Не кожен метод підвищення продуктивності однаково ефективний для всіх. Саме тому способів досить багато. Проте існують декілька технік, які достатньо універсальні — втім, їх можна змінювати та адаптовувати під себе.
Про це розповідає РБК-Україна (проєкт Styler) з посиланням на Lifehacker.
Техніка «одного укусу»
Ця техніка вимагає невеликого попереднього планування, але може дійсно допомогти, коли завдання здається складним.
Спочатку напишіть своє завдання — в паперовому чи електронному блокноті. Скажімо, це проведення зустрічі на роботі. Потім розбийте задачу на менші завдання, наприклад, координувати учасників, складати розклад, стежити за технікою та приміщенням для зустрічей, а також відстежувати, що було сказано під час зустрічі.
Продовжуйте розбивати кожне завдання на частини. Наприклад, координація учасників може полягати не лише в розсиланні запрошень за календарем, але й у веденні списків тих, хто прийняв запрошення, а також розсилці нагадування про зустріч кожному.
Розбивати велику задачу на маленькі конкретні дії допомагає виконати все необхідне (ілюстративне фото: Freepik)
Очевидно, що коли ви берете на себе відповідальність за будь-яку справу — як-от організація зустрічі або навіть прибирання квартири — ви знаєте, що це все потрібно зробити. Але якщо ви дивитеся на завдання як на одну велику задачу, замість того, щоб свідомо розбити його на менші обов’язки, ви, швидше за все, будете перевантажені.
Якщо ж розбивати завдання на менші «шматочки» замість того, щоб одразу починати працювати над великим проєктом, це не тільки допоможе вам тримати все під контролем, але й мотивуватиме вас.
Адже коли ви бачитимете, що менші завдання виконуються, ви почуватиметеся задоволеними і готовими продовжувати роботу.
Техніка «Помодоро навпаки»
Розбити завдання на «шматки» недостатньо — потрібно ще й виконати мікрозавдання, а коли їх багато, змусити себе буває важко.
Більш звична техніка підвищення продуктивності, наприклад, метод Помодоро, полягає в роботі протягом 25 хвилин поспіль, а потім п’ятихвилинній перерві.
Проте 25 хвилин здаються занадто великою кількістю часу, коли ви перебуваєте у стресовому стані. Тож радять скористатися методом «Помодоро навпаки», який схожий на його тезку, за винятком того, що змінена тривалість роботи і перерви.
Замість того, щоб працювати 25 хвилин і робити невелику перерву, необхідно працювати 5, а потім зробити велику перерву. Це може здатися контрпродуктивним — працювати 5 хвилин і відпочивати 20 або 25 — але це може бути корисно, якщо вам дійсно важко налаштуватися на завдання.
Зазначають, що це може допомогти зменшити тривогу на початку значного проєкту — тому що, попри відпочинок, за ці п’ять хвилин робота все одно виконується. Зрештою, після того, як ви виконаєте кілька завдань, слід збільшити кількість часу для роботи — і зменшити час на відпочинок.
Максимальну користь допомагає попереднє визначення маленьких завдань-шматочків, а потім виконання по одному завданню за 5 хвилин. Якщо ви недостатньо продуктивні, коли намагаєтесь працювати протягом 25 хвилин поспіль, краще зробити щось, ніж нічого. Як тільки ви почнете робити завдання за списком, у вас з’явиться мотивація.
Нещодавно ми розповідали про найпростіший метод для виконання будь-яких завдань — «з’їсти жабу».
А також писали, які способи допоможуть краще засвоїти новий матеріал.
