У Запоріжжі пройшов форум «Вкрадена історія: Нестор Махно». Сьогодні виповнилось 90 років від дня смерті найяскравішої та суперечливої постаті Української революції 1917-1921 років Нестора Махна.
Його харизма зробила справжнім Батьком для десятків тисяч повстанців і селян. Він створив Революційну повстанську армію України (РПАУ), очолив повстанський рух «3а землю ВОЛЮ», який був своєрідною проміжною ланкою між українською національно-визвольною боротьбою і російською громадянською війною.
Як не дивно що, про цю особистість написано дуже багато наукових книг, спогадів, мемуарів та історичних нарисів. Але проте, ця постать не стає зрозумілішою або відкритішою для більшості нашого населення.
Мешканці Запорізького краю сприймають його зовсім по іншому ніж мешканці нашої держави.
Саме тому, як зазначили організатори, назва форуму саме «вкрадена історія Нестор Махно», адже 70 років за радянської влади цю постать намагались стерти з історії тих подій.
Володимир Чоп, к.і.н, доцент кафедри українознавства ЗНТУ «Запорізька політехніка», пригадує як багато років тому він молодим істориком під’їжджаючи до Полог, читав книгу про Нестора на потязі з Чопу.
«Про Нестора Івановича і зараз мало що розповідається. Бо державницька позиція така, що багато не розповідати. Бо ось, наприклад підручник 10 класу з історії.
І там Історія центральної ради і історія української народної республіки розглядається буквально по днях буквально по засіданнях. І якщо згадувати події українського вересня 1919 року, то для мене знімається питання Махно — це ворог України? Це точно не ворог, так само коли ми кажемо що і вам Виговський один з найбільш визначних гетьманів XVII століття, це герої України. І цьому є підтвердження», — зазначає історик.
На його думку таким суспільним мірилом є …фольклор. Адже якщо дивитись на героїв народного фольклору то від часів Івана Сірко, по кількості та якості у XX сторіччі найбільше у Махно. Йому поступились Грушевський та Вінніченко. Тож на думку історика саме це і ілюструє ставлення людей до народного героя.
До дискусії долучилась Ольга Стадніченко, кандидат філологічних наук, завідувачка кафедри українознавства ЗНУ, голова Запорізької обласної організації НСПУ. Вона також поділяє думку науковця.
Адже головне відповісти, що він робив для розвитку українського суспільства та держави.
Куди пішла б історія України якби тоді переміг Махно, а не вимушений був покинути терени України? — задається питанням Стадніченко.
Зараз настав час розкрити оці вкрадені сторінки історії України і поставити крапки над «і». Вона пригадала історію зі свого дитинства, коли в неї мама була інспектором обласного управління культури і часто їздила перевіряти бібліотеки. І ось якось приїхала до гуляйпільского району перевіряти якесь село на предмет того, що там бібліотекарка приписувала кількість читачів. А перевірити можна було їх кількість лише по формулярах.
«І ось моя мама перевіряє їх. А там один, другий третій. І Махно, знов Махно. І вона каже: А що з це у вас всюди одне Махно?
А бібліотекарка стає в позу і каже:
— А яке ваше діло до нашого Махна?…»
Тож на думку Ольги Олександрівни, якщо ми слухаємо ці пісні, то відразу навіть в такий складний період як зараз хочеться вставати та йти в лави махновців, на захист батьківщини.
Бо саме тому, щось таке було у Батька Махна що міг підняти народні маси і міг їх повести за собою аби боротися за волю України»
То ж на форумі були не обійшлось без історичних пісень, а засновник організації ГО «Гуляйпільскі Старожитності» Сергій Звілінський розповів усім присутнім про важливу місію зі збереження історії краю.
«Ми збираємо фото та свідчення людей хто був на службі, якщо це так можна сказати у Махно. І дійсно там дуже часто трапляються освідчені та заможні люди».
На форумі письменник Іван Кушніренко представив і свою нову книгу «Нестор Махно. Хто він?» Наклад невеличкий — лише 130 екземплярів. Але вона має свою цінність.
«Тут спогади живих свідків, адже це ще мої земляки.
В мене вийшла книжка «І вічно тополі шумлять» ще аж в 2008 році. Бо головна проблема це з виданням.
І в моїй книжці люди просто розповідали всі спогади. Так само як і знаменний Толстой, який був в Гуляйпіллі. І йому щиро розповідали який був Махно. Йому розповіли правду, а з нього зробили карикатуру. Бо так було вигідно пропаганді.
А чому так було вигідно тоді? Бо він був за землю, за волю, за українських селян, за трудовий народ.
Якщо зануритись в історію то Нестор Іванович перший у імперії тоді розподілив землю між селянами за нормою. Він забрав документи у поміщиків та роздав землю людям скільки вони можуть обробить. Це було літом 1917-го ще далеко до збройного жовтневого перевороту у Петрограді»
Саме справедливість була головною рисою Махна.
Антоніна Букреєва, журналістка та письменниця-дослідниця, на завершення зустрічі зачитала вкрай важливі і актуальні прощальні слова Нестора Івановича для сьогодення, проказаних ним 17 липня 1921 року.Адже можемо тільки дивуватись його прозорливості до майбутнього.
«Фундамент суспільства, який заклали комуністи-більшовики, знищивши всі партії, всіх своїх конкурентів, — нічого спільного з комунізмом не має. Це замкнена напіввійськова секта «солдатів Маркса» зі сліпою дисципліною і претензіями на безпомилковість та безапеляційність, що поставила перед собою мету створення тоталітарної держави без свобод і прав громадян…
Їхнім експериментам не буде кінця, вони коптуватимуть свої лави з таких саме насильників як і самі. Влада вихлюпне безвідповідальне покоління демагогів і диктаторів. Вони знищать всіх і все, що не може бути назване партійним та ідеологічно актуальним. Вони розвинуть астрономічну систему покарань люди думатимуть, лише про те як вижити за цих жахливих умов винищення. Але довго так тривати не буде: підсилення влади призведе до повного ідейного і морального розриву між трудящими і командним складом влади. Товариші, не вірте більшовикам!».
Славко Твердохліб, фото автора
.
