Розповідаємо історію міста
19 вересня свій день народження святкує незламне місто Оріхів Запорізької області. У 2024 місту виповнилося 249 років. І вже понад 2,5 роки Оріхів щодня потерпає від ворожих обстрілів, які рівняють його з землею. Сьогодні розповідаємо історію незламного міста.
Читайте також: Унікальні світлини: як виглядали Оріхів та Гуляйполе 80 років тому — фото
Активне заселення території Оріхова почалося в часи Запорізької Січі, коли козак Лиско заснував зимівник на правому березі річки Конки. Наприкінці XVIII століття тут з’явилися поселення біглих селян, козаків і солдатів, а приблизно в 1785 році виник і сам Оріхів. За переказами, першим поселенцем був І. Юшка з Обмачевого. До 1786 року в Оріхові налічувалося 20-30 дворів.
Назва міста, ймовірно, походить від села Оріхівка або від заростей ліщини та горіхів, яких було повно біля річки Конки. До 1799 року Оріхів став центром Маріупольського повіту, а в 1801 році отримав статус міста. У середині XIX століття через Оріхів проходили важливі торгові шляхи, що сприяло його розвитку.
Ярмарки, зокрема найбільший Семенівський, пожвавлювали економіку. У 1842 році місто зазнало великої пожежі, після якої втратило статус повітового. Проте, вже в другій половині XIX століття Оріхів знов почав розвиватися, з’явилися навчальні заклади та підприємства.
Меноніти, які заснували колонії на цих землях, запровадили нові методи господарювання. У 1895 році в Оріхові збудували завод землеробських машин. Родина Янценів значно сприяла розвитку міста, зокрема заснувала лікарню та перший паровий млин.
Протягом революційних років Оріхів став важливим центром подій. У 1930-х роках створено машинно-тракторні станції, які допомогли в сільському господарстві. Під час Голодомору та колективізації в Оріхові почалися репресії.
Промисловість розвивалася, зокрема авторемонтний завод, заснований у 1937 році, який згодом став «Орсільмашем». У 1941 році під час війни в Оріхові формувалася 226-та стрілецька дивізія, яка билася за місто. На початку 50-х років оріхівці відновили всі промислові підприємства та сільське господарство; освоїли довоєнні посівні площі і відновили тваринницькі ферми. Річні показники тоді перевищили довоєнний рівень виробництва.
Сільськогосподарські колгоспи об’єдналися з сусідніми господарствами, а Оріхів залишився важливим економічним центром регіону.
В сучасних реаліях, оріхівці борються за власне життя та домівку. Ось вже 2,5 роки окупанти щодня обстрілюють місто з різних типів озброєння. У місті нема води, світла та газу, а люди ховаються по підвалах. Вцілілі будівлі можна порахувати на пальцях.
Дивіться про нинішнє життя в Оріхові у матеріалі «5 редакції», відео нижче.
Раніше ми розповідали та показували як мешканці Оріхова щоденно живуть під російськими обстрілами.
Джерело
