Запорізький академічний обласний театр ляльок завершує свій 84-ий творчий сезон і у серпні почне готуватися до нового ювілейного 85-ого сезону.
На питання, як пройшов цей сезон, які проблеми зараз турбують митця, що відбудеться після того, як ляльки влітку відпочинуть, розповідає головний режисер нашого театру ляльок Олег Лубенець.
– Олег Валерійович, чи вдалим, на ваш погляд, був минулий сезон?
– На це питання важко відповісти. Йде війна, тому глядачів у нас було не стільки, як нам хотілося б, до того ж багато хто у нашому місті навіть не знає, що ми взагалі працюємо.
От нещодавно потрапив я до лікарні, лікар дізнався, що я головний режисер театру ляльок, і дуже здивувався: невже в таких умовах театр ще існує і працює?
Уявіть собі, ми таки існуємо і працюємо, і це найголовніше.
Звичайно, в театрі є складнощі. Дехто з акторів від нас пішов: когось мобілізували, хтось виїхав за кордон до родичів або подався до іншого міста шукати кращої долі подалі від фронту.
Але до нас приєдналися студенти з акторського відділення нашого університету та деякі артисти з інших театрів.
Наш театр виживає попри всі негаразди.
– Чи поповнилася театральна афіша новими виставами?
– Так, це вистави «Козенята та сірий Вовк» із моєю режисурою, «Золоте курча» Яни Козак, до новорічних свят було відновлено виставу Марічки Власової «Ніч перед Різдвом» із моєю інтермедією біля ялинки. З великим успіхом продовжують йти інші наші вистави: «Ще раз про Червону Шапочку», «Золоте курча», «Лисичка, Котик та Півник», «Веселий урок», «Про вередливу гусеницю та закоханого черв′ячка» та інші. Але ми змушені постійно робити вводи, переводити артистів з ролей на роль або надавати їм кілька ролей в одній виставі, щоб утримати репертуар.
Іноді нова вистава може випасти з діючого репертуару. Наприклад, з моєї вистави «Козенята та сірий Вовк» пішов наш Вовк, бо артист звільнився. Нового Вовка поки що немає. З «Івасика-Телесика» Яни Козак пішло троє виконавців, заміни котрим, наразі, немає…
Також не йдуть з моїх режисерських робіт «Микита-Кожум′яка», «Стійкий солдатик», «Курочка Ряба in steampunk-show» та деякі інші.
– Ви назвали кілька своїх робіт. Чи є серед них найулюбленіші?
– Всі улюблені! Як можна не любити власних дітей? Кожна вистава для мене найкраща. Звичайно, так вважають не всі, але це зрозуміло… Досконалості немає меж!
Хоча знаєте, є для мене особлива вистава – «Маленький принц», за Антуаном де Сент-Екзюпері. Це моя найулюбленіша казка. Вона зараз не йде. Це дуже сильний твір і, на жаль, сьогодні не всі готові його «потягнути».
– Театр не збирається працювати для дорослого глядача?
– Багато років в мене про це питають, і багато років я відповідаю, що ось-ось… Це складне питання для театру ляльок, бо чомусь вважається, що головний наш глядач – малюки. В деяких постановках ми поступово підвищуємо віковий ценз, але вистав суто для дорослих поки що не маємо.
– У яких конкурсах або фестивалях брав участь театр у 84-ому сезоні?
– Це Всеукраїнський фестиваль-показ «Уніма», присвячений прем′єрам сезону. Від нас була вистава «Івасик-Телесик» Яни Козак, і моя «Курочка Ряба…», яка до фіналу не дійшла. Мені пояснили, що у номінації вистав для дітей дошкільного віку дуже багато робіт і журі відібрало найсильніші… Значить є ще над чим працювати.
– Як би ви самі визначили роль головного режисера у театрі?
– Головний режисер повинен керувати творчим напрямком розвитку театру. В принципі, він може бути один, але можуть запрошуватися інші режисери для постановок. Також у театрі може бути режисер – репетитор, який би займався вводами, відпрацюванням завдань режисера-постановника, відновлюванням старих вистав, інтермедіями тощо. Може бути і другий режисер.
– Ідеальний другий режисер для вас…
– За моєї режисерської практики була тільки одна друга режисерка – Марічка Власова. З нею в нас були і співпраця, і робочі суперечки, але ми спілкувалися однією мовою і завжди знаходили спільне рішення.
– Який театр ляльок ви вважаєте для себе взірцевим?
– Харківський театр ляльок. На нього можна і треба рівнятись.
– Чи є у вас хобі?
– Так! Я вірю у гороскопи. На цьому тижні, наприклад, в мене повинна відбутися якась доленосна зустріч (сміється).
А якщо серйозно, то дуже люблю мотоцикли. Я доволі відома особистість у байкерській спільноті міста і країни, на прізвисько Сміх. Я вільний байкер. Коли є настрій, виїжджаю покататися, є можливість поїхати на мотофест – їду на мотофест. От нещодавно брав участь у автомотопробігу на підтримку полонених з «Азовсталі».
Для мене байк – віддушина, мені це подобається, серед байкерів я можу бути самим собою без дрескодів і офіціозних обмежень.
– А якщо я до вас приєднаюся, наприклад, із самокатом?
– Якщо ви до нас приєднаєтеся, нехай із самокатом, вас приймуть, погуморять, звичайно, але не образять. Головне – любити цей рух…
Знаєте, коли я потрапив до лікарні, мене там відвідували і дуже допомогли саме байкери. А ще приходили студенти – актори з нашого театру, і це дуже щемно.
– Чого ви прагнете?
– Як і кожному режисерові, хотілося б створити театр таким, яким бачу його я, але зараз це неможливо з багатьох причин. Існують скрутні обставини, які не дають довести усі мрії до логічного завершення.
– Як готуєтеся зустріти ювілейний сезон?
– На хвилиночку, у головного режисера, тобто в мене, в ювілейному сезоні також ювілей (сміється). Як буду відзначати, ще не знаю. А до ювілейного сезону ми готуємо прем′єру казки «Золотоволоска». Працює над виставою Яна Козак, і мені запропоновано роль у постановці, та не одна.
На жаль, ми зараз не маємо можливості робити багато нових постановок, тому будемо відновлювати попередні чудові вистави, бо наші ляльки з тих вистав таки засиділися на своїх полицях.
Розмовляла Галина СОЛОВЙОВА
ДОВІДКОВО
Найближчі вистави у театрі ляльок: “Чарівні слова” –20-21 липня, початок об 11.00.
Закриття сезону. Вистави “Про вередливу гусеницю та закоханого черв”ячка” -27-28 липня, початок об 11.00.
Вартість квитків – 90-100 грн.
Телефони для довідок: 764-27-67, 764-23-64, 764-16-01 (каса, працює вівторками, а також по суботах і неділях з 10.00 до 12.00).
Сообщение Ляльки, байк і мрії про ідеальний театр появились сначала на Газета МИГ.