Рік без «моря»: як виглядає Каховське водосховище біля селища під Запоріжжям,

Рік тому, 6 червня 2023 року, російські окупанти підірвали Каховську ГЕС. Внаслідок цього теракту були затоплені 80 населених пунктів нижче гідроелектростанції, загинули десятки людей. Вище ж ГЕС навпаки – рівень води впав, що призвело до осушення значної території, яка за рік вкрилась вербами та тополями висотою понад 3 метра. Річка Дніпро повернулася в межі старого русла, яке мала до створення Каховської ГЕС.

Кореспонденти 061 поспілкувались з фахівцями про наслідки підриву Каховської ГЕС, формування нової екосистеми на території Каховського водосховища та побували в селищі під Запоріжжям, жителі якого звикають жити без «моря» — саме так вони називали водосховище.

— Ми знаходимось в Малокатеринівці, на місці цього лісу раніше було так зване Каховське море. Зараз ми бачимо, що тут ліс висотою більше ніж три метра. Десь 20 рослин на 1 квадратний метр. Я думаю в подальшому природа буде вирівнювати: більш слабкі дерева загинуть, а залишаться сильніші. Ростуть з неймовірною силою, ніхто навіть припустити не міг, що дерева за один рік виростуть в такій кількості на таку висоту, — каже начальник державної екологічної інспекції Південного округу Олег Бігдан.

Верба і тополя є аборигенними видами рослин, які притаманні цій території. На момент підриву Каховської ГЕС їх насіння опустилось на дно і, завдяки сприятливим умовам, проросло.

— Під керівництвом Академії наук у нас відбулась експедиція ботаніків, геоботаніків, які досліджували саме ці зарості верби і тополі на території острова Хортиця і на території північної частини водосховища, яка доступна для відвідування. Вони встановили, що під заростями верби і тополі вже зростає понад 100 видів трав’янистих рослин, мохів, заходять туди тварини і відбувається формування нової екосистеми. По факту вона найбільш наближена до тої екосистеми, яка існувала до створення Каховського водосховища, яку ми знали як Великий луг. Якщо не буде дефіциту води, буде відбуватись весняне водопілля, яке минулого року пройшло вдало, то ці рослини будуть розвиватись дуже стрімко і на п’ятий рік буде сформований ліс з верб, в які зайдуть щонайменше козулі і кабани і там буде вже дика природа, насправді, — прогнозує в. о. завідувача сектора охорони здоров’я Національного заповідника “Хортиця” Михайло Муленко.

Щодо шкоди, яку завдав навколишньому середовищу підрив Каховської ГЕС, то розрахунки ще продовжуються і наразі остаточної цифри немає. За підрахунками Державної екологічної інспекції, розмір збитків становить на сьогодні 77,8 мільярдів гривень. Найбільшої шкоди (близько 76 млрд грн) завдано заповідному фонду.

За словами заступниці директора національного заповідника Хортиця Світлани Охріменко, збитки нанесені навколишньому природному середовищу заказника загальнодержавного значення «Дніпровські пороги» становить 1,5 мільярди гривень.

— Загинули молюски, загинули і рослини. Якщо говорити про рослини, то це і рідкісні види, занесені до Зеленої книги України, до Червоної книги України. Молюсків загинули тони, водної рослинності також загинуло тони. Багато не обрахованої шкоди стосовно невеликих організмів, які ми не можемо порахувати, — розповіла Світлана Охріменко.

Вона також додала, що внаслідок падіння рівня води осушено більше 80 га озер острова Хортиця, особливо в заплавній частині. В замкнених озерах, які тепер не сполучені з Дніпром, через перегрів води і нестачу кисню, з’являється явище задухи водних біоресурсів. А через зміну гідрологічного режиму в лісових масивах заплави острова Хортиця почастішали пожежі.

За інформацією «Укргідроенерго», внаслідок підриву Каховської ГЕС втрачено 35% об’ємуусієїпрісноїводиУкраїни. В Запоріжжі не виникли проблеми з водопостачання, оскільки водозабір здійснюється вище Дніпровської ГЕС. Але без питної води залишилась частина Біленьківської громади Запорізького району. Місцеві жителі користуються приватними свердловинами, воду людям підвозить комунальне підприємство.

Двічі на тиждень питну воду привозить КП «Оболводоканал» і жителям селища Малокатеринівка, яке розташоване вздовж узбережжя Каховського водосховища. На території населеного пункту знаходяться 19 садових товариств. З відходом води з водосховища зникла технічна вода і дачники почали використовувати питну воду для поливу. Місцеві кажуть, що саме через це до багатьох з низ не доходить питна вода.

— Коли не стало водосховища, то всі ці садові товариства через відсутність технічної води беруть вже питну воду для поливу і вода до нас не доходить. Інколи хоч вночі була вода, а от зараз декілька днів її немає ні вдень, ні вночі. Більше за всього страждають верхні вулиці, у нас вниз водичка ще трохи стікає, а у верхніх зовсім немає, тому «Облводоканал» йде нам назустріч і привозить воду, люди набирають. Питної води немає, вона до нас практично не доходить. Мабуть, наші сусіди її трошки забирають. Підвозять воду двічі на тиждень. Взимку така проблема не так відчувається, а коли полив, літом – всі дуже страждають, — зазначила діловод Малокатеринівського старостинського округу Світлана Бондаренко.