Що чекає Запорізьку область після завершення адміністративно-територіальної реформи
Наприкінці травня Кабінет міністрів затвердив перспективний план формування території громад Запорізької області. Замість 20 районів у Запорізькій області буде всього 5. Що це означає для жителів області та чи готові вони до реформи, в ефірі програми “День.Тема” на телеканалі TV5 розповіла депутат Запорізької обласної ради, голова комісії з підтримки підприємництва Людмила Любім.
— Реформа децентралізації почалася ще в 2015 році. Для всієї України і для Запорізької області це величезні зміни з точки зору місцевого самоврядування. Сама ідея децентралізації близька людям, які зайняті в місцевому самоврядуванні. Вона полягає в тому, щоб віддати кермо влади якомога ближче до людей. І всі адміністративні послуги передати на місця, ближче для населення.
— Чи мали представники широкого загалу долучатися до обговорення принципів та ходу реформ?
— Почнемо з того, що реформа децентралізації, вона взагалі добровільна. У цій реформі пропонували брати участь абсолютно всім людям. Спочатку повинні були проходити слухання громадські, на яких вирішували сільські ради, дрібні, великі сільські ради, міста, СМТ — чи хочуть вони об`єднуватися, чи хочуть вони жити однією громадою, вести спільно господарську діяльність і отримувати адміністративні послуги.
Це планувалося громадськими слуханнями, які потім обговорювали- ся на рівні робочої групи в адміністрації, складався перспективний план і потім той план затверджувався обласною радою. Далі цей перспективний план йшов до міністерства і вже затверджувався Верховною Радою. Так було до 2019 року.
У 2020 році ми розуміли, і так було задекларовано, що ця реформа повинна підходити до свого логічного завершення. Але так, як поняття добровільності для наших людей досить невизначене, влада взяла на себе відповідальність за те, що вона пропонує свій формат — такий, як вона вважає потрібним людям.
Так ось, чи могли люди брати активну участь? Вони мали на це повне право. Але так як наші люди в більшості інертні, то право вирішувати ці питання було у людей, у яких на той момент була влада: у сільських голів, у депутатів сільських рад і, звичайно, обласної адміністрації та обласної ради. З 2020 року Верховна Рада виключила обласні ради з тих структур, які формують перспективні плани. І на даний момент у нас тільки обласна державна адміністрація, тільки міністерство, і тільки Верховна Рада це вирішує. Я вважаю, це з одного боку — добре,а з іншого боку в цьому є деяка частка несправедливості
— Чи зможуть такі зміни призвести до того, щоб на місцях було більше повноважень?
— Вони вже призвели до цього. Але є недолік цієї реформи. Її дуже поспішали провести, поспішали за показниками. Через це на території України сформувалося дуже багато невеликих громад — до трьох тисяч осіб.
А це ну явно не самодостатні громади, які можуть у повній мірі себе обслуговувати фінансово. В той же час, передаючи повноваження на місця, центральна влада не передає фінансові повноваження.
Наприклад, передали повноваження по землі і не передали землю. Щоб передати землю, треба, по-перше, прибрати геокадастр, потім потрібно передати інструменти на місця, якими громада і влада громади може користуватися.
Спочатку порахувати, інвентаризувати землі, а потім збирати податки. Точно так же податок на нерухомість. Так, формально у громади є варіант збирати податок на нерухомість, отримувати від цього прибуток і розвивати за рахунок цих грошей громаду.
Але інструменту збирати податок на нерухомість у людей зараз немає. Якщо людина не заплатить цей податок, немає механізму його забрати.
Ось цей дисбаланс зараз присутній. І, напевно, він буде присутній дуже довго, поки не приведеться в порядок податкове законодавство і фінансова політика держави відносно громад.
— Зміни у адміністративно-територіальному устрої та утворення 5 районів замість 20 призведуть до зміни форми управління, логістики тощо. Чи готові території до такого взагалі?
— Моя особиста думка, що території дуже складно зараз взагалі розуміють, що з ними зараз буде відбуватися, навіть просто на рівні ОТГ. Люди не готові приймати це, і це дуже видно. Тому що реформа дуже чітко регламентує наявність структур в ОТГ.
Тобто, регламентується кількість опорних шкіл, ФАПів, закладів вторинної медичної допомоги, логістика руху транспорту, кількість ЦНАП і послуг «Єдиного вікна». Все це сходитися до того, що повинні оптимізуватися і школи, і медичні установи, повинна по-іншому будуватися логістика.
А як я говорила раніше, немає фінансів для цього. А по-друге, є колосальне неприйняття людей. Як у нас ставляться до закриття сільської школи, куди люди звикли відводити своїх дітей? А ще, там працюють люди, це — робочі місця, потрібно вирішувати, куди подіти вчителів.
А тепер ми хочемо зробити 5 районів. Ну, по-перше, спірне питання — чому 5, а не 6. Чому Токмак, центр Запорізької області, місто обласного підпорядкування, випав із цього формування округів і районів. Чому дисбаланс між Бердянським районом — територіальним, і Мелітопольським районом, який, напевно, в два з половиною рази по протяжності більше, ніж той же Бердянський, і більший однозначно, ніж будь-який інший. За кількістю населення може бути так, а територіально, а транспортно, а логістично, а доступ до послуг у такому великому районі?
Тому, велике питання, наскільки комфортно буде людям користуватися найнеобхіднішими послугами. У мене до цього є питання, ну просто як у мешканця Запорізької області.
Читайте також: Стало точно відомо, які райони Запорізької області зникнуть — мапа
Сообщение В чотири рази менше районів: що чекає Запорізьку область після реформи появились сначала на Индустриалка — новости Запорожья.
Источник: http://iz.com.ua/zaporoje/v-chotiri-razi-menshe-rayoniv-shho-chekaye-zaporizku-oblast-pislya-reformi
Мы в Telegram, наш Telegram bot — @zpua_bot, Мы в Viber, Мы на Facebook
