Сім’я Корнієвських виїжджала з окупованого Мелітополя через те, що їхнє життя окупанти зробили абсолютно невитриманим, діти просто боялися виходити на вулицю. Російські окупанти часто завідували обшуками у їхньому будинку, загрожували, перевіряли документи і називали сім’ю диверсантами.
Це сталося тому, що Тетяна та її чоловік Михайло відмовилися оформляти будь-які російські документи, включаючи пенсію. Їхню історію розповідає благодійна організація «Save Ukraine / Спасем Україну», передає «Акцент».
Подружня пара виживала з двома дітьми в окупованому місті лише завдяки допомозі старших синів, які виїхали з міста в 2022 році і регулярно надсилали кошти на картку матері. Знайома сім’ї обмінювала гривні на рублі, і таким чином сім’я купувала продукти та ліки.
«Однак їжа, куплена за рублі, була якось невкусною«, — згадує Тетяна.
Останні 6 років жінка хворіє на цукровий діабет, і життя в окупації суттєво погіршило її стан здоров’я. Зокрема, з того часу, як окупанти почали загрожувати Тетяні та Михайлу позбавленням батьківських прав і депортацією їхніх дітей до РФ, якщо вони не віддадуть Софію і Артема до російської школи. У тій школі, за свідченнями очевидців, не було професійних вчителів, діти майже не відвідували занять, але їх водили на екскурсії в музей історії Росії та відправляли в санаторії (з яких часто дітей не повертали батькам).
Директор цього навчального закладу (школа 24), Михайло Щукин, до 24 лютого працював охоронцем дитячого садка. Батьки не віддали своїх дітей до російського закладу, але з тих пір вся сім’я мов «ходила по лезу ножа». У страху вони приховували від окупантів все, що було пов’язано з Україною. Особливо свої телефони, адже 15-річна Софія та Артем продовжували навчатися онлайн в українській школі.
Діти так боялися депортації в Росію, що в кінці кінців припинили виходити на вулицю. Тоді Тетяна остаточно вирішила виїхати. Їй вдалося знайти перевізника, і сім’я вирушила в дорогу через Росію. Три години під дощем сім’я перетинала кордон пішки з Колотилівки до української Покровки.
«Ми не знали, куди їдемо, але ми добре знали, звідки ми втікаємо», — говорила Тетяна.
Вже в Україні промокшу сім’ю зустріли українські прикордонники і відвезли до Сум. Тут рятувальним кругом для сім’ї стало пропозиція волонтерів «Save Ukraine» поїхати в їхній центр «Надії і відновлення» в Києві.
«В центрі ми прожили місяць. Саме тут ми знову навчилися сміятися, дихати повними грудьми, дружити з іншими сім’ями та працівниками центру. Важко оцінити всю теплоту та допомогу, яку нам надали», — згадує Тетяна.
Спеціалісти центру допомогли сім’ї отримати всі необхідні документи, пройти психологічну реабілітацію, медичне обстеження та надали речі першої необхідності. Значною підтримкою для Корнієвських стала можливість поселитися в модульному будиночку на Івано-Франківщині в рамках проекту Fort Home. В мальовничому та тихому місці сім’я відразу відчула спокій, якого так не вистачало в окупації.
Софія нарешті зможе побачити довгоочікувані Карпати та відпочити від гір. Сім’я також полюбила затишний будинок, де є все необхідне для тривалого проживання. Сьогодні сім’я Корнієвських мріє лише про одне — перемогу та повернення до свого звільненого будинку в Мелітополі, туди, де залишився схований в банці прапор України. (adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});
Підписуйтесь на Акцент в 
Источник: https://akzent.zp.ua/obshuki-pogrozi-i-strah-sim-ya-z-melitopolya-rozpovila-pro-zhittya-v-okupatsiyi-foto/
Мы в Telegram, наш Telegram bot — @zpua_bot, Мы в Viber, Мы на Facebook
