Вже другий рік йде повномасштабна війна в Україні, а у прифронтовій Запорізькій області понад 350 компаній і досі знаходяться у власності російських олігархів. Ще більше — у проросійськи налаштованих українських мільйонерів. Власники цих підприємств не тільки зосередили у своїх руках унікальні виробничі ресурси нашої держави, а й продовжують заробляти на цьому величезні гроші, у тому числі і за рахунок державного бюджету. За даними аналітичного ресурсу YouControl, тільки за перші півроку війни пов»язані з росіянами фірми отримали держзамовлень в Україні майже на 1 мільярд гривень
Парадокс полягає в тому, що українська влада ще на початку травня минулого року винайшла механізм конфіскації активів у російського бізнесу на території України. Ухвалений Верховною Радою 12 травня Закон теоретично дозволяє за рішенням суду «націоналізувати» майно тих, хто відкрито підтримує російську агресію. Але на практиці справа застрягла на півшляху. Наприклад, за минулі півроку пройшло кілька показових рейдів СБУ у монастирях проросійської секти УПЦ МП: знайшли купу російських агіток, грошей, документів. Після цього деякі місцеві громади ініціювали розірвання договорів оренди з московськими попами. Приміром, депутати Житомира, Чернівців та Броварів нещодавно заборонили діяльність УПЦ МП. Але до тотального відчуження майна у агентурної мережі російської церкви по всій Україні справа все-таки не дійшла. З великим бізнесом — так само. 16 листопада минулого року Печерський райсуд Києва наклав арешт на цінні папери і долі власності у стратегічних українських підприємствах, що через компанію VS Energy належать російським олігархам Гінеру, Воєводіну та Бабакову. А нещодавно у Фонді держмайна України заявили, що державі буде повернуто майно іншого російського олігарха Володимира Євтушенкова, бізнес якого пов»язаний із ВПК росії. Усі вище перелічені особи володіють кількома промисловими підприємствами в Запоріжжі. І, здається, «націоналізувати» це майно поки ніхто не збирається.
Хто з російських і проросійських олігархів і досі володіє стратегічними підприємствами Запоріжжя — у нашому огляді.
Запорізький річковий порт
Специфіка підприємства
Підприємство є філією ПАТ «Судоплавна компанія Укррічфлот». Територія запорізького порту становить майже 40 га і включає в себе 13 вантажних причальних ліній, у тому числі два причали в порту Нікополь. Потужності дозволяють переробляти до 5-6 мільйонів тон вантажів щороку. Порт здійснює перевантаження різноманітних вантажів, займається видобуванням та продажем річкового піску, надає портові та митні послуги, проводить комплексне обслуговування флоту. Спеціалізується на переробці руди, коксу, вугілля, металобрухту, металовиробів, добрив, глини, піску, феросплавів, бокситів. До війни географія експортно-імпортних перевезень охоплювала порти Чорного, Азовського, Середземного морів, Дніпра та Дунаю.
Власник
Переважною більшість акцій (66%) українського підприємства володіє уродженець Запоріжжя, а нині громадянин Швейцарії Леонід Півоваров. Та реальний контроль над підприємством зосередився у руках російського бізнесмена українського походження Костянтина Григорішина. Півоваров і Григорішин — колишні однокласники, а нині залишаються друзями. Втім, причетність Григорішина до Укррічфлоту простежується не стільки через особисто-дружні, скільки через бізнесові стосунки з Півоваровим. Леонід Півоваров є власником ТОВ «Сварог Ессет Менеджмент», яке офіційно має контрольний пакет акцій «Судоплавної компанії Укррічфлот». Одночасно Півоваров є менеджером швейцарського офису компанії Energy Standard Group та офіційним власником Energy Standard Fund Management Limited (Кипр) — холдингової компанїї группи «Енергетичний стандарт», яку, власне, і пов»язують з російським мільярдером Григорішиним.
ПАТ «Запоріжтрансформатор»
Специфіка підприємства
ПРАТ «ЗТР» спеціалізується на виробництві трансформаторного та реакторного обладнання, електродвигунів, генераторів та трансформаторів. За інформацією самого підприємства, «ЗТР» входить в десятку провідних світових виробників трансформаторного обладнання та є найбільшим заводом на території СНД і Європи. Донедавна виробнича потужність заводу становила 60 000 МВА на рік. Поставки продукції налагоджені у 88 країн світу, — зазначається на сайті «ЗТР». При цьому, в офіційних державних реєстрах підприємство значиться банкрутом.
Власник
Ще на початку листопада минулого року у ЗМІ повідомлялось, що активи ПРАТ «Запоріжтрансформатор» було відчужено у державну власність. Про це на брифінгу повідомив голова РНБО України Олексій Данілов. Мовляв, це відбулось відповідно до закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану».
— Вилучені активи набули статусу військового майна, їх управління передано Міністерству оборони України. По завершенні дії військового стану вказані активи можуть бути повернені власникам, або буде відшкодовано їхню вартість. Для забезпечення потреб країни в умовах воєнного стану ми маємо право приймати такі рішення,– повідомив Данілов.
Втім, в офіційних державних реєстрах кінцевим бенефіціаром «ЗТР» і досі значиться громадянин Швейцарії Леонід Півоваров — однокласник, друг і бізнес-партнер російського мільярдера Костянтина Григорішина.
ПАТ «Запорізький кабельний завод»
Специфіка підприємства
Підприємство виробляє кабельно-провідникову продукцію: дроти для трансформаторобудування, повітряних ЛЕП та контактної мережі електротранспорту. Продукцію кабельного заводу використовують багато підприємств електротехнічної промисловості, передавальні та розподільні енергосистеми України.
На сайті підприємства серед замовників називають Державне підприємство «НЕК «Укренерго» та ПАТ «Запоріжтрансформатор». До війни завод здійснював експортні поставки продукції в Латвію, Литву, Росію, Грузію, Азербайджан, Казахстан, Молдову, Узбекистан, Таджикистан.
Власник
Запорізький кабельний завод — це ще один актив російського мільярдера Костянтина Григорішина. 38,6% акцій підприємства належать ТОВ «Компанія з управління активами «Сварог Ессет Менеджмент». Ще 36,4% — ПАТ «Запоріжтрансформатор», власниками якого в держреєстрах України значиться теж саме ТОВ «Сварог Ессет Менеджмент». А кінцевий бенефіціар — все той же Леонід Півоваров, друг і бізнес-партнер Григорішина. А отже, «Запорізький кабельний завод» на 75% належить росіянам. І конфісковувати це майно, судячи з усього, держава поки не збирається.
АТ ЗАЛК
Специфіка підприємства
ЗАлК — ще один запорізький завод, що потрапив у власність росіян і уособлює в собі усю суть «руського миру». Підприємство вважається єдиним виробником первинного алюмінію та кремнію в Україні. Але у 2007 році, коли завод придбала російська компанія «РусАл», відбулось фактичне розорення підприємства: виробництво було призупинено, а обладнання вивезено на росію.
Власник
Після того, як російська компанія «РусАл» розорила унікальне українське підприємство, частину акцій в 2015 Україні вдалось повернути у державну власність. Зараз, згідно даних з офіційних реєстрів, Фонд державного майна України володіє 68% акцій ЗАлКу. Втім, майже 30% все ще знаходяться у руках кіпрської компанії Velbay Holdings Limited. Цю офшорну фірму пов’язують з російською компанією «РусАл» і її безпосереднім власником — мільярдером і «гаманцем» путіна Олегом Дерипаскою.
У лютому цього року Вищий антикорупційний суд України нарешті ухвалив рішення про передачу в державну власність одразу кількох підприємств, що належали Дерипасці. Щоправда, запорізькі активи російського олігарха серед них не значяться.
АТ ВІТ
Специфіка підприємства
У Запоріжжі є два співзвучні підприємства: акціонерне товариство ВІТ — це науково-дослідний інститут трансформаторобудування, а також товариство з обмеженою відповідальністю «Електрозавод ВІТ». Адреса розташування та основна спеціалізація обидвох підприємств ідентична: науково-дослідна робота, розробка та створення унікального трансформаторного устаткування, а також розробка індивідуального програмного забезпечення і надання послуг з програмування та супроводу. Юридично підприємства між собою начебто не пов»язані, мають різну форму власності та різних керівників.
Власник
Насправді ж обидва підприємства мають одного і того ж самого власника із росії. За даними агенції SMIDA, у науково-дослідного інституту ВІТ є два великі акціонери: 16% акцій належать ПАТ «Запоріжтрансформатор» (власність росіянина Костянтина Григорішина), а володарем вирішальних 81% акцій є московська АТ Холдингова компанія «Електрозавод». На сайті московського «Електрозаводу» знаходимо інформацію, що у 2020 році «Електрозавод» увійшов до складу АФК «Система». Із відкритих джерел відомо, що Акціонерна фінансова корпорація «Система» належить російському мільярдеру Володимиру Євтушенкову. До її складу також входить компанія РТІ, яка постачає Міноборони РФ радіолокаційні станції «Вороніж», призначені для виявлення балістичних і крилатих ракет. Окрім того, з 2021 року РТІ розпочала виробництво військових БПЛА.
Інше запорізьке підприємство — ТОВ «Електрозавод — ВІТ» в російських джерелах взагалі називають філією московського ВАТ «Електрозавод», що підтверджується й офіційними українськими реєстрами. Засновником і єдиним власником запорізького заводу значиться… знову таки московська ВАТ Холдингова Компанія «Електрозавод», а кінцевим бенефіціаром названо росіянина Володимира Євтушенкова. Він, до речі, знаходиться в санкційних списках Великобританії та Австралії.
На початку грудня 2022 року українська влада пообіцяла відібрати у російського олігарха його частки у стратегічних підприємствах. Вищий антикорупційний суд України, зокрема, ухвалив конфіскацію 34,21% його акцій в АТ «Український науково-дослідний конструкторсько-технологічний інститут трансформаторобудування» і 42,09% акцій в ТОВ «Електрозавод-ВІТ». Цікаво, що у держреєстрах частка акцій, що належить московському «Електрозаводу» в науково-дослідному інституті складає 82%, а в ТОВ «Електрозавод ВІТ» взагалі 100%. А це означає, що вирішальний пакет акцій підприємств все одно залишились у руках росіян.
ПАТ «Запоріжабразив»
Специфіка підприємства
Комбінат є монополістом в Україні з виготовлення шліфувальних матеріалів та інструменту і одним з найбільших виробників абразивів у Східній Європі. До війни близько 70 % продукції комбінат експортував у понад 30 країн світу, зокрема в РФ, Польщу, Італію, Японію, Францію, США.
Власник
79% акцій підприємства належить австрійській компанії «Штоєрман» Інвестиціонс-унд Хандельсгезельшафт МБХ. Власником компанії є 77-річний австрієць з містечка Лоретто Вольфганг Айбергер. Цікаво, але цей австрійський пенсіонер є доволі відомий у силових структурах України: як зазначено на сайті Миротворець, з 2017 року він перебуває у розшуку за незаконне привласнення та відмивання майна, отриманого злочинним шляхом. Як виявилось, фірма пана Айбергера брала участь у шахрайській схемі, викритій Національним Антикорупційним Бюро України ще у 2017 році. Схема доволі банальна: керівництво державного підприємства Об»єднана гірничо-хімічна компанія (ОГХК) продавало фірмам-«прокладкам» свою продукцію за заниженими цінами, далі вони реалізовували товар по ринкових цінах, а різниця прямувала у кишені організаторів схеми. У якості такої «прокладки» якраз і виступала австрійська фірма Вольфганга Айбергера. Таким чином державне підприємство тоді недоотримало більше 10 мільйонів доларів, а в НАБУ переконували, що до шахрайської схеми був причетний колишній депутат ВР від «Народного фронту» і соратник Арсенія Яценюка Микола Мартиненко.
Риторичне питання до силовиків: чи раптом не втілює ця компанія ділків вже відпрацьовані бізнес-схеми і на запорізькому підприємстві?
ПАТ Дніпроспецсталь
Специфіка підприємства
ДСС – це єдине підприємство в Україні, що спеціалізується на випуску спецсталей. Його продукцію використовують у машинобудуванні, суднобудуванні, автомобілебудуванні, авіакосмічній та нафтогазовидобувній галузях, а також для виробництва військово-промислової продукції та військової техніки. Потужності підприємства дозволяють виробляти понад 800 марок сталі. За даними самого підприємства, продукція «Дніпроспецсталі» затребувана більше, ніж у 60 країнах світу.
Власник
Згідно держреєстру, власниками великих пакетів акцій ДСС є п»ять кіпрських фірм: Venox Holdings Ltd (47,1%), Gazaro Ltd (16,5%), Boundryco Ltd (11%), Middleprime Ltd (9,8%), Crascoda Holdings Ltd (6,7%). На ресурсі YouControl кінцевим бенефіціаром, тобто особою з вирішальним впливом на діяльність підприємства, називають громадянку Франції Наталію Селіванову. У відкритих джерелах та ЗМІ цю особу називають цивільною дружиною росіянина Михайла Воєводіна. В Інтерполі він значиться «злодієм в законі» та відомий під прізвиськом Міша Лужнецький. Але це не завадило йому (а може й навпаки допомогло) стати на росії успішним підприємцем і бути одним із бенефіціарів групи VS Energy. Цю компанію пов»язують з колишнім президентом ФК «ЦСКА» Євгенієм Гінером та заступником голови Держдуми РФ Олександром Бабаковим.
Бабаков, Гінер та Воєводін вважаються наближеними до Кремля особами і внесені до санкційного списку РНБО України. На Бабакова до того ж накладено санкції ЄС та США через те, що у 2014 році він голосував в держдумі за анексію Криму, а вже 3 жовтня 2022 року віддав свій голос за анексію Запорізької та Херсонської областей.
Але це ще не повний склад власників запорізького заводу. Близько 20% акцій ДСС належать зраднику України і куму путіна Віктору Медведчуку. Вперше про це стало відомо ще у 2020 році із опублікованого розслідування журналістів Радіо.Свобода. Тоді Медведчук вніс у свою декларацію за 2019 рік фірми зі структури «Дніпроспецсталі» — Gazaro Ltd, Boundryco Ltd і Crascoda Holdings Ltd як такі, що належать його дружині Оксані Марченко. Щоправда, наприкінці березня цього року СБУ повідомило, що у Марченко, яка підозрюється у фінансуванні російських окупантів, арештували частину її прихованих активів. Втім, мова йде всього про 6,8% акцій запорізького заводу «Дніпроспецсталь».
А ось частка власності, що по факту належить російській компанії VS Energy, державою і досі не відчужена. Наприкінці минулого року в Україні через суд було заарештовано майно 7 готелів та 5 Обленерго, якими володіла VS Energy. Запорізький завод у цьому списку поки не значився. Отож, цілком очевидно, що реальними власниками запорізького ДСС і досі є російська компанія VS Energy та кум путіна Віктор Медведчук.
Окрім того VS Energy через пані Селіванову володіє ще двома запорізькими підприємствами — ВАТ «Ековторресурс» та ТОВ «Ферротерм». Обидві фірми спеціалізуються на оптовій торгівлі металами та рудами.
Ще на початку становлення незалежності України в 90-х роках минулого століття майже всі ці підприємства офіційно вважались стратегічно важливими для держави. Тепер, як бачимо, вони опинились у руках представників країни-ворога. Але, нажаль, це ще не вичерпний список запорізьких підприємств, давно привласнених проросійськи налаштованими олігархами. Про решту – читайте у другій частині нашого огляду …
автор — Вікторія Бутко
фото — з відкритих джерел Google
Источник: https://forpost.media/novosti/rosiyskyy-biznes-okupuvav-zaporizku-metalurhiiu-chastyna-i.html
Мы в Telegram, наш Telegram bot — @zpua_bot, Мы в Viber, Мы на Facebook
