Реабілітаційний простір ветеранів і ветеранок Українського війська «Блокпост», який відкрився на початку травня, набирає обертів. За перші два місяці роботи сюди звернулися більш ніж 50 бенефіціарів усіх категорій, яким було надано понад 200 послуг. Також велося телефонне спілкування та робота у фокус-групах (охоплено близько 150 осіб), аби виявити, які послуги потрібні зараз, а які можна запустити через місяць.
В результаті зусилля зараз зосереджені на психологічній, юридичній, трудовій допомозі та фізичній реабілітації захисників і захисниць і їхніх родин, а також підтримці дітей військовослужбовців у віці від чотирьох до 17 років. Про це представникам запорізьких медіа розповів керівник проекту Владислав Мороко.
Нагадаємо, «Блокпост» – міжнародний пілотний проект, що реалізується громадською організацією «Лабораторія Військово-Політичних досліджень та Реконструкції» спільно з органами влади та бізнесом в партнерстві з фондом «Відкрита Литва».
Литва підтримує українців, як ніколи
На зустрічі з медійниками відбулося пряме включення литовської сторони: голова програм у фонді «Відкрита Литва» Агнєте Кауфман детальніше розповіла, чому ця країна Балтії підтримала проект.
“Підтримка здійснюється за програмою Eu4Youth, що концентрується на працевлаштуванні молоді та реінтеграції, а також допомогу надає Міністерство закордонних справ Литви.
Литва завжди була добрим сусідом і другом України, і сьогодні підтримує українців, як ніколи. Наше суспільство – від дітей до літніх людей – та уряд знають, які страждання ви переживаєте, і надаватимуть допомогу доти, поки ви цього потребуєте.
Діяльність фундації «Відкрита Литва» спрямована на розвиток громадянського суспільства і після повномасштабного вторгнення не могла стояти осторонь, підтримувала переселенців. Був створений окремий підрозділ Український хаб, щоб підтримати активних українців. Тому ми радо погодилися на пропозицію «Центрального агентства управління проєктами» (CPVA – за допомоги якого керується підтримка ЄС, — прим.авт.) стати партнером цього проекту.
Наша функція більш адміністративна та символічна, основна робота робиться в Запоріжжі, та ми пишаємося, що до неї долучилися”.
Візит до психолога – половина терапії
Керівник проекту Владислав Мороко розповів, що простір створений, щоб надавати комплексну допомогу. Алгоритм такий: на вході людей зустрічає козак Сергій, чия посмішка випромінює доброзичливість. Потім бенефіціари потрапляють до психологів. Пан Владислав образно порівняв цей етап з візитом до сімейного лікаря, який проводить первинний прийом, визначає коло проблемних питань і направляє до «вузьких спеціалістів» – юристів, реабілітологів, тренерів тощо.
Психолог Ірина Талько відзначила, що для багатьох людей візит до психолога – складний крок. І коли людина на нього зважується, це вже половина терапії.
“Ми зустрічаємо ветеранів, заповнюємо реєстраційну форму, яка дає можливість познайомитися, поспілкуватися, налагодити зв’язки. Коли вже є довіра, тоді працюємо як психологічний хаб.
Вже протягом проекту ми дещо змінили формат роботи. Якщо спочатку планували основну діяльність як соціалізацію ветеранів, які повернулися додому, то потім відмовилися від цієї ідеї. Бо зараз немає ветеранів, які повернулися до цивільного життя, у такому масштабі. Всі, хто до нас зверталися, – військові, які приходять на короткий час, а потім повертаються на фронт. Якщо намагатися їх соціалізувати, то від цього буде більше шкоди, ніж користі.
Тому намагаємося стабілізувати їх емоційний стан, розповісти, що з ними відбувається, зменшити напругу. А основний напрямок – сім’ї військових. Працюємо в команді. Психологічне консультування (індивідуальне, групове – в залежності від потреби) іде поруч з профорієнтацією, навчанням бізнес-навичкам і співпрацею з фахівцями центру спортивної реабілітації. Ми проводимо оцінку первинного стану людини, діагностичну роботу, і даємо заключну оцінку, аби бачити, наскільки змінився стан людини, чи була реабілітація успішною, чи треба переглянути якісь моменти та продовжити надання допомоги”.
Зняти проблеми, що виникають на порожньому місці
До речі, психологічна служба «Блокпосту» вийшла за рамки звичайного консультування. Бо тісне спілкування з членами родин захисників і захисниць, у тому числі тих, хто віддав життя за Україну, виявляє проблеми, вирішення яких виходить за рамки цього проекту. При цьому більшість із них з’являється через недокомунікацію між жителями та владою.
“До нас звернулися мами і дружини загиблих через проблеми з недостатністю місця для пам’ятників на цвинтарях і питаннями увічнення у місті пам’яті запоріжців і мешканців інших громад, – розповідає Владислав Мороко. – Ми не можемо від них відмахнутися, бо їхні діти, чоловіки, брати віддали за нас найдорожче…
Тому ми намагаємося розібратися в ситуаціях і доносимо до депутатського корпусу, органів влади, що створення проблем на порожньому місці веде до напруги в суспільстві, а цього не можна допускати. Треба з людьми говорити і чути їхні болі…
Намагаємося розв’язати ці питання, бо ще одна кінцева мета проекту – розробка методики для Мінсоцполітики, яким чином держава сприятиме нормалізації життя майже половини країни”.
У «Блокпості» запрацював і підлітковий хаб «Мистецька зброя України». Тут відбуваються заняття з арт-терапії та нейрографіки. А під час візиту журналістів 15 підлітків почали опановувати мистецтво творення блогів.
В окремому кабінеті тривала юридична консультація. До речі, «Блокпост» підписав Меморандум з Південно-Східним міжрегіональним центром з надання безоплатної правничої допомоги, щоб у разі потреби забезпечити військовим або членам їхніх родин представництво в суді.
Підхід до фізичної реабілітації – індивідуальний
А кількома поверхами вище розташований центр спортивної реабілітації. Чудовий краєвид, яким можна помилуватися у перервах між підходами до штанги чи інших тренажерів, теж сприяє відновленню.
В центрі спортивної реабілітації зараз працюють реабілітолог Ірина Горобець та тренер Дмитро Білов. Пані Ірина в окремій кімнаті займалася з донькою військового, яка кілька місяців тому перенесла важку операцію. А у великій залі тренувалися кілька хлопців.
Тренер Дмитро працює з ними персонально.
“Ми надаємо постмедичну допомогу. Найперше виявляємо якісь проблеми. Якщо вони гострі, то працює реабілітолог. Якщо реабілітолог дає дозвіл на заняття у спортзалі, то я складаю людині персональний план тренувань і план харчування.
Програму прописую, виходячи з особливостей людини, коригуючи з реабілітологом, що можна, що не можна, що взагалі треба виключити. Потім виставляю людині техніку виконання вправ. Спочатку йдуть вправи на зміцнення організму, а вже потім можна пропрацьовувати окремі групи м’язів. Якщо все добре, людина продовжує займатися самостійно. Якщо є питання, приходить і ще якийсь час тренується під моїм наглядом.
План харчування прописується на один-два тижні. Якщо змін на краще немає, то план коригується”.
Зараз фахівці «Реабілітаційного простору для ветеранів і ветеранок Українського війська «Блокпост» працюють, аби про послуги дізналися якнайбільше тих, хто їх потребує. «Блокпост» співпрацює з ветеранськими організаціями, ідуть перемовини з військовими частинами, які зможуть відновлювати на базі «Блокпоста» своїх поранених, триває інформування медичних закладів, де проходять лікування захисники і захисниці.
“Нам треба отримати довіру від бенефіціарів, щоб донести до них наші послуги. Інколи доводиться чути, що довіра у військових більша до побратимів, ніж до дівчат у білих халатах. Але ми обираємо професійний підхід. Бо після Майдану ми це проходили, і переконалися, що груповий, клановий чи політичний підхід заважає наданню допомоги. Тож, ми працюємо на основі професіоналізму, бо цей напрямок сталий”, – впевнений керівник «Блокпосту» Владислав Мороко.
Ганна ЧУПРИНА, фото авторки
Сообщение Робота «Блокпосту» набирає обертів появились сначала на Газета МИГ.