Як раніше повідомив МИГ, у ніч на 24 серпня 2024 року в Гуляйполі, на батьківщині легендарного Нестора Махнан, російські фашисти остаточно знищили краєзнавчий музей. Деякі ЗМІ, до речі, назвали його музеєм-садибою родини Нестора Махна.
Це зовсім не так: до родини Нестора Івановича будівля, що згоріла під час ворожого обстрілу, стосунку не мала. З моменту завершення будівництва – 1901 року, у ньому розміщувався банк Товариства взаємного кредиту. Потім, послідовно, у ньому знаходилися управління єврейського колонізаційного товариства; поліклініка; церква (в часи німецької окупації);будинок культури та зрештою – музей. Будівля дійшла до нашого часу у первісному вигляді (на фото).
Ну а Нестор Іванович, звичайно ж, був присутній у музеї: він на вході зустрічав гостей, суворо вдивляючись у кожного, а в одному із залів музею бунтівному гуляйпольському отаману було присвячено особливу, махновську, експозицію. І завжди дуже цікаво про батька розповідала директор музею, відома запорізька поетеса Любов Геньба.
Її вірш «На смерть Музею» нині досить широко розійшлося по запорізькому сегменту Фейсбука:
Тут сатана щасливий правив бал.
Горіло так, як начебто дуріло.
Музей спливав між вогняних дзеркал,
Як велит падав, лиш стогнало тіло.
Прожив багато, так, як мудрецям
Набрала доля на
життєвих п’яльцях,
Він скільки бачив, а ще скільки знав,
Що не злічити всіх подій на пальцях.
Він не кричав, приймав життя як є,
Навколо люду людно вирувало,
Він помирав і думав про своє,
А може і про наше, що пропало.
Упала ніч, розгублено німа,
Такі на смерть бува приходять ночі,
І був це час, коли ішла війна,
І безпорадний Бог відводив очі.
У вірші у мене викликає заперечення лише один рядок, одна думка, з якою я не згоден, але це виключно моя особиста думка. В іншому кожне слово вірша – як удар гарячого пульсу у скроню.
Не сумніваюся, що після нашої перемоги музей у Гуляйполі буде відновлено у первозданному вигляді. Між іншим, на Запоріжжі за одним проектом свого часу було збудовано дві банківські установи – у Гуляйполі та в… втім, не говоритиму поки, де конкретно. Настане час, все і без мене з’ясується.
Володимир ШАК
Нестор Махно зустрічає гостей
Любов Геньба розповідає щось цікаве журналістам газети МИГ
Фото автора
Сообщение Відома запорізька поетеса присвятила вірш спаленому рашистами музею появились сначала на Газета МИГ.