За інформацією: Суспільне Запоріжжя.
Історики Сергій Білівненко та Сергій Звілінський під час виїздів у прифронтові громади Запорізької області. Facebook/ Запорізьке наукове товариство ім. Якова Новицького|Facebook/ Гуляйпільські старожитності
Сергій Звілінський із жителькою села Новогригорівка під час експедиції до Гуляйпільської громади. Facebook/ Запорізьке наукове товариство ім. Якова Новицького
Сергій Звілінський під час одного з виїздів на прифронтові території Запорізької області. Facebook/ Гуляйпільські старожитності
Facebook/ Гуляйпільські старожитності Люди починають розуміти важливість збереження історії. Коли кожного дня ти бачиш такі руйнування і розумієш, що місто вже не буде таким, як воно було, то люди якось переоцінюють своє ставлення до минулого і до своєї родинної історії. Сергій Звілінськийзапорізький історик
За два роки своєї роботи науковці евакуювали понад 600 експонаті — нині вони зберігаються у сховищі Запорізького національного університету, де підтримують необхідний режим температури та вологи, аби вберегти від природного руйнування пам’ятки.
В ящиках — колекція, яка була зібрана у Гуляйпільській громаді та загалом на Запоріжжі. Це все в основному керамічні миски й горщики, які показують розвиток гончарства в ХІХ-ХХ сторіччі Сергій Білівненкопро евакуювані пам’ятки
Читати ще
Читати ще Запорізький історик збирає артефакти з прифронтових територій, щоб зберегти для нащадків
Відновлення врятованої спадщини
Серед врятованої спадщини — сімейні фотоархіви, документи, картини місцевих художників, старовинний посуд та меблі. Частина з цих речей потребує реставрації — для цього у Запоріжжі історики створили спеціальну лабораторію. Серед обладнання — станки, деревообробні верстати, столярні інструменти — усе, для відновлення виробів з дерева, металу та кераміки, розповів Сергій Звілінський:
«Ідея нашого проєкту була, аби запустити реставраційну дослідну лабораторію, бо наша діяльність загалом пов’язана в часи війни з евакуацією, вивезенням речей і культурної спадщини, тобто це і меблі і музейні зібрання, які пошкоджені в результаті обстрілів російських військ».
Обладнання лабораторії з реставрації старовинних пам’яток. Фото: Суспільне Запоріжжя
Сергій Звілінський працює в лабораторії з реставрації старожитностей.
Читати ще
Читати ще У Запоріжжі створили лабораторію, де реставруватимуть евакуйовані старожитності з Пологівського району
Фото: Суспільне Запоріжжя Дзеркало унікальне, воно вивезене з села Пришиб. Воно пошкоджене вологою, на ньому глина була і воно псувалося під дією зовнішніх чинників вологи. Цікаве, бо це безпосередньо речі, якими користувалися німці лютерани нашого регіону Сергій Звілінськийпро дзеркало, яке реставрують у лабораторії
Вітрина була знайдена в сільській хаті Гуляйполя. Це річ не селянського вжитку, це річ або міщанська, або походить із садиби поміщицької. Втрачені тут елементи оздоблення, ми їх будемо відновлювати. Вона буде повністю зачищатися до рідного дерева. Сергій Звілінськийпро вітрину, яку реставруватимуть у лабораторії
Читати ще
Читати ще «Шафа, яка пережила радянську владу та дві війни»: у Запоріжжі відновлюють 120-річний буфет, що вивезли з Гуляйполя
У лабораторії є обладнання і для сканування документів та родинних фотоархівів: історики переконані — вони якомога детально відображають історію Запорізького краю в різні періоди. Оцифровують світлини та документи безконтактним сканером. Поза тим, один зі сканерів беруть із собою в поїздки — не завжди власник фото не дозволяє забрати оригінали із собою, а завдяки скануванню залишиться електронна копія:
«Зараз люди, які виїжджають, на тимчасове зберігання нам віддають якісь матеріали. Ми з ними контактували, ми вивезли ті матеріали, ми оцифрували, ми їм даємо електронну копію. Якщо людина повертається в Гуляйполе, закінчується війна, то людина може це забрати з собою, тобто такий варіант теж можливий», — розповів Сергій Звілінський.
Безконтактний сканер, яким історики оцифровують фотографії та документи. Facebook/ Гуляйпільські старожитності
Сканер, який беруть історики на виїзди до прифронтових громад Запорізької області для оцифрування фотографій та документів у польових умовах. Facebook/ Гуляйпільські старожитності
Серед світлин — архів жительки Гуляйпільщини Катерини Горпинич, де зібрані документи, листи та фотографії жінки, коли вона була гастарбайтеркою в Німеччині під час Другої світової війни:
«Це документи, матеріали, фото, які безпосередньо були дорогі людині, які вона зберігала, тобто через них найбільш зберігається якісь побутові речі, які ми не можемо прослідити за рахунок архівів обласних, проглядаються якісь ментальні штуки, переживання, стосунки між людьми», — пояснив Сергій Звілінський.
Архів фотографій та листів Горнипич Катерини. Суспільне Запоріжжя
Тут фото часів Першої світової війни, це взагалі не так часто трапляється. Родина нам це просто віддала, бо вони вже не знали, хто на цих фото. Дуже багато деталей, можна погони розгледіти, можна взнати, яка військова частина, де вона в цей час була Сергій Звілінськийпро фотографії періоду Першої світової війни
Реставровані, відновлені та оцифровані старожитності, які вдалося вивезти з-під обстрілів, історики хочуть експонувати у музеях. Навесні 2024 року науковці відкрили виставку «Німецька окупація та Голокост у Гуляйполі і селах Новозлатопільського єврейського національного району». На ній всі охочі могли на власні очі побачити відскановані сімейні фотоархіви, у яких закарбувалися події періоду Другої світової війни.
Сергій Білівненко монтує виставку «Німецька окупація та Голокост у Гуляйполі і селах Новозлатопільського єврейського національного району». Facebook/ Гуляйпільські старожитності
Сергій Звілінський презентує архів Горпинич Катерини Василівни. Facebook/ Гуляйпільські старожитності
Нині Сергій Звілінський та Сергій Білівненко продовжують свою роботу з евакуації історичної спадщини з-під російських обстрілів — рятують музейні експонати, предмети побуту, картини, фотографії та документи. Після закінчення війни науковці планують повернути вивезене — аби відновити історичну тягність:
«Найбільша наша мрія — це повернути назад. Тобто те, що ми зараз робимо, це не для того, щоб воно тут залишилося назавжди, запаковане в цих ящиках і тут лежало. Основна наша мета — зберегти, оцифрувати, сфотографувати, викласти в мережу, для того, щоб люди могли користуватися», — поділився Сергій Білівненко.
Сергій Звілінський сканує сімейний фотоархів. Суспільне Запоріжжя
Читати ще
Читати ще «Наврядчи це вже можна буде відновити»: який нині стан історичного центру Гуляйполя після російських обстрілів