Бажання працювати та розвиватися — такі якості запорізький майстер вважає головними для успішної кар’єри

Денис Поваренко у свої 32 роки працює контрольним майстром на “Запоріжсталі”

Денис Поваренко прийшов на комбінат “Запоріжсталь” у 2011 році. До цього працював на АТ “Запорізький завод феросплавів”. Під час кризи у сфері металургії потрапив під оптимізацію. Тоді і вирішив влаштуватися на роботу на комбінат “Запоріжсталь”. Зараз Денис Поваренко працює контрольним майстром відділу технічного контролю управління якості аглодоменної дільниці. Він розповів, як починалася його робота на заводі.

— Коли я дізнавався про вакансії на “Запоріжсталі”, мені сказали, що є вільна посада контролера у відділі технічного контролю. Я вирішив, що можна спробувати. Спочатку було не звично, цікаво, а потім з’явився азарт, — каже Денис Поваренко. — Після першого року почав працювати старшим контролером зміни. Можливо, були якість помилки, але з часом я втягнувся у роботу, мене почали сприймати, як свого, познайомився з керівництвом цеху. Майже через два роки з почату роботи на комбінаті, я почав стажуватися на майстра. Працював так тиждень, іноді місяць чи півроку, останнього разу пропрацював так півтора роки. І от через шість років затверджений на посаду майстра.

— Чому ви обрали металургію?

— Коли я закінчив школу, батько сказав: “Ми — сім’я металургів. Чому я можу тебе навчити, те тобі й дам. Йдемо в металургію”. Батько ще в 70-х роках минулого століття працював у механічному цеху “Запоріжсталі”, потім його забрали в армію. Згодом він продовжив працювати у металургії.

Мати має понад 40 років стажу хіміком-лаборантом. Так все і почалося. Якщо порахувати, вже минає 9 років, як я працюю на “Запоріжсталі”. Ще я маю майже 15 років стажу в металургії.

— Що входить до ваших професійних обов’язків?

— Мій основний функціонал — розподіл обов’язків та роботи серед працівників і допомога у роботі. Ще — розпорядження, табельний облік та інше. Звичайно, ще є старший майстер, ми працюємо в унісон. І головне, звичайно, — це якість продукції.

— Наскільки відповідальна ваша робота?

— Якщо подивитися глобально, то, якщо я раптом пропущу не якісний матеріал, то агломераційних цех, його машини — це покажуть. А якщо в доменний цех потрапить не якісний агломерат, — це одразу розлад доменної печі. А це — близько п’яти мільйонів умовних одиниць. Тому ні в якому разі я не маю допустити неякісний матеріал. Відповідальність глобальна!

— У чому ваш секрет успіху?

— Головне — бажання. Якщо людині не цікаво, вона не хоче — ти її ніяк не змусиш. Головне — мати бажання, завзяття, не лінуватися, не боятися. Я завжди хапаюся за нове. З’являється щось нове — читаю про це. Так само у цій посаді. Раніше я навіть не бачив матеріали, які є у нас на дільниці, але мені було цікаво, я читав про них. Потім йшов у цех, брав матеріал у руки, дивився, вивчав та поглиблював знання. Мені подобається, що комбінат дає можливості професійного зростання. Як керівництво цеху, так і керівництво комбінату завжди сприяє розвитку. Я брав участь майже в усіх заходах, які організовує “Запоріжсталь”. Я не хочу стояти на місці. На “Запоріжсталі” я отримав глобальний досвід. Добре, що керівництво цьому сприяє та навіть заохочує.

— Чи заважає карантин вашій роботі? Як до цього ставитесь?

— Роботі карантин не заважає. Коли ввели карантин, аби запобігти розповсюдженню коронавірусу, я побачив розумний підхід нашого керівництва. Нам дали чіткі вказівки, працівників забезпечили засобами індивідуального захисту, антисептиками. Це — безпека, передусім, захист свого власного здоров’я. Всі працівники виконують вимоги. Я теж дотримуюсь вимог. Раджу всім виконувати карантинні заходи, адже, в першу чергу, ми захищаємо самі себе. Якщо ми будемо працювати, як команда, то нам не страшні ні криза, ні пандемія. Головне — командний дух та постійний поступ вперед.