Сергій Грибанов чи не щодня викладає на своїй сторінці у Фейсбуці свої нові роботи. Він має стиль та чудове почуття гумору на межі іронії та навіть деякого фаталізму.
Тому таким доречним стає його постійний внесок творчості у наше повсякденне сучасне життя, в якому й втриматися можливо, щодня приймаючи пігулки гумору та краплі фаталізму.
Сергій Грибанов – наш. Запорізький.
Цікаво, що вперше побачивши майстерно представлену експозицію Сергія, та ще й у лаконічному просторі галереї «Ще», наш кореспондент відчув, наскільки доречною стала б участь нашого художника у цьогорічній тривалій події у Львові. Там у Zenyk Art Gallery три з половиною місяці тривала масштабна виставка «НАШІ». Виставковий проєкт, який завершився 31 жовтня, був присвячений українському наївному мистецтву, примітивізму та артбрюту. (Щодо останнього терміну – це особливий напрям у мистецтві, який об’єднує твори, створені поза межами професійного мистецького середовища та загальноприйнятих культурних шаблонів).
Експозиція «Наші» у Львові представила твори 27-ми українських авторів (це класики Марія Примаченко, Параска Плитка-Горицвіт, Ганна Собачко-Шостак, Никифор Дровняк та наші сучасники – Дмитро Молдованов, Ірина Максимова та інші). А ще були представлені роботи наших військових, для яких творчість стала психологічною реабілітацією.
Здається мені, що мистецтво Сергія – це артбрют. І окрім суто мистецького визначення терміну, бачу в ньому бризки брюту – найціннішого сорту ігристого вина. А в картинах Сергій грає бризками розуму, дотепності і… доброти.
Тому добрий настрій, заявлений у назві експозиції, отримала, як бризки брюту, усі учасники. Та навіть песики з родини Олександра Шкалікова.
Тримайте посилання на відео пана Олександра:
https://www.facebook.com/share/r/1FK1mQmiZP/
https://www.facebook.com/share/v/19r3xG7di4/
Сила Сергія, який мав цього року ювілей, відзначивши 60-річчя, – у непереборному бажанні створювати добрий настрій.
І це попри те, що від спорту й улюбленої роботи його відокремила хвороба. Сергій займався дзюдо, був тренером, став кандидатом у майстри спорту…
Та, мовою психологині Лариси Дідковської, головне не те, як випробує нас життя, а те, що ми робимо з цими випробуваннями.
Важливою сторінкою біографії Сергія, як на мене, стало те, що його торкнулася Чорнобильська трагедія. У 1984-1986 роках Сергій Грибанов проходив службу в армії, під час якої брав участь у відрядженнях до Чорнобильської зони відчуження.
Сорокаріччя аварії на Чорнобильській атомній стало цього року темою кількох зустрічей (бо благодійний фонд, в якому я наразі працюю, мав первісну назву «Ветерани Чорнобилю»).
Сподіваюся додати до кількох створених історій
і спогади Сергія Грибанова.
А ось, до кількох напрямків думок та ідей, які викликає ця неймовірно енергетична експозиція у галереї «Ще», додамо перші враження: “Ці картини підіймають настрій і викликають добру посмішку… Ця експозиція – про силу духа, незламність попри виклики долі і хворобу. Неодмінно відвідайте цю неймовірно фантастично позитивну виставку”, – пише Валерій Кемєнов.
“Під кулеметні звуки роботи ПВО нашого міста відкрилася виставка Сергія Грибанова «Добрий настрій». Відкриття було дуже затишне та атмосферне… – говорить Віталій Марченко, який разом із автором вибрав роботи для показу в Арт-галереї «Ще». – Приходьте за добрим настроєм!”
Приходьте за добрим настроєм до Арт-галереї «Ще» щодня з 11.00 до 16.00.
Враховуючи непередбачуваність сучасного життя, варто отримати відповідь, що галерея працює, у голови Запорізького відділення НСЖУ Олександра Шкалікова.
Інеса АТАМАНЧУК, фото Миколи БАРИШЕВА та Валерія КЕМЄНОВА