Минулого тижня партія «Батьківщина» перетнула межу, недосяжну для переважної більшості політичних партій нашої країни, – їй виповнилось 25 років. На жаль, ювілей випав на одну з найстрашніших трагедій за всю війну – російські загарбники завдали жахливого удару по лікарні «Охматдит», де лікувались тяжкохворі діти з усієї країни. Не час святкувати. Треба рятувати, допомагати, підтримувати! Як і в перші дні війни, Юлія Тимошенко і партія «Батьківщина» буквально з-під ракет вивозили дітей в безпечні місця. Адже «Батьківщина» завжди служила людям і своїй країні – досить побіжно озирнутись на її життєвий шлях…
Від заснування «Батьківщина» завжди була парламентською партією – за останню чверть століття не було жодного скликання Верховної Ради, де б не було фракції нашої партії. З’являлись і зникали цілі правлячі партії, блоки і коаліції, вже не кажучи про «одноденки», створені на гроші олігархів «на один виборчий сезон» – але завжди була «Батьківщина», а голос Юлії Тимошенко звучав у парламентських стінах вагомо і серйозно, пропонуючи системні
рішення, вказуючи на найбільш болючі проблеми і проливаючи світло на закулісні схеми й домовленості, буквально хапаючи за руку тих, хто під шумок уже клав в кишеню черговий шматок національного багатства.
Але парламентські баталії – це лише обкладинка величезної хроніки успіхів нашої партії. Чверть століття тому країна потерпала від енергетичної кризи. Юлія Тимошенко вперше показала, як має виглядати професійна та відповідальна влада. За лічені тижні непрацююча галузь, загнана в жахливі збитки, переродилась – припинились довжелезні відключення, зникли бартерні розрахунки, за спожиту електрику почали платитись реальні гроші. Тут не було ніякої магії: лише єдиний розрахунковий центр електроенергії, запроваджений Тимошенко, та чесні формули ціноутворення.
То був лише початок. Команді Тимошенко доводилось протистояти численним спробам продати нашу газотранспортну систему, долати рукотворні кризи, і при цьому навіть посилювати нашу енергетичну незалежність. Згадати хоча б добудову Дністровської ГАЕС, яка десятиліттями стояла недобудом, а Тимошенко вистачило менше року, аби запустити її перший блок…
Навіть у найжахливіших умовах (коли в 2009 році, з одного боку, замерзала Європа, а з іншого – Кремль уже майже святкував перемогу) Тимошенко буквально вигризла прозорий контракт: більше не було кулуарних домовленостей щодо ціни, а була прозора європейська формула з правом перегляду ціни в Стокгольмі. Це єдиний газовий контракт, який був оприлюднений і розібраний по кісточках, а ціну в 232 долари за тисячу кубів не змогло спростувати навіть судилище Януковича-Путіна. При цьому вся енергетика залишились державною, країна не була вимушена торгувати суверенітетом, а жоден тариф для населення не підвищувався за всі часи, коли Тимошенко була при владі – це і є показник якості енергетичної політики «Батьківщини». Всі інші за найперших проблем одразу підвищували тарифи та здавали енергетику за безцінь…
Але енергетика – це знову ж таки лише одна сторінка. «Батьківщина» завжди послідовно відстоювала посилення стратегічної промисловості, бо від неї залежить обороноздатність країни. Юлія Тимошенко підтримувала танкобудування, рятувала авіаційну промисловість (саме при ній було відновлено серійне виробництво літаків на «Антонові»), виділяла кошти для розробок новітніх видів зброї та техніки. Команда «Батьківщини» боронила від продажу науково-дослідні інститути, а також «Енергоатом» і «Турбоатом»,
бо без дешевої енергетики немає потужного ВПК. Крім того, «Батьківщина» наполягала на перебудові армії за зразком НАТО та на євроатлантичній інтеграції. Це ж не так давно було, легко пригадати, як команда Тимошенко зібрала понад три мільйони підписів за референдум про вступ України в НАТО, попри шикання з усіх боків: «не на часі»…
Втім, «Батьківщина» має здобутки не лише на теренах внутрішньої політики. Йдеться не лише про численні виступи Юлії Тимошенко на міжнародних майданчиках чи про її нагороди за відстоювання демократії та європейських цінностей (наприклад, відзнака університету Сорбонни за політичну мужність), а й про системну і професійну роботу партії. Ще в 2008 році «Батьківщина» стала членом найбільшої та найпотужнішої політичної сили на Європейському континенті – Європейської народної партії, до складу якої входять 83 партії та партнери з 44 країн. З 2012 року «Батьківщина» є членом Міжнародного демократичного союзу, асоціації понад 80 консервативних та демократичних партій з понад 60 країн світу. А заснували цей союз Маргарет Тетчер, Джордж Буш, Гельмут Коль та Жак Ширак – політики-титани, які формували світ і робили його по-справжньому безпечним.
А у 2023 році «Батьківщину» було прийнято до лав Центристського демократичного інтернаціоналу, найбільшого альянсу правоцентристських політичних партій у світі, до якого входять 106 партій із 79 країн світу.
Але понад усе для «Батьківщини» завжди була турбота про людей – всі 25 років її існування. Юлія Тимошенко двічі була прем’;єр-міністром, і навіть стислий перелік усього, що вона встигла зробити лише за 1029 днів – попри шалений спротив – вражає. Вона одразу підняла зарплати та пенсії, стипендії та виплати
військовослужбовцям і дітям-сиротам. Вона єдина змогла виплатити
компенсації за втрачені вклади – шість мільйонів людей переконались у тому, що держава здатна не лише забирати, а й віддавати борги. Шість тисяч черговиків отримали квартири – більше житла не видавав жоден інший уряд. Пенсійний вік при цьому не підвищувався, а тарифи залишались посильними для людей.
Пріоритетом розвитку при Тимошенко завжди була освіта й наука. Зокрема, в 2009 році було виділено 1,4 мільярда гривень на науку, фінансування НАН збільшено на 35%, а для Академії аграрних наук – на 43%. Бібліотекарі по всій країні вперше в історії отримали надбавку у розмірі 50% за особливі умови праці. Постійні надбавки отримували вчителі та педагогічні працівники – 20%, і медики – від 10% до 30%. Не варто й дивуватись, чому всіх собак завжди спускають на Тимошенко – бо за короткий термін вона зажила собі слави надзвичайно ефективного кризового менеджера. Навіть наймасштабніші виклики, подібні до величезної повені на Заході України, пандемії грипу чи жахливої світової фінансової кризи, долалися в найкоротші терміни з найменшими втратами для людей.
І звичайно, «Батьківщина» не залишила народ наодинці з найстрашнішим лихом – війною. Для нас відкрита війна з Росією, війна за нашу незалежність і свободу, розпочалася не у 2022 році, вона розпочалася ще у 2014 році. З перших днів російської агресії добровольцями до ЗСУ вступили сотні і тисячі «батьківщинівців», а вся партія стала для них надійним тилом. Саме завдяки Юлії Тимошенко у 2014 було створено два військові добровольчі батальйони – «Рух опору» та «Батьківщина». І це не тилові частини, а бойові – вони звільнили шість населених пунктів, серед яких і місто-герой Торецьк.
З перших днів нинішнього вторгнення «Батьківщина» стала волонтерським хабом: вивозили хворих дітей з «Охматдиту» та лікарень прифронтових міст на півдні та сході, взяли під опіку військові шпиталі та медзаклади в різних областях. І партія досі забезпечує їх найнеобхіднішим. «Батьківщина» була в Харкові, коли окупаційні війська стояли на його кордонах. «Батьківщина» в перших рядах заходила в Бучу та Херсон після їх звільнення. Цифри допомоги армії вражають: на фронт відправлено майже 3 тисячі автомобілів, понад 50 тисяч комплектів форми, майже 18 тисяч бронежилетів, майже 12 тисяч окулярів нічного бачення, 1800 тепловізорів, понад 700 дронів, понад півтори тисячі генераторів. Сьогодні Україну в лавах ЗСУ боронять 2400 партійців, серед них два голови обласних партійних організацій – Андрій Козюра з Волині та Сергій Яковлев з Хмельниччини. Тридцять два «батьківщинівці» віддали своє життя за Україну…
На цьому наша історія не закінчується, і ми не збираємось почивати на лаврах. Ми ведемо війну, але плануємо майбутнє і візьмемось відбудовувати країну з потроєною силою. Ми нарешті втілимо в життя стратегії розвитку кожної з галузей, напрацьовані за 25 років нашими кращими експертами. Ми побудуємо одну з найсильніших держав континенту – не сировинний придаток Європи, яким марить сьогоднішня влада, а потужну країну з могутньою економікою та заможними громадянами. Ми відновимо військовий та промисловий потенціал України і повернемо вкрадені у неї багатства й перспективи. Ми скасуємо злочинні закони (а ми ведемо їх повний реєстр і не пропускаємо жодної схеми й жодного імені) та повернемо людям сільськогосподарську землю й ліси, стратегічні підприємства і порти, науково-дослідні інститути та енергетичні гіганти. Ми встановимо чесні тарифи та прозорі правила для бізнесу. Ми повернемо додому наших громадян і разом побудуємо країну мрії. Бо ми уже 25 років служимо Україні, і для нас все лише починається.
Оксана Коломієць
