорив, що маршрути мають погоджувати з правоохоронцями та військовими.

У школі облаштували навчальні класи, спортивну зону, медичний кабінет, буфет і місце для відпочинку. У приміщеннях встановили мультимедійні дошки та телевізори. Особливу увагу приділили безбар’єрності: передбачили пандуси, поручні, ліфт, таблички зі шрифтом Брайля та інклюзивні вбиральні.

За задумом обласної влади, школа мала виконувати й функції пункту незламності. Там можна було залишатися під час тривалих відключень електроенергії або обстрілів. Також планували проводити гуртки, творчі заняття та психологічні консультації.

Підземну школу офіційно відкрили 17 жовтня 2025 року. Вона стала 13-м таким освітнім простором у Запорізькій області та, за даними обласної влади, найближчим до лінії фронту — приблизно за 15–20 кілометрів. На відкриття приїхав міністр соціальної політики, сім’ї та єдності України Денис Улютін.

У перший навчальний день до закладу прийшли діти з кількох шкіл громади. За повідомленнями медіа, спочатку там навчалися близько 300 учнів. Директорка гімназії Людмила Петрова, яка сама колись була ученицею «Джерела», говорила, що після руйнування старої школи громада нарешті отримала можливість відновити очне навчання.

Діти розповідали журналістам, що їм подобаються нові класи й коридори, а найважливішим для них було знову бачити вчителів та однокласників. Один із десятикласників зізнавався, що спершу навіть не повірив, що перебуває під землею: у приміщенні було просторо й комфортно.

Від школи до центру допомоги

Попри відкриття, безпекова ситуація в Комишувасі продовжувала погіршуватися. У квітні 2026 року стало відомо, що підземна школа вже не працювала як звичайний освітній заклад і залишилася без учнів. Через регулярні обстріли та небезпеку для жителів громади приміщення почали використовувати для адміністративних послуг і гуманітарної допомоги.

Це стало особливо важливим після руйнування будівлі селищної ради. Частину адміністративних функцій перенесли до підземного укриття: там оформлювали документи, видавали гуманітарну допомогу, а люди, чиї будинки були зруйновані обстрілами, могли залишитися на ніч. Фактично споруда стала одним із центрів життя громади, яка поступово евакуювалася через постійну загрозу російських ударів.

2 листопада 2026 року саме тут зібралися місцеві жителі, щоб отримати гуманітарну допомогу. За даними Головного управління розвідки Міноборони України, спочатку дві російські авіабомби влучили на територію гімназії. Потім окупанти завдали повторного удару надпотужною ФАБ-3000 безпосередньо по підземному укриттю, де перебували люди.

Боєприпаси для бункерів

ФАБ-3000, якою били по підземній школі, призначена для руйнування бетонних укріплень.
Про це під час ефіру розповів т.в.о. голови ЗОВА Михайло Семікін.

«Атака була комбінованою: росіяни завдали щонайменше дев’ять ударів. Спочатку скинули керовані авіабомби ФАБ-500, а потім застосували ФАБ-3000. ФАБ-3000 — це авіабомба масою близько трьох тонн, яка містить майже півтори тонни вибухівки. Такі боєприпаси призначені, зокрема, для руйнування потужних бетонних укріплень і бункерів.

Після прямого влучання бетонна конструкція підземного центру життєстійкості обвалилася. У приміщенні на той момент перебували цивільні, які прийшли отримати допомогу.

Російські війська застосували проти людей авіабомби, здатні руйнувати укріплені споруди», – прокоментував атаку очільник області.

Після прямого влучання обвалилася бетонна конструкція підземного приміщення. На місці працювали рятувальники, поліцейські та інші служби, які розбирали завали й шукали людей. Серед загиблих були четверо поліцейських і двоє рятувальників, які допомагали місцевим жителям дістатися до укриття.

Станом на 3 листопада відомо про 31 загиблого, п’ятьох поранених і 48, які вважаються зниклими безвісти. Серед загиблих – чотири працівника поліції і два рятувльники – вони приїхали після атаки, щоб допомагати людям і стали жертвою повторного удару.

Читайте також: Стало відомо про стан постраждалих в Комишувасі на Запоріжжі

Більше новин в телеграм: t.me/forpost_zp

scroll to top