Українські військові вперше взяли в полон громадянина Індонезії, який опинився в російській армії.
49-річний Сукамто Айок стверджує, що їхав до Росії працювати на будівництві, натомість його відправили на штурм у Запорізькій області. Там його підрозділ потрапив під удар українських дронів.
Про це повідомив державний проєкт «Хочу жити» та The Guardian.
Сукамто Айок родом із міста Блітар на індонезійському острові Ява. За його словами, у травні 2026 року колишній однокласник запропонував йому роботу на будівництві в Росії.
У червні чоловік разом з іншим індонезійцем прибув до Москви, де підписав контракт. Згодом з’ясувалося, що замість трудового договору він уклав контракт із Міністерством оборони РФ. Його зарахували до 39-ї окремої мотострілецької бригади російської армії.
Про те, що їх відправляють воювати, індонезійці дізналися дорогою до окупованого Донецька. За словами Сукамто, вони намагалися втекти, однак російські військові їх затримали. Чоловік також стверджує, що йому силоміць зробили татуювання з ідентифікаційним номером на грудях.
За даними проєкту «Хочу жити», іноземців відправили на Запорізький напрямок без належної військової підготовки.
Під час одного зі штурмів група, до якої входив Сукамто, потрапила під удар українських безпілотників і була розбита. Індонезієць кілька днів блукав місцевістю, поки не дістався українських позицій, де його взяли в полон.
Це перший відомий українському проєкту випадок потрапляння в полон громадянина Індонезії, який воював на боці РФ.
Росія різко збільшила вербування індонезійців
За даними проєкту «Хочу жити», лише за перші дев’ять місяців 2026 року Росія завербувала 283 громадян Індонезії. Для порівняння, за попередні три роки було зафіксовано не більш ніж десять таких випадків.
На початку листопада Міністерство закордонних справ Індонезії звернулося до Москви з вимогою не залучати громадян країни до російської армії. Цьому передували повідомлення про загибель індонезійця, який служив у військах РФ.
Згодом індонезійська поліція повідомила про викриття мережі торгівлі людьми. За даними правоохоронців, вербувальники через соціальні мережі та месенджери пропонували громадянам високооплачувану роботу в Росії — у логістиці, охороні кордонів або будівництві. Після прибуття людей змушували підписувати військові контракти.
У жовтні представники українського Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими зустрілися з послом Індонезії в Україні Аріфом Басаламахом. Українська сторона заявила про готовність надати консульський доступ до Сукамто Айока.
Обставини вербування чоловіка наразі відомі переважно з його свідчень та повідомлень українського проєкту.
Читайте також: Росіяни готують транспортний локдаун Запоріжжя та зосередили на Гуляйпільському напрямку 50 тисяч військових, – командир 7-го корпусу ДШВ
Більше новин в телеграм: t.me/forpost_zp