«Почався обстріл, хлопок і все, більше нічого не пам’ятаю»: історія переселенця з Маріуполя, який пережив ампутацію

За інформацією: Суспільне Запоріжжя.

"Почався обстріл, хлопок і все, більше нічого не пам'ятаю": історія переселенця з Маріуполя, який пережив ампутацію

Олександр Халаджі, переселенець з Маріуполя . Суспільне Запоріжжя

46-річний переселенець з Маріуполя Олександр Халаджі на четвертий день повномасштабної війни, внаслідок російської атаки по центру міста, дістав поранення. Лікарям довелось ампутувати йому ногу. Нині чоловік проходить реабілітацію у запорізькій лікарні: відновлює тонус м’язів та вчиться ходити на протезі.

Історію Олександра дізнавалися кореспонденти Суспільного.

Олександр Халаджі народився та виріс у селищі Урожайне Донецької області, але останні 17 років мешкав та працював у Маріуполі. 28 лютого 2022 року, внаслідок російського обстрілу, чоловік дістав поранення:

«Пішов харчів купити, почався обстріл, хлопок і все, більше нічого не пам’ятаю».

Олександр отямився вже у місцевій лікарні. Ділиться, перші півтора місяці не пам’ятає, бо весь час марив. Коли лікарі стабілізували чоловіка, він вперше побачив, що в нього немає ноги:

"Почався обстріл, хлопок і все, більше нічого не пам'ятаю": історія переселенця з Маріуполя, який пережив ампутацію

Олександр Халаджі, переселенець з Маріуполя . Суспільне Запоріжжя»Перші думки, я глянув на ноги. Ця перебита, цієї немає. Депресія дуже велика була. Не знав, що робити. Сказали, що ми вже в окупації. Купа думок було, жити не хотілося».

Належного лікування в Олександра не було, адже Маріуполь і, зокрема, лікарню окупанти обстрілювали щодня, — згадує чоловік:

«З вікна я бачив літаки, які бомбили Азовсталь. Вони літали цілодобово. І вдень і вночі летять та бомблять. Вони приїжджали танками до лікарні, відстріляються і поїдуть. Потім обстріли лікарні. Нас катали з палати в палату, вікна сипляться, нас викатують у коридор лікарі, щоб не поранило».

"Почався обстріл, хлопок і все, більше нічого не пам'ятаю": історія переселенця з Маріуполя, який пережив ампутацію

Олександр Халаджі на реабілітації. Facebook/Запорізька обласна клінічна лікарня

Через півроку родичам Олександра вдалося евакуювати його з лікарні до батьківського дому в селище Урожайне, яке на той час теж було під окупацією армії РФ:

«Сидиш у вікно дивишься, оп і будинку немає у сусідів, або два-три будинки. Щодня, вдень і вночі стрільба. Бомбили з градів, танків, літаків. Окупанти пропонували евакуювали у Донецьк, Мангуш. Але не хотілося у глиб до них їхати, це ж потім як дістатися до України? Я відмовлявся”».

"Почався обстріл, хлопок і все, більше нічого не пам'ятаю": історія переселенця з Маріуполя, який пережив ампутацію

Олександр Халаджі і журналістка Суспільного Ганна Давидова. Суспільне Запоріжжя

В Урожайному чоловік із батьками прожив рік, ховаючись у підвалі. Олександр розповідає, коли торік у серпні українські військові почали деокуповувати селище, родина вирішила евакуюватися, адже обстріли посилилися:

«Почав руйнуватися підвал. Ми на свій страх та ризик у три ночі вийшли. Батько йде, попереду камні, вітки розкидає, щоб я міг проїхати. Мати з двома сумками і так вийшли на село».

На шляху родини зустрілися українські захисники та вивезли їх до села Новоіванківка, Запорізької області, де, після пережитого, вони й оселилися.

"Почався обстріл, хлопок і все, більше нічого не пам'ятаю": історія переселенця з Маріуполя, який пережив ампутацію

Олександр Халаджі на реабілітації. Facebook/Запорізька обласна клінічна лікарня

Олександр пройшов оперативне лікування у відділенні травматології запорізької лікарні, а потім був переведений до відділення фізичної та реабілітаційної медицини. Аби повернути чоловіку якість життя з ним працюють фізичні терапевти, протезисти і клінічний психолог. Завідувачка відділення фізичної та реабілітаційної медицини Дарина Пруденко каже: Олександру проводять реабілітацію одразу двох кінцівок:

«Відновлюємо функціонування прооперованої ноги та займаємося культею. Була проведена підготовка культі до початкового протезування. Профільне підприємство вже зробило необхідний протез. Тепер ми навчаємо пацієнта максимально комфортно та функціонально його використовувати».

Найбільша мрія чоловіка — вільно робити кроки без крісла колісного.

Читати ще

"Почався обстріл, хлопок і все, більше нічого не пам'ятаю": історія переселенця з Маріуполя, який пережив ампутацію

Читати ще «Ноги почали розплавлятися»: спогади жительки Зарічного на Запоріжжі, яка дістала поранення внаслідок обстрілу РФ

Share this post

нет
scroll to top