15 липня виповнюється два місяці, як на тютюновому ринку України відбулася безпрецедентна подія. У травні в цей день відразу на кількох тютюнових фабриках, складах, службах доставки було проведено одночасно 24 обшуки – за участі Бюро економічної безпеки й інших правоохоронних органів.
Імовірно, це були наймасштабніші обшуки за останні кілька років. Як офіційно повідомляє БЕБ, виявлено виробничі лінії, понад 1 млн пачок сигарет, близько 18 тонн тютюну.
Два місяці минуло, Kantar показує падіння рівня нелегального ринку, але стосовно цієї історії маємо дещо неоднозначні результати.
Зупинені, але не ліквідовані
Четверо найбільших «національних виробників», що спеціалізувалися на виробництві нелегальної тютюнової продукції, зупинилися і не можуть поки що відновити своє виробництво. З цього приводу вони дуже нервують і всіляко намагаються перешкоджати роботі правоохоронних органів. Одна з найбільш гучних історій – напад на правоохоронців у Винниках на Львівщині.
Проте простій цих фабрик вже має позитивний вплив на доходи держбюджету. За результатами І кварталу 2024 р. доходи держбюджету від акцизу на товари, що вироблені в Україні, знизилися (до аналогічного періоду 2023 р.). І лише у травні доходи від акцизу почали знову виходити в плюс – за перші 5 місяців 2024 р. було зібрано 35 млрд грн (за аналогічний період торік – 34,8 млрд), що може бути пов’язано з детінізацією тютюнового ринку.
Нагадаємо, що тютюнові вироби в Україні дають понад три чверті акцизних надходжень. За минулий рік тютюновий акциз приніс держбюджету України понад 80 млрд грн.
Однак не всі виробники тютюнових виробів сплачують податки однаково. Економіст Олег Гетман підрахував, що в І кварталі 2024 р. окремі так звані сірі виробники сплачували у 9–10 разів менше, а деякі навіть у 100–150 разів менше податків, аніж легальні виробники.
Наприклад, ТОВ «Маршалл файнест тобакко юкрейн» у І кварталі замовили 129 тонн сировини, а от сплатили податків всього 12 млн грн. З однієї тонни – 90 тис. гривень податків. Це тоді як доброчесні виробники сплачували в середньому 3–5 млн гривень податків на 1 тонну сировини.
«Є дані по сировині, яку закуповують 7 найбільших виробників, і по податках, які вони сплачують. Там просто шалені аномалії. Якщо 3 міжнародні виробники закуповують багато тонн сировини і сплачують десятки мільярдів гривень, то інші виробники теж закуповують багато сировини, а сплачують податків мільйони, тобто невеликі цифри. Це шалений аномальний розбіг, який демонструє, що є білі виробники і не дуже», — коментує виданню Олег Гетман, економіст, координатор експертних груп Економічної експертної платформи. Він зазначив, що такі аномалії та розбіжності можуть свідчити про виготовлення нелегальної продукції.
«Сировина на тисячі тонн заходить на завод, потім незрозуміло, що з неї виробляють. У третю зміну десь вночі виробляють контрафакт. Все це потрапляє на внутрішній ринок. А вбілу виробляється лише 10% продукції з цієї сировини», – говорить Олег Гетман.
Народний депутат, заступник голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Верховної Ради Ярослав Железняк також підтверджує, що відбулось значне надходження до бюджету від акцизів, навіть з похибкою на сезонність.
«Ми бачимо вже результати цих перевірок. Навіть платежі з акцизу з похибкою на сезонність зросли. Результат показує і Kantar, де видно, що рівень нелегальної торгівлі почав падати, а телеграм-канали, які продавали нелегальну продукцію, почали закриватись, хоча багато такої продукції є ще на залишках», — прокоментував він.
Згідно з даними Kantar Україна частка нелегальної продукції у квітні цього року порівняно з минулим роком знизилася з 25,7% до 18%. Проте в останньому звіті аналітики фіксують і зміни у співвідношенні підробленої продукції та маркованої Duty Free. Ще у березневому звіті Кантар більшу частку ринку займала продукція маркована Duty Free, найбільшим виробником якої є Винниківська тютюнова фабрика, але за місяць ситуація кардинально змінилася.
«Попри зниження загального рівня нелегальної торгівлі тютюновими виробами ми фіксуємо збільшення частки підробленої продукції – від початку 2024 року обсяги підробок зросли з 8,7% до 10,1%. Понад третина контрафакту мають ознаки підроблених акцизних марок (40%)», – зазначає Тетяна Свердлик, аналітикиня Kantar Україна.
Отже, від початку цього року дії правоохоронних органів, які були спрямовані на боротьбу з сірим ринком, дали перший позитивний ефект.
Тим часом Асоціація «Укртютюн» зазначила також системні дії правоохоронних органів.
«За останні два роки правоохоронними та контролюючими органами виконано величезний обсяг роботи. Наприклад, за інформацією з відкритих джерел лише у минулому році правоохоронці закрили щонайменше 17 нелегальних виробництв тютюнових виробів. Одночасно проводилась (і триває досі) масштабна робота щодо протидії нелегальному роздробу», – уточнили у пресслужбі асоціації.
Позитивну динаміку у боротьбі з нелегальними виробництвами відзначають і міжнародні гравці, що є найбільшими платниками податків.
«Незважаючи на те, що минуло менше двох місяців від проведення перевірок, ми вже бачимо перші результати. Податкові надходження від тютюнових акцизів до бюджету зростають і це найголовніший ефект роботи правоохоронних органів», – прокоментувала пресслужба компанії «Філіп Морріс Україна».
Також у пресслужбі міжнародної компанії British American Tobacco(ВАТ) відзначили успішну роботу БЕБ та інших правоохоронних органів, але наголошують, що попереду ще багато роботи.
«Ми підтримуємо діяльність правоохоронних органів, спрямовану на боротьбу з незаконним обігом підакцизних товарів. Згідно з останніми дослідженнями Кантар ми спостерігаємо скорочення рівня незаконної торгівлі сигаретами з більше, ніж 25% до 18,1%, що є позитивною тенденцією, однак, в цілому, рівень незаконної торгівлі залишається критично високим. При цьому, ми спостерігаємо, що частка підробленої продукції зростає, відбувається перехід нелегального виробництва з т.з. «дьюті фрі» на підробки міжнародних брендів. Тому, залишається ще багато роботи задля подолання такого рівня незаконного обігу сигарет», – зазначили у пресслужбі BAT.
Таким чином, блокування роботи «сірих» виробників принаймні тимчасово зупинило схеми «оптимізації» несплати податків. Проте сказавши А, влада чомусь не поспішає казати Б. Процес вилучення нелегального обладнання, відкриття кримінальних справ по суті блокується, зокрема в судах. Так, небезпечним прецедентом стала ситуація навколо накладення арешту на обладнання одного з виробників нелегальної продукції з Одеської області – питання було спущено на гальмах в Шевченківському районному суді Києва.
От що про це розповідає глава Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової і митної політики Данило Гетманцев: «БЕБ зупинив виробництво ТОВ «Оріон Тобакко» нелегального тютюну, вирізавши обладнання. Групу осіб, яку повʼязують із злим кримінальним генієм Альперіним, звинувачують у виготовленні та зберіганні підроблених марок акцизного податку з метою їх використання при збуті тютюнових виробів власного виробництва на території Одеської області. Іншими словами – у крадіжці тютюнового акцизу у армії. Прокурор подав до Шевченківського районного суду Києва клопотання про накладення на обладнання арешту. Однак судове засідання під головуванням судді Циткіча не відбувається з невідомих причин. Додам, що цим же судом в минулому обладнання неодноразово поверталося власнику, аби він без перешкод продовжив злочин».
.Велика сімка попереджає (вже вдруге)
На необхідності системної боротьби держави з нелегальним тютюновим ринком наполягають і Велика сімка (G7), і Євросоюз, і усі провідні бізнес-асоціації України, які представляють, зокрема, великих інвесторів зі США та ЄС в Україні.
«Ми закликаємо Україну визначити чітку стратегію, завдання та часові рамки дій правоохоронних органів та органів державної влади для боротьби з нелегальною торгівлею в цих пріоритетних секторах (тютюнові вироби, алкоголь, нафтопродукти. – Прим. авт.). Бюро економічної безпеки України і Державні податкова та митна служби є невідʼємною частиною досягнення цієї мети», – з таким закликом до української влади посли країн Великої сімки у травні 2024 року.
Показово, що з початку 2024 року це вже не перший такий сигнал від G7. У лютому 2024 р. на круглому столі представники країн сімки також приділили значну увагу проблемі нелегального тютюнового ринку. Особливо жорстко тоді розкритикувала цю ситуацію представниця Посольства США в Україні Катерин Крофт, яку вважають неформальним координатором США щодо боротьби з корупцією в Україні. Тоді значну критику викликали величезні обсяги підробок світових (у т. ч. американських) тютюнових брендів.
Проте навіть під час повномасштабної війни Винниківська тютюнова фабрика на Львівщині не цуралася використовувати схему з сигаретами Duty Free для уникнення сплати податків. Як повідомляв Kantar Україна, «більша частина тютюнової продукції (51%), що маркована позначкою Duty Free або призначена для експорту і нелегально продається в Україні, має напис про те, що виробником є Винниківська тютюнова фабрика. Майже половина цієї групи нелегальної продукції – сигарети Сompliment з маркуванням Duty Free (50%)».
Чи протримається позитивний ефект після обшуків БЕБ?
За експертними підрахунками, рекордна частка нелегальної продукції на тютюновому ринку України коштує державному бюджету близько 23 млрд грн щороку.
У ситуації, коли міністр фінансів оцінює «непокриту потребу» держбюджету України на наступний рік на рівні 12–15 млрд доларів США, з яких близько 5 млрд Україна має знайти самостійно (тобто без допомоги наших західних партнерів), – втрачати понад 0,5 млрд доларів на користь тютюнових контрабандистів – це занадто велика розкіш.
Не дивно, що проти тіньового сектору тютюнового ринку та з підтримкою дій правоохоронців виступили усі провідні бізнес-асоціації України, у т. ч. Американська торговельна палата, Європейська Бізнес Асоціація, Американсько-Українська ділова рада (US UBC), Федерація роботодавців України, тощо.
Як заявили в Американській торговельній палаті, «втрати державного бюджету від нелегальних ринків у різних секторах економіки є величезними. Лише тіньова торгівля тютюновими виробами призвела до втрат бюджету розміром 42,5 млрд грн (понад 1 млрд доларів США) у 2022–2023 роках. На ці кошти можна було б придбати 30 винищувачів F-16, критично необхідних для захисту неба над Україною».
Ключове питання, яке зараз ставлять і міжнародні партнери, і провідні бізнес-асоціації, і народні депутати, полягає в тому, наскільки хвиля, яка вдарила по нелегальних виробниках у травні 2024 р., є початком системної боротьби з контрабандою і контрафактом, чи це лише один епізод, який не матиме продовження. Успіхи правоохоронних органів у цьому питанні підкреслив і голова комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
«У суспільства, у білого бізнесу є неабиякі шанси дотиснути цю «гідру». Публічність і увага суспільства важливі, щоб ці обшуки не перетворилися на пшик, як було до цього, а мали реальний результат», – висловив надію Данило Гетманцев.
Хотілося б на це сподіватися, бо як показують навіть успішні приклади попередніх років (закриття фабрик і в Жовтих Водах, і на Одещині), якщо цю боротьбу не продовжувати постійно та системно, то арешт з виробничих ліній незаконних виробників зніматимуть через суди, а самі лінії «мігруватимуть» по різних регіонах України, продовжуючи незаконне виробництво. І тоді в цієї «гідри» виростатимуть все нові й нові голови.
