Невелика європейська країна, населення якої трохи більш ніж 11 мільйонів, уже понад п’ять століть вважається головною «алмазною» державою, адже саме тут укладається близько 80% світових угод з діамантами. Бельгія диктує політику на ринку дорогоцінного каміння, а саме – диких алмазів і вже огранованих діамантів.
Бельгійський діамант – синонім ідеального дорогоцінного каменя. Його визнано еталоном, і саме на алмази Антверпена рівняються ювеліри всього світу. Антверпен – центр торгівлі коштовним камінням, через який проходять до 80% огранованих і 50% неогранованих алмазів. 1 700 бельгійських компаній, які обробляють дорогоцінні камені і торгують ними, приносять дохід близько 500 мільйонів євро. Тут вперше були проведені та проводяться регулярно найбільші аукціони дорогоцінного каміння. Саме у Антверпені була створена Вища Алмазна Рада (Diamond High Council), яка спершу регулювала якість алмазів у Бельгії, але невдовзі стала законодавчим органом усієї Європи по коштовним камінням. Diamond High Council видає сертифікат Antwerp’s Most Brilliant, який визначає якість алмазу за більш ніж 30 критеріями і є головним при угодах ювелірів і підтвердженні антверпенської якості дорогоцінного каміння.
Чотири найбільші у світі алмазні біржі розташовані саме у Бельгії – Diamant Kring, Diamant Beurs, Diamant Club і Beurs voor vrije Diamanthandel. На них здійснюються найбільші угоди, а основними покупцями бельгійських алмазів впродовж багатьох років є ОАЕ, Гонконг, Швейцарія, Індія, Китай, США і Ізраїль.
Історія бельгійських діамантів розпочалася у XV– XVI століттях у великому порту Брюгге, куди заходили судна з Індії, Азії і звідки дорогоцінні камені потрапляли в Європу. Саме у Брюгге в 1456 році бельгійський ювелір Лодевейк ван Беркен (Lodewyk van Berken) винайшов апарат для огранювання алмазів за допомогою алмазного полірувального колеса, з використанням мастила і алмазного пилу (scaif). Тоді він запропонував створювати з диких алмазів за допомогою симетричного огранювання ідеальний камінь – діамант. Подібна обробка граней давала змогу відбивати світло в камені як ніколи раніше – він буквально перетворювався на витвір мистецтва! До речі, саме Лодевейк ван Беркен огранував для Карла Сміливого один із найвідоміших за чистотою і красою діамантів – «Флорентієць».
Кількість ювелірних майстерень у Брюгге зростала аж до кінця XV століття, коли затока Звін (саме туди приходили судна з Індії) обміліла і алмазний центр перебрався у великий портовий Антверпен.
Історично склалося, що головними гранувальниками алмазів були євреї, трохи згодом – індуси. Така ситуація зберігається і донині, попри те, що під час Другої світової війни більш як третина ювелірів змушена була тікати від нацистів в США або загинула в концентраційних таборах.
Європейські війни (Тридцятирічна війна, завоювання Антверпена Іспанією, інквізиція, наполеонівські війни) впливали на розвиток галузі у Бельгії. Наприклад, Амстердам, як велике портове європейське місто, протягом двох століть утримував пальму ювелірної першості, відібравши її у Антверпена. Проте ювелірні майстри після поневірянь по Амстердаму і США поверталися до Антверпена, і ювелірна справа передавалася від покоління до покоління, перетворюючись на сімейний бізнес.
Сюди ж, до Антверпена, з’їжджаються за «найкращими друзями дівчат» як мільйонери, так і туристи, котрі почули про Діамантовий район. Сучасна Бельгія вабить туристів не лише своїми численними фестивалями, смачними вафлями, картоплею, крафтовим пивом. Побувати у Бельгії – це означає опинитися в Діамантовому районі, розташованому неподалік від Центрального залізничного вокзалу Антверпена. У цьому культовому місці можна зустріти ділових євреїв з пейсами, зосереджених індусів в чалмах і розгублених туристів серед безлічі невеликих ювелірних крамничок, облаштованих на перших поверхах п’яти десятків будинків кварталу.
Вартість діамантів тут стартує від 50 євро (крихітні, «сувенірні» камені) і сягає десятків тисяч євро. В середньому золота каблучка з невеликим камінцем коштує 3 500 –5 000 євро. Торгуватися можна і потрібно, але максимум вам поступляться 10%. Ювеліри знають ціну своїм коштовностям, за якими до них їдуть звідусіль. І найвигідніше купувати діамант саме тут. Якщо не брати до уваги 30 професійних критеріїв, якість діаманта визначається за його вагою, кольором, майстерністю ограновування і чистотою.
До речі, українські ювелірні бренди, яких останнім часом більшає, теж орієнтуються на бельгійські. І не лише тому, що ми майже сусіди, але й справжніх ювелірів, як відомо, в нашій країні теж завжди було вдосталь. Ювелірна справа в Україні щороку розвивається – про це свідчить кількість нових ювелірних підприємств мануфактури. Щоправда, наша країна закуповує діаманти й у інших постачальників, наприклад, у Ізраїлю, який купує алмази у Бельгії. Українські ювеліри навчаються у бельгійських колег, адже саме в Бельгії ювелірна школа найстаріша в Європі.
Українські туристи люблять Антверпен не лише за його історію, архітектуру, кухню, а й за знаменитий Діамантовий квартал. Але хто знає, можливо, колись і у нас створять свій – десь в Одесі, на Дерибасівській?
Матеріал підготовлений за сприяння спонсора проєкту «Так, це з Бельгії» – ТМ Grimbergen.
Читай також у проєкті «Так, це з Бельгії»:
Источник: https://zp.vgorode.ua/news/dosuh_y_eda/a1170255-belhija-almazne-sertse-svitu
Мы в Telegram, наш Telegram bot — @zpua_bot, Мы в Viber, Мы на Facebook
