Україна, з її багатою історією та культурною різноманітністю, володіє величезною кількістю об’єктів культурної спадщини, які представляють чималу цінність не лише для українського народу, але й для всього людства.
Однак, із початком повномасштабного вторгнення Російської Федерації в лютому 2022 року ці об’єкти опинилися під серйозною загрозою. Численні музеї, історичні будівлі, пам’ятники та археологічні пам’ятки зазнали пошкоджень або повного руйнування внаслідок бойових дій.
Фіксування даних пошкоджень є вельми важливим для документування військових злочинів, що може слугувати доказовою базою у міжнародних судах; планування майбутніх реставраційних робіт та оцінки необхідних ресурсів; залучення міжнародної підтримки та фінансування для захисту і відновлення культурної спадщини; створення історичного запису для майбутніх поколінь про масштаби руйнувань; підвищення обізнаності світової спільноти щодо проблеми знищення культурного надбання України. За повідомленням МКІП від 06.05.2024 р. зафіксовано подальше зростання кількості пошкоджених пам’яток культурної спадщини внаслідок російської агресії. Станом на цю дату загальна кількість зруйнованих або пошкоджених пам’яток досягла 1062. З них 123 пам’ятки національного значення, 864 – місцевого значення, та 75 щойно виявлених об’єктів культурної спадщини.
Рейтинг областей за кількістю пошкоджених або знищених росіянами пам’яток
ГО «Антикорупційний штаб» зібрала дані від обласних державних адміністрацій по всій країні, що дозволило створити комплексну картину пошкоджень та руйнувань культурних пам’яток.
Ми зробили рейтинг областей з втратами об’єктів культурної спадщини. Рейтингувати втім дуже складно, бо кожна пам’ятка має свою унікальність та цінність, але ми вирішили показати найбільші кількісні показники в залежності від областей по втратах. Втім, наголошуємо: кожна пам’ятка має неймовірне значення і пошкодження або знищення кожної — це трагедія.
Отже, рейтинг виглядає наступним чином:
1. Харківська область: 279 пошкоджених об’єктів культурної спадщини, зокрема 12 музеїв, 2 пам’ятки археології, 6 пам’яток та щойно виявлених об’єктів монументального мистецтва, 63 пам’ятки історії, 196 пам’яток архітектури та містобудування.
2. Донецька область: 127 пошкоджених об’єктів, з них 66 історичних, 55 архітектурних, 4 монументального мистецтва, 2 археологічні. З 32 музеїв на початок війни, 14 зараз перебувають на тимчасово окупованій території.
3. Херсонська область: 145 пошкоджених або знищених об’єктів культурної спадщини в області.
4. Одеська область: 116 пошкоджених об’єктів культурної спадщини, у тому числі 18 пам’яток архітектури та містобудування національного значення та 5 музеїв.
5. Чернігівська область: 75 пошкоджених об’єктів, включаючи 44 пам’ятки архітектури, містобудування та садово-паркового мистецтва, 24 об’єкти культурної спадщини та 7 музеїв.
6. Запорізька область: 46 пошкоджених нерухомих об’єктів культурної спадщини та 4 музейні заклади. Близько 70% території області тимчасово окуповано.
7. Миколаївська область: 45 пошкоджених об’єктів, включаючи 6 музеїв.
8. Львівська область: пошкоджено або зруйновано 36 нерухомих об’єктів культурної спадщини внаслідок бойових дій.
9. Луганська область: 34 пошкоджених об’єкти, включаючи 30 нерухомих пам’яток культурної спадщини та 4 приміщення музеїв. Усі об’єкти знаходяться на окупованій території або в зоні бойових дій.
10. Київська область: 31 пошкоджений об’єкт, у тому числі 5 зруйнованих музеїв та 26 пошкоджених об’єктів культурної спадщини.
11. Сумська область: 26 пошкоджених об’єктів культурної спадщини, з них 16 архітектурних, 8 історичних, 2 археологічних. Додатково пошкоджено 2 будівлі музеїв.
12. Полтавська область: пошкоджено 12 об’єктів, з яких 6 належать до культурної інфраструктури, а 6 — до культурної спадщини, за даними Полтавської ОДА з початку повномасштабного вторгнення.
13. Хмельницька область: пошкоджено 10 пам’яток архітектури внаслідок ворожих обстрілів, фіксація пошкоджень здійснюється органами охорони культурної спадщини шляхом складання Акту огляду технічного стану об’єкта.
14. Житомирська область: пошкоджено 4 об’єкти культурної спадщини, з яких 1 національного та 3 місцевого значення, розташовані в Коростенському та Житомирському районах.
15. Закарпатська область: 2 пошкоджені об’єкти – Воловецький будинок культури та Воловецька бібліотека для дорослих.
16. Три області прозвітували про те, що у них пошкоджені по одному об’єкту:
Черкаська область: пошкоджено Міст дев’ятиарковий у складі пам’ятки національного значення «Парк та паркові споруди» (с. Синиця, Уманський район).
Вінницька область: 1 пошкоджений об’єкт – Вінницький літературно-меморіальний музей М.М. Коцюбинського.
Кіровоградська область: 1 пошкоджений об’єкт – Онуфріївська школа №1, пам’ятка містобудування та архітектури місцевого значення.
Аналіз отриманих даних
Варто зауважити, що деякі підсумки нашого рейтингу за кількома областями розходяться з даними Міністерства культури та інформаційної політики України (посилання). Втім, аналітики ГО «Антикорупційний штаб» досліджували дані, які отримували з офіційних відповідей обласних військових адміністрацій. Перелік від Міністерства зроблений раніше – цілком ймовірно, пам’яток станом на початок травня 2024 року було пошкоджено менше, відтак, є і різниця. Але у Харківській області, відповідно до даних Міністерства, 299 пошкоджених пам’яток, тоді як у відповіді Харківської ОВА «Антикорупційному штабу» — 279. Звідки така різниця, невідомо.
Аналіз пошкоджень пам’яток культурної спадщини по областях України малює картину масштабних втрат та героїчних зусиль з їхнього збереження. Вже згадана вище Харківська область стала епіцентром культурної трагедії, втративши 279 безцінних об’єктів. Серед них – величні пам’ятки архітектури, що століттями формували обличчя міста, музеї, що берегли історію краю, та археологічні скарби, що відкривали таємниці минулого. Донеччина та Одещина також зазнали тяжких втрат: обидві зазнали руйнації понад сотні об’єктів культурної спадщини. Чернігівщина, древня земля княжої доби, має 75 пошкоджених пам’яток, серед яких перлини архітектури та садово-паркового мистецтва.
Проблеми з обліком є у Херсонській області: підрахунок пошкоджених об’єктів значно ускладнюється російською окупацією частини області, а також постійними обстрілами деокупованої частини області (правобережної) росіянами. Відомі факти знищення і пограбування об’єктів культурної спадщини, обстрілів, але порахувати все наразі не виявляється можливим: через обстріли та окупацію частини регіону.
Львівщина, незважаючи на відносну віддаленість від лінії фронту, також постраждала, втративши 36 об’єктів, що свідчить про безжальність росіян до культурних цінностей по всій країні. Особливо трагічна доля спіткала Луганську область, де 34 пошкоджені об’єкти опинились на окупованій території, відрізані від можливості реставрації та збереження. Та сама проблема – на Херсонщині, адже переважна частина області перебуває в окупації, там є пошкоджені або знищені пам’ятки, але до них немає доступу, тож доводиться фіксувати руйнування за тими залишками інформації, які є від окупантів. Київщина, Сумщина, Запоріжжя та Миколаївщина також зазнали значних втрат, кожна недорахувавшись десятків історичних пам’яток.
Навіть у відносно спокійних регіонах, як Закарпаття чи Черкащина, війна залишила свій слід на культурній мапі. І хоча Тернопільщина, Івано-Франківська область та Буковина не зафіксували прямих пошкоджень, сам факт загрози нависає над кожним історичним об’єктом в Україні. Кожна втрачена пам’ятка – це невідновна частка нашої спільної історії, кожен пошкоджений музей – це розірваний зв’язок між поколіннями.
Проте особливе занепокоєння викликає ситуація з Дніпропетровською, Волинською та Рівненською областями, які відмовилися надати інформацію, посилаючись на міркування національної безпеки.
«Така позиція є проблематичною, оскільки прозорість у питаннях пошкодження культурної спадщини критично важлива для документування військових злочинів, планування відновлювальних робіт та привернення міжнародної уваги до проблеми культурного геноциду, — коментує відмову Голова правління ГО «Антикорупційний штаб», юрист Сергій Миткалик. — Відкритість цих даних необхідна для формування повної картини руйнувань, що може слугувати вагомим доказом у міжнародних судах та допомогти у притягненні до відповідальності винних у знищенні культурного надбання України. Крім того, така інформація є ключовою для ефективного планування реставраційних робіт, оцінки необхідних ресурсів та залучення міжнародної допомоги. Як поширення даних про руйнування культурної спадщини може вплинути негативно на національну безпеку, невідомо. Тим більше, що у зведенні Міністерства культури та інформаційної політики травня 2024 року Дніпропетровщина з 34-ма пошкодженими або знищеними об’єктами є. І ці дані публічні. В чому проблема надати їх нам, я не розумію. Волині та Рівненщини немає навіть у даних Міністерства і це дійсно дуже дивно».
Важливо також зазначити, що документування пошкоджень культурної спадщини є невід’ємною частиною збереження історичної пам’яті про наслідки війни для України. Відкритість даних також допоможе запобігти поширенню дезінформації та маніпуляцій щодо стану культурних об’єктів. Тому критично важливо закликати всі регіональні адміністрації до співпраці та надання повної інформації про пошкодження культурної спадщини.
