«На нулі» артилеристи встигають боронити Батьківщину і готувати смачні страви
Чанахи та качка з апельсинами у вині, бограч, бургери й млинці, піца і карасі, тушковані в сметані, шашлики й хорціані – це не меню інтернаціонального ресторану, а страви, які готують на передовій артилеристи. Таке різноманіття в харчуванні хлопці створюють самотужки з продуктів, які постачають централізовано. Докладніше про польову кухню «Індустріалці» розповіли Олександр Єрмаков та Євгеній Назаренко.
«Робимо солдата ситим і добрим»
І в Олександра Єрмакова (позивний Єрмак) з Запоріжжя, і у Євгенія Назаренка (позивний Кадет) з Нікополя за плечима військовий досвід – обидва пройшли АТО.
Вперше чоловіки зустрілись на фронті вже цього року, зараз служать в одному підрозділі, що здобуває перемогу на Херсонському напрямку.
— Теперішня війна з 2014-го року – це війна артилерії, — говорить Євгеній. – І чим вона точніше працює, ти краще. Всі наші підрозділи я розставляв на ті місця, де вони мають бути, навчав, щоб вони ефективно наносили вогневе ураження і зараз вони досить непогано це роблять.
— І ми дуже чекаємо на нове озброєння, бо ми вже бачили його у справі, — додав Олександр, натякаючи на успіхи українських військових у використанні американських HIMARS. – Нам тиждень максимум потрібен, щоб все опанувати.
— А щоб добре виконувати поставлені завдання, мати бажання йти у бій, військові не повинні думати про їжу, — продовжує Євгеній і додає. – Тож ми відходимо від істини радянських часів «голодний солдат – злий солдат» і робимо його ситим і добрим, налаштованим на важливіші справи.
Олександр і Євгеній додають, що ситуація з продовольчим забезпеченням кардинально змінилась у порівнянні з подіями восьмирічної давнини.
— Є два варіанти. Перший, коли є певна база, польові кухарі, в готовому вигляді в термосах їжу розвозять по місцях розташування, неважливо на «передок» чи куди, — пояснює Євгеній. – Але коли ти вмієш готувати, то думаєш завжди, а я б зробив краще. Тож ми обрали другий варіант – беремо продукти, а готуємо самі. Іноді навіть з місцевими ділимось, бо, наприклад, я не люблю перлову крупу, бо за кілька років в армії наївся її з головою. Замість люди можуть нас пригостити домашніми яйцями чи качкою. Та частіше купуємо в них те, чого нам не вистачає.
— Відповідаю за це я, бо виступаю в ролі «адміністратора», хоча і сам готую. Та коли Євгеній на місці, він на кухню нікого не допускає, — говорить Олександр. – Якось я йому кажу, що от був з дружиною на Закарпатті і куштував бограч. Він мені: «Я тобі покажу, що такий справжній бограч! Але дай мені яловичину та баранину, бо в ідеалі для цієї страви потрібно три види м’яса, а в нас лише свинина. І обов’язково великий солодкий перець». Наступного дня «наказ» був виконаний, інгредієнти дістав, і це в результаті був найкращий бограч, який я куштував.
Навіть під ворожим вогнем борщ не кинув
Олександр і Євгеній додають, що ресторанне меню і подача дивують інші підрозділи, які бувають в них гостях. Але чоловіки кажуть, що було б бажання, і так зробити може будь-хто.
— Заїхали до нас на позиції хлопці зі Львова, вони до того були на полігоні, — згадує Олександр. – Розпитують, що в нас і як. А ми їм пропонуємо: «Давайте спочатку пообідаємо, потім будемо розмовляти». В нас як раз був супчик з домашньої курочки. Вони: «А звідки у вас такий кухар?» — «Та це не кухар, Євгеній в нас головний на вогневій позиції».
— Моя точка зору: якщо є можливість поїсти смачно, то навіщо їсти несмачно, — наводить аргумент Євгеній. – Ми навіть спочатку готували на вогнищі, але літом сім потів зійде поки щось звариш. Тож скинулись на плитку. Хлопці за 20 хвилин зробили мені стіл, поличку, згодом в нас і холодильник з’явився. Але, треба розуміти, що фронт – це така тема, що зараз тихо, а через п’ять хвилин уже ні. Розкажу вам історію про борщ для розуміння. Дочекався я до 11 години, ніби все спокійно, м’яско нарубав, поставив варити, овочі перечистив, порізав. І тут по нам ворог відкрив вогонь зі ствольної артилерії.
— Ми розуміли, що потрібно тікати, бо нас вирахували, — додає нюансів Олександр. – Почали вивозити техніку, створивши димову завісу, нібито в нас вже зайнялося. Але Євгеній продовжував варити борщ, сказав, що його не кине.
— Так я і бігав між погребом та вогнищем: дров підкину, помішаю і назад у сховище, — продовжує Євгеній. – Доварив я борщ, ми поїли навіть і тільки потім з собою повезли на нову позицію. Хлопці навіть встигли полягати спати, дегустували наступного дня.
Організовує Євгеній для свого підрозділу часом і «тематичні» вечері. Якось влаштував на передовій місцевий фастфуд, в якому подавали гамбургери, корн-догі, смажену картоплю. А на власний день народження, що святкував днями, приготував на подарованій хлопцями пательні-диску грузинське хорціані.
— Всі рецепти тримаю в голові і ніколи не готую ось прям по пунктах: «додайте дрібку солі» чи щось таке. Ті, хто готує, розуміє, що так нічого не вийде, — додає Євгеній. – Якщо страва мені не відома, то дивлюсь перше, друге, третє джерело, беру щось загальне, а далі включається фантазія. Єдине, в мене з тістом трошки тугувато, тож можу підглядати. Але і його роблю, ті ж булочки для бургерів були власного приготування, тільки їх прийшлось жарити, бо не було пічки, та кунжуту не було, щоб зверху посипати.
Після перемоги артилеристи мріють про власний ресторан
Польова кухня хлопців вже вразила багатьох. В соціальних мережах, де Олександр викладає фото і відео, тільки схвальні відгуки. Не залишилась вона і без уваги телевізійників. На артилеристів нещодавно вийшли представники «Нового каналу» і запропонували долучитися до майстер-класу за участю Володимира Ярославського – ресторатора та судді проєкту «МастерШеф Україна».
— Ми подумали, чому ні? Це теж віддушина певна, тому що війна є війна, а чимось потрібно себе відволікати, — аргументує Олександр.
— Ми побачили, можна сказати, науковий підхід до приготування їжі, — продовжує Євгеній. – Шеф-повар нам розповідав, яку температуру потрібно обирати для отримання необхідного ступеня просмажування. Так, в польових умовах цього не можливо дотриматися, але досвіт був цікавий. Це як в артилерії, тільки коли проведеш всі геометричні розрахунки, врахуєш всі нюанси, вистрелиш і попадеш. Так і в кулінарії. Наприклад, я до цієї зустрічі не знав, як приготувати качку і не зробити її сухою, Ярославський пояснив, як добитися від м’яса птиці соковитості. Хто хоче дізнатися, обов’язково подивіться відео.
Артилеристи додають, що зараз разом з бойовими побратимами націлені на здобуття перемоги. Але при цьому розмірковують, чим займатимуться і в мирному житті. Серед планів – відкриття ресторану з неповторною атмосферою польової кухні.
— Цю ідею нам підказала одна з волонтерок, з якою ми знайомі ще з 2014-го року. Спочатку це було на рівні жарту, але потім ми подумали, що проєкт цілком можна втілити в життя, — говорить Олександр.
— Ми впевнені, якщо для хлопців «на передку» те, що ми робимо, вау, то сподобається і іншим, — наголошує Євгеній.
— Спочатку були думки робити заклад у Києві, так поміркували і вирішили, що це має бути Запоріжжя. Почати, набити шишки, подивитися, де ми праві, де ні, а потім можна думати про столицю і далі навіть франшизу. Все це буде робитися по ходу справи.
— Перемога буде скоро, люди зовсім повернуться до звичайного життя, — впевнений Євгеній. – А в нас є невеличка мрія, яку ми хочемо реалізувати. Всіх запрошуємо на відкриття, нагодуємо смачними блюдами.
Рецепт борщу від Кадета:
— Кожен українець готує борщ по-своєму. Я так, як мене навчили, хоча, звичайно, повторити мамин не зможу. В неї все одно борщ найкращий!
Так от, спочатку м’яско повинно добре проваритися. А тим часом потрібно зробити зажарочку. Буряк перший, бо він трошки довше обжарюється, потім до нього додаємо моркву, потім цибульку. Наостанок заливаємо томатиком (томатну пасту я не люблю, вона для мене занадто солодка), можна додати свіжі помідорки. Коли м’ясо готове, додаємо картоплю, наступною йде наша зажарочка, а наостанок вже капуста – молода вариться дві хвилини, стара – до 15. В готовому борщі в мене зазвичай ложка стоїть!
Читайте також: Художниця малює героїчні українські міста в образі дівчат — є й Запоріжжя
Читайте наші новини на сайті zprz. city
Сообщение Смачно як у арти — підрозділ «на нулі» дивує рестораними стравами появились сначала на Індустріалка — новини Запоріжжя.
Источник: http://iz.com.ua/zaporoje/smachno-yak-v-arti-pidrozdil-na-nuli-divuye-restoranimi-stravami
Мы в Telegram, наш Telegram bot — @zpua_bot, Мы в Viber, Мы на Facebook
