Друзі знайшли найкращий спосіб відпочинку
— А ви справді український журналіст? «Паляниця» сказати можете?
Почувши у відповідь мою правильну вимову національного пароля, компанія чоловіків стала цілком відкритою для інтерв’ю. Втім, ця доброзичлива четвірка і так легко йде на контакт, а жартівливі запитання були просто виявом гарного настрою.
У гарному настрої вони щосуботи, о 12-й годині дня, розпочинають незвичне для Запоріжжя дійство – партію гри в петанк.
Перед початком гри. До Андрія, Ігоря, Юрія цього разу з поважної причини не зміг приєднатися четвертий постійний учасник — Віктор
Але вчасно підійшов і замінив Віктора перпективний Ілля
Петанк – гра, яка стала народним видом спорту у французькому Провансі. Її суть у тому, що учасники кидають металеві кулі, аби вони зупинились якомога ближче до цілі – маленької дерев’яної кульки, яка називається кошонет.
Маленька кулька справа – це і є кошонет
Ноги разом – і кидок! Гра стартувала
Французькі пристрасті в запорізькому парку
От заради такого дозвілля четверо чоловіків по суботах приходять у парк, на улюблену алейку, яка на півтори години стає майданчиком для гри.
Хоча, ні – приходять насамперед заради спілкування.
— З нас чотирьох троє навчалися в одній групі в «машинці», один на рік молодший, — розказує Ігор, з яким я розговорився перед їхньою черговою грою. – Нам уже 60+, але зустрічаємось – завдяки петанку. Приходимо, спілкуємося, обмінюємося новинами. Я все життя в пожежній охороні служив, Андрій – підприємець, Віктор – директор фірми, Юра теж служив у пожежній охороні.
Петанк – гра спокійна, некваплива. Тож приносимо радіоприймач, налаштовуємо на станцію з релаксною музикою і під неї граємо. Гармонійно виходить подихати свіжим повітрям.
Радіоприймач під деревом – неодмінний атрибут
Але сьогодні Андрій приніс дуже вже оригінальну музику
Патефон, щоправда, не знаменитої фірми Пате. А так був би довершений французький стиль.Музичний аппарат викликав фурор, але через поважний вік дозволив звучати приймачеві
— Звідкіля у вас такий незвичний інтерес?
— Я був у Франції – у мене там сини живуть – і звідти привіз зацікавленість петанком.
Бачив, що французи грають у парках. Повернувшись додому, показав петанк тут. Хлопці сприйняли цілком нормально – ця ж гра така вільна, демократична, чудова для відпочинку, нікому не заважає. Кульки важкуваті (700 грамів), але ми зупиняємось, коли хтось іде доріжкою.
Так що петанк прижився в нашій компанії. Хлопці подивилися правила, міжнародні змагання в інтернеті.
Попервах дружини теж приходили – і на другий рік, третій. Потім дружини скоротилися – у них свої справи є. А ми четверо так і граємо вже десять років.
— А ще хтось у Запоріжжі, крім вас, грає в петанк?
— Приходили хлопці, дивилися. Десь вони, мабуть, грають.
Ще хлопчик один, з порушеннями здоров’я, він з батьком завжди ходить, побачив, що ми на цьому місці постійно граємо, і на деякий час приєднався. Зараз він, здається, грає з кимось іншим.
Приходять сюди наші діти, приводять онуків. Онуки біжать на дитячий майданчик, їхні батьки за ними або ж тут спостерігають. Тусовочка така.
Подивитися на петанк підійшли перехожі, що прогулюються парком. Учасники гри охоче розказують, хоча можете уявити, скільки їм уже довелося відповідати на запитання «а що це таке?». У візочку – найменша уболівальниця Емілія
Ми, перш ніж обрати для гри парк, поміняли п’ять чи шість локацій. І на Хортицю їздили, шукали місця, але тут виявилося найкраще, грунт підходящий.
У нас є правило: той, хто виграв кубок, готує майданчик до наступної гри – трішки підмітає, прибирає гілочки, що нападали за тиждень.
— Зобов’язання підготувати майданчик –досить специфічний стимул для перемоги J. А що — у вас і свій кубок є?
— Так, перехідний. Вручаємо переможцю кожної суботи.
Колись поблизу театру імені Магара був магазин, де продавали кубки всілякі. Я зайшов туди, дивлюсь: о, схоже на нашу гру. Куля там, щоправда, велика – видно, що кубок для боулінгу. Але я купив, хлопці скинулись потім і зробили його перехідним.
Друзі підраховують, хто скільки разів вигравав цей кубок
Кубок вручаємо кожної нашої непорушної суботи. Переможець ставить цей кубок, цокається з ним J. А через тиждень прибирає майданчик.
— Цікаві у вас традиції.
— Так і гра ж давня. Нею захоплювалися ще в Стародавньому Римі, робили дерев’яні кулі, забивали в них цвяхи – виходила металічна серцевина. А напередодні наступу забороняли всі ігри – щоб не розслаблялися й не злилися один на одного.
«Гра в кулі. Сцена з римського народного побуту». Картина Василя Худякова. 1860 рік. Із зібрання Національного музею «Київська картинна галерея»
Я у Франції ходив на блошиний ринок, бачив там кулі, на яких вилито «1941 рік». А в когось у колекції, певно, і давніші кулі є.
Пам’ятаєте, ми в дитинстві грали в цок? За своєї злиденності, скажімо так. А в цей час люди грали кулями.
— У цьому плані ви успішно наздогнали світ. У Франції з тамтешніми любителями петанку не змагалися?
— Грав у Франції. Там є такий віртуоз Патрік, у нього, мабуть, уся стіна в кубках. Здорово кидає кулі, уже років 30-40 певно. Я з ним потягався.
Французи – любителі петанку — приходять у парк, стають і починають партію. Перехожі їх обходять, аби не завадити – це ж така гра, яку поважають.
І міжнародні змагання проходять. Там хлопці такі кидки виконують! І потрапляють туди, куди хочуть. Вони переважно кидають кулі, а не катають, як ми. Їхні кулі зупиняються, наче вкопані.
А в Україні сильно грають у Закарпатті. Там команда міжнародного класу. Хлопці з Дніпра їздили туди змагатися. Знаю, що в Ужгороді проходив турнір, брали участь чехи, поляки, угорці.
А ми аматори, просто відпочиваємо завдяки петанку.
— А кулі теж з Франції привезли?
— Ні, виписали через Київ. Цим кулям десять років. А в мене вдома лежать на балконі саморобні, трішки менші. Ми ними грали приблизно рік, поки не знайшлися справжні.
Кулі 700-грамові, зі сплаву, який хапається магнітом. Я у Франції купив снасть таку з магнітом, аби збирати кулі, не нагинаючись. Можна користуватися й магнітами на шнурочку. А можна й просто руками.
Цікавий лайфак – збирати кулі солідно, не нагинаючись
У цьому плані запорізькі любителі петанку просунуті
До речі, певний час у спортивних магазинах Запоріжжя продавали кулі для петанку. Мабуть, не пішли, бо, схоже, повторно їх уже не завозили.
А в Європі ще італійці шанують цю гру, у них вона називається бочче. Там кулі трішки більші й легші. Італійці полюбляють таке дещо полегше.
— Я брав участь у змаганнях в Італії, — підключається до розмови Андрій.
— І як ви на тлі італійців виглядали?
— Так же, як самі італійці. Зате в Туреччині рівних немає. Навіть серед англійців.
З англійцями цікаво кидати дротики. У них так просто не виграєш. Вони люблять це діло. Англієць, навіть якщо нап’ється, все одно поцілить. Вони в пабі пива чимало вип’ють – таке чорне пиво – і потім кидають ці дротики. У них гарно виходить, усе життя грають у цей дартс. Дартс – це пабова гра вважається.
— А ми ось у парку в петанк граємо, — продовжує Ігор. — Якщо починається дощ – що ж, припиняємо. Чи там сніг зимою лежить.
Літо, осінь, весна – оце наш час.
Хоча, якщо трапляється взимку сухо й не дуже холодно – виходимо й кидаємо.
У спірних моментах з кишені дістається рулетка. Усе точно й справедливо
Буває, хтось з якоїсь причини не може прийти – занедужав чи відрядження. Телефонує, пояснює ситуацію, тоді ми втрьох граємо. Удвох – то вже ні, не так цікаво.
А, загалом, опівдні в суботу збираємось, розчищаємо доріжку, вмикаємо релаксну музику, прикріплюємо на дереві турнірну табличку – і нехай півтори години весь світ почекає.
Сьогодні в лідери вирвався Юрій
Він і стає переможцем вдруге поспіль. На радощах цілує Стєпанича- так жартома звуть символічного атлета на кубку
***
Наостанок нашої розмови любителі петанку мені порадили: «Напишіть, що в цілому наш девіз: усе для перемоги».
— Але ж я так зрозумів, що головне для вас не перемога, а спілкування.
— Ні, усе для нашої спільної великої Перемоги.
Автор: Володимир Фризько
Фото автора
Читайте також: Запорізькі гвардійці підписали національний прапор на прохання відомого борця
Сообщение Запорізькі чоловіки знайшли найкращий спосіб відпочинку — по-фрацузьки появились сначала на Індустріалка — новини Запоріжжя.
Источник: http://iz.com.ua/zaporoje/zaporizki-choloviki-znayshli-naykrashhiy-sposib-vidpochinku-po-fratsuzki
Мы в Telegram, наш Telegram bot — @zpua_bot, Мы в Viber, Мы на Facebook
