Ілля Остапенко, він же Чівас, доброволець із самого початку повномасштабної війни. Свій бойовий шлях починав у запорізькій територіальній обороні, а зараз, вже навіки, він – боєць 3-ї окремої штурмової бригади.
Час для Чіваса зупинився 28 квітня 2024 року і йому завжди буде 24 роки…
Герої не вмирають, поки наша пам’ять береже їхні імена та вчинки, – наголошується в петиції на офіційному сайті Президента України, автор якої просить главу держави присвоїти почесне звання Героя України (посмертно) військовослужбовцю Іллі Остапенко.
Ще з петиції:
Під час кампанії з повернення контролю над Андріївкою організував та сам брав участь в евакуації поранених – під його командуванням група винесла близько 40 поранених. При цьому його група продовжувала виконувати бойові задачі, рахунок знищених ворогів ішов на десятки. За проявлену хоробрість та відвагу у боях був відзначений нагородами Головнокомандувача Збройних сил України «Хрест Хоробрих» та «За збережене життя».
Окрім власне бойових дій, Ілля долучався до патріотичного виховання молоді на базі молодіжних громадських організацій Сумської та Запорізької областей. По мірі можливостей брав участь у заходах організацій та завжди з готовністю спілкувався із молоддю, оскільки розумів, наскільки приклад сучасних діючих військових – реальних героїв, важливий для формування їхнього світогляду.
У березні 2024 року сміливість та відданість Чіваса Україні були відзначені орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Але він так і не встиг прийняти його: 28 квітня він черговий раз повів за собою штурмову групу та у нерівному бою загинув на Харківському напрямку, при цьому знищивши кількох ворогів.
*
Фото зі сторінки в соцмережах «Атипове Запоріжжя»
Сообщение Штурмовику із Запоріжжя з позивним Чівас просять присвоїти звання Героя України (посмертно) появились сначала на Газета МИГ.