Кіноклуб Docudays UA «Долоні» показав документальну стрічку в клубі військової частини 3029 НГУ
— Так рано у неділю кіно ми ще не «крутили», — зізналася модераторка кіноклубу Docudays UA «Долоні» Лариса Головко. — Ще не було 9-ї ранку, як ми вже почали показ повнометражної стрічки українського режисера Романа Бондарчука «Українські шерифи» для строковиків військової частини 3029 Національної гвардії України. Та й стільки людей, майже сто осіб, ми ще не запрошували!
За словами Лариси Головко, проводити кінопокази в сучасному клубі військової частини — лише задоволення! Зала велика, майже гігантська, якщо б не карантин, то і 500 людей вмістила б.
Але керівництво частини уважно ставиться до карантинних норм проведення заходів для військових і не порушує їх.
— Молоді нацгвардійці із задоволенням дивились фільм про правопорядок, про знайому работу, яку вони теж постійно виконують, оберігаючи мирний спокій запоріжців під час строкової служби, — розповідає модераторка кіноклубу Docudays UA «Долоні». — Потім почалось обговорення стрічки після перегляду. Військові підтримали прагнення соціальних працівників, які добровільно поклали на себе обов’язки слідкувати за порядком у рідному селищі Новій Збруївці, що розташоване на півдні України.
Події фільму відбуваються у 2012-2015 роках.
Обговорення було жвавим
Молоді воїни хвилювалися за героя стрічки Миколу, який повернувся з в`язниці:
— Я підтримую його прагнення виправитися, коли він почав робити ремонт хати, пішов працювати. Але, на жаль, надовго його не вистачило. Він знову почав порушувати закон, красти у односельців. Як би не жаліли його шерифи, вони повідомили про правопорушення в поліцію і Миколу знову посадили. Але хто в цьому винен? Кожний кує свою долю сам, — розмірковує Костянтин.
— На жаль, більшість людей з Новозбруївської громади не підтримали Миколу, як зробили це шерифи, а постійно провокували його, ставилися до нього ворожо. А я думаю, що Миколі треба дати ще один шанс, коли він знову повернеться. Він — непогана людина. Таким як він дуже важлива підтримка всієї громади, — зауважив Денис.
Для Лариси Головко проводити такий захід не в новину, вона має досвід роботи з великою кількістю людей, тому і обговорення після кінопоказу вийшло цікавим і жвавим.
Клуб — справжній палац
— Про такий кінозал із сучасною апаратурою модератори всієї мережі кіноклубів з прав людини Docudays UA можуть тільки мріяти. Це — справжній палац! І акустика дозволяє зі сцени почути людину, яка сидить на останньому ряду та хоче взяти участь в обговоренні, — поділилась своїми враженнями Лариса Головко і продовжила: — Це наш перший показ від кіноклубу «Долоні» для воїнів. Планували почати покази раніше, на жаль, карантин нам завадив. Ось ми зараз наздоганяємо «згаяне».
Лариса Головко мріє, що такі зустрічі з військовими стануть регулярними, бо кіноклуб Docudays UA має чудову колекцію документальних фільмів з прав людини.
— Я перший раз дивився документальне кіно. Навіть не вірю, що то не актори грають. Настільки все реалістично знято, — поділився враженнями Андрій. — Але мене трохи дратувало, що камера постійно скаче, коли машина з шерифами рухається. Може це такий професійний прийом режисер використав, щоб було все як по справжньому? А взагалі стрічка сподобалась. Приходьте ще.
***
Захід відбувся в рамках проєкту «Гавань надії»: соціальному готелю для бездомних у Запоріжжі — бути!», який реалізує кіноклуб Docudays UA «Долоні» завдяки підтримці мережі кіноклубів з прав людини Docudays UA в рамках адвокаційної кампанії «Кампанія з підвищення рівня впливу громади на процеси прийняття рішень на місцях та розвитку демократичних стандартів врядування – на підтримку реформи децентралізації».
Читайте також: В Запоріжжі цікавий кінопоказ провели в незвичному місці
Фото надала Лариса Головко
Сообщение В Запоріжжі військовослужбовцям показали цікаве кіно — фото появились сначала на Индустриалка — новости Запорожья.
Источник: http://iz.com.ua/zaporoje/v-zaporizhzhi-viyskovosluzhbovtsyam-pokazali-tsikave-kino-foto
Мы в Telegram, наш Telegram bot — @zpua_bot, Мы в Viber, Мы на Facebook